Ухвала суду № 69719827, 19.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №756/7255/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/10285/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук А.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

19 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,

при секретарі - Сербін Т.І.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_4 про скасування судового наказу Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року у задоволенні заяви про скасування судового наказу відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що у квітні 2017 року заявник звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року, виданого за заявою ТОВ «Житлобуд-1» про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за житлово-комунальні послуги в квартирі АДРЕСА_1, за яким з останнього стягнуто 20 553 грн. 68 коп. заборгованості та витрати на оплату судового збору у розмірі 689 грн., посилаючись в обґрунтування вимог на те, що ОСОБА_4 також є співвласником квартири АДРЕСА_1 і має бути включена до складу боржників як споживач житлово-комунальних послуг.

Зазначила, що розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги є спірним, тому дані вимоги мають розглядатися у позовному провадженні.

У зв'язку із викладеним, просила суд скасувати судовий наказ Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року.

Відповідно до ч.1 ст. 105 ЦПК України, боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подавати заяву про його скасування.

Згідно ч. 6 ст. 105-1 ЦПК України,заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У листі Верховного Суду України «Практика розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні» від 1 липня 2007 року зазначено, що з урахуванням тих обставин, що вимоги, за якими видаються судові накази, мають бути безспірними, і що наказне провадження є спрощеним порядком розгляду справи, що не передбачає повідомлення сторін та залучення заінтересованих осіб, у випадку стягнення у наказному провадженні заборгованості з солідарних боржників, воно може бути звернено лише на того з боржників, з яким укладено письмовий договір.

У відповідності до роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року №14 лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Відмовляючи в задоволені заяви про скасування судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що докази, на які посилається боржник не свідчать про необґрунтованість вимог стягувача.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що боржником відповідно до судового наказу є ОСОБА_5, а подання представником ОСОБА_4 заяви про скасування судового наказу у якому вона не є боржником, виходить поза межі норм ЦПК України.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні заяви про скасування судового наказу, не враховано наявність спору між сторонами з приводу розрахунку заборгованості, оскільки ОСОБА_4 взагалі не є стороною у справі про видачу судового наказу, її права зазначеним вище судовим наказом не порушені.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року надана оцінка обґрунтованості та законності судового наказу Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року. Зазначена ухала суду в касаційному порядку не оскаржувалася та на даний час не скасована.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про скасування судового наказу.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303,307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді