Ухвала суду № 69719478, 19.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

19.10.2017 Справа №44/380-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Корсакової Г.В.

розглянувши заяву про самовідвід судді Верховця А.А.,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 (суддя Яковенко А.В.)

за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

про визнання недійсними результатів електронного аукціону (відкритих електронних торгів, другого повторного аукціону), що відбулись 11.01.2016,

у справі № 44/380-б

за заявою Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик" (код 24586192)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі № 44/380-б відмовлено у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю (далі за текстом - ТОВ) "Лізингова компанія "Техбудлізинг", правонаступником якого є ТОВ "Інтеграл-П" та Публічного акціонерного товариства (далі за текстом - ПАТ) "Акціонерний комерційний банк "Київ" про визнання результатів електронного аукціону (відкритих електронних торгів, другого повторного аукціону) недійсними.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, о автоматизовану систему документообігу суду, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 в частині відмови у задоволенні скарги ТОВ "Інтеграл-П", як правонаступника ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг", на дії та бездіяльність ліквідатора ТОВ «Житловик» Гроховського А.В., надання згоди ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Гроховському А.В. на продаж майна ТОВ «Житловик», що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ", відмови у задоволенні заяв ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг", правонаступником якого є ТОВ "Інтеграл-П" та ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" про визнання результатів електронного аукціону (відкритих електронних торгів, другого повторного аукціону) недійсними, продвження повноважень ліквідатор ТОВ «Житловик» Гроховського А.В. до 04.03.2018, зобов`язання ліквідатора ТОВ «Житловик» арбітражного керуючого Гроховського А.В. надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 01.03.2018 та прийняти в цій частині нове рішення, яким, визнати недійсними результати електронного аукціону (відкритих електронних торгів, другого повторного аукціону), що відбувся 11.01.2016 та оформлений ТБ "Електронні торги України" протоколом № 202184 про проведення аукціону від 11.01.2016 з продажу майна банкрута з визначенням переможця торгів ТОВ "Егіда-плюс".

Відповідно до передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 18.10.2017 апеляційна скарга ТОВ "Інтеграл-П" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у судовій справі № 44/380-б передається раніше визначеному автоматизованою системою складу суду. В свою чергу, згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.10.2017 для розгляду апеляційної скарги ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" сформовано склад колегії суддів: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Дикунська С.Я., Корсакова Г.В.

Під час попередньої підготовки справи до розгляду, колегією суду, яка сформована згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.10.2017 встановлено обставини, які виключають можливість участі судді Верховець А.А. у розгляді даної справи.

В зв`язку з чим, головуючим суддею - Верховцем А.А. заявлено заяву про самовідвід від розгляду справи № 44/380-б, яка мотивована наявністю обставин, які виключають можливість участі судді у розгляді даної справи, а також з огляду на наступне.

При дослідженні матеріалів справи № 44/380-б встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 у справі № 44/380-б скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у даній справі (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.) за заявою Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" до ТОВ "Житловик" про банкрутство.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 у справі № 44/380-б частково задоволено касаційну скаргу ТОВ "Лізингова Компанія "ТЕХБУДЛІЗИНГ"; скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі № 44/380-б; справу № 44/380-б в зазначеній частині направлено на новий судовий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно ст. 20 ГПК України суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

В зв`язку з чим, суддею Верховець А.А. заявлено заяву про самовідвід від розгляду справи № 44/380-б, яка мотивована наявністю обставин, які виключають можливість участі судді у розгляді даної справи, а також з огляду на наступне.

За змістом положень статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VІ: "Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.".

Згідно зі ст. 2-1 ГПК Ураїни у господарських судах функціонує автоматизована система документообігу, що забезпечує, зокрема, об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та рівної кількості справ для кожного судді.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

У відповідності до ст.ст. 2-1, 20 ГПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебуває у провадженні судді, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, з урахуванням спеціалізації суддів. Порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленного ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, є підставою для відводу судді.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У рішенні у справі "Занд проти Австрії" Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".

Фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на склад колегії у кожній справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11).

З наведеного вище вбачається, що склад колегії було визначено із застосування автоматизованої системи документообігу за принципом вірогідності. Однак, передача апеляційної скарги ТОВ "Інтеграл-П" на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Верховця А.А., суддів: Дикунської С.Я., Корсакової Г.В. у зв'язку з помилково визначеним складом колегії суду (суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю), порушує зазначений принцип, що в свою чергу порушує вимоги щодо розгляду справи судом, встановлені законом.

В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

З метою недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо правильності визначення складу колегії і неупередженості колегії суддів апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, дана спарва підлягає повторному автоматизованому розподілу.

Враховуючи викладене, головуючий у даній справі суддя Верховець А.А. просив здійснити повторний автоматизований розподіл справи № 44/380-б у зв'язку з забороною брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення.

Розглянувши подану суддею Верховцем А.А. заяву про самовідвід, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню, із врахуванням наступного.

Так, частина 2 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що за наявності підстав, викладених у ч. 1 вказаної статті, суддя повинен заявити самовідвід.

Самовідвід - особиста заява судді про усунення себе від участі у розгляді даної справи. Заявлення самовідводу є обов'язком судді, який він має виконати, як тільки йому стають відомі обставини, що є підставою для відводу, зазначені у ч. 1 даної статті.

Питання про відвід судді вирішується судом у нарадчій кімнаті. У такому ж порядку вирішується питання про самовідвід суддів. У разі колегіального розгляду справи винесенню ухвали може передувати відповідна письмова заява судді з наведенням мотивів самовідводу.

Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені. Отже, достатнім є зазначення про це у відповідній ухвалі, винесеній згідно з частиною п'ятою статті 20 ГПК України та з урахуванням вимог статті 86 названого Кодексу.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Фельдман проти України", no. 76556/01 та 38779/04, від 08.04.2010, констатує, що Суд визнає, що у певних сферах може бути важко формулювати закони з високою чіткістю, а певний рівень гнучкості навіть може бути бажаним, щоб дати національним судам змогу застосовувати право у світлі своєї оцінки того, які заходи необхідні за конкретних обставин кожної справи. Логічним наслідком принципу загального застосування законів є те, що законодавчі акти не завжди є чітко сформульованими. Необхідність уникати надмірної жорсткості у формулюваннях та відповідати обставинам, що змінюються, означає, що багато законів неминуче мають більшою або меншою мірою нечіткі формулювання. Тлумачення та застосування таких актів залежить від практики.

У рішеннях Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04 від 02.12.2010 та у рішенні Суду у справі "Білий проти України" no. 14475/03 від 21.10.2010 зазначено, що Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок, швидкими та ефективними.

А також, у рішенні Суду у справі "Олександр Волков проти України", no. 21722/11, від 09.01.2013, наголошено, що "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 ГПК України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 цього Кодексу.

Розглянувши подану головуючим суддею Верховцем А.А. заяву про самовідвід з підстав зазначених вище, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню, оскільки вищенаведене унеможливлює подальший розгляд справи № 44/380-б у даному складі суддів.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 ГПК України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 цього Кодексу.

УХВАЛИВ:

1. Заяву судді Верховця А.А. про самовідвід у справі № 44/380-б задовольнити.

2. Матеріали справи № 44/380-б передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді С.Я. Дикунська

Г.В. Корсакова