Постанова № 69719419, 17.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2017 р. Справа№ 911/1481/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Зеленіна В.О.

при секретарі Позюбан А.С.

за участю представників

від позивача: прокурор: Нестеренко Є.І., посвід. № 028904 від 17.09.2014р.

від Департаменту освіти і науки Київської ОДА: не з»явились

від відповідача: 1) Руденко І.В., дов. № б/н від 01.09.2017р.

2) Чорновол Т.П., дов. № б/н від б/д

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу прокуратури Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2017 р.

у справі № 911/1481/17 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах

держави в особі Департаменту освіти і науки Київської

обласної державної адміністрації

до 1) Комунального вищого навчального закладу Київської

обласної ради "Броварське вище училище фізичної культури"

2) Фізкультурно-оздоровчого закладу "Плавальний басейн

Купава"

про визнання недійсним договору п.3.1 оренди від 06.04.2015 та

зобов'язання повернути сплачену суму ПДВ в розмірі

56 233,33грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради "Броварське вище училище фізичної культури" та до Фізкультурно-оздоровчого закладу "Плавальний басейн "Купава" про визнання недійсним договір від 06.04.2015, між Комунальним вищим навчальним закладом Київської обласної ради "Броварське вище училище фізичної культури" та Фізкультурно-оздоровчим закладом "Плавальний басейн "Купава" про закупівлю за державні кошти послуг, пов'язаних з використанням спортивних споруд (послуги з експлуатації плавального басейну) в частині сплати податку на додану вартість, передбаченого п. 3.1 договору. Зобов'язати Фізкультурно-оздоровчий заклад "Плавальний басейн "Купава" повернути Київському вищому навчальному закладу Київської обласної ради "Броварське вище училище фізичної культури" фактично сплачену за договором від 06.04.2015 суму податку на додану вартість у розмірі 56 233,33грн.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те що, договір від 06.04.2015 про закупівлю послуг, пов'язаних з використанням спортивних споруд (послуги з експлуатації плавального басейну), укладений між Комунальним вищим навчальним закладом Київської обласної ради "Броварське вище училище фізичної культури" та Фізкультурно-оздоровчим закладом "Плавальний басейн "Купава" підлягає визнанню недійсним в частині сплати податку на додану вартість, оскільки спірний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2017 року у справі № 911/1481/17 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, прокурор Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2017 року у справі № 911/1481/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.08.2017 р. апеляційну скаргу Прокуратури Київської області у справі № 911/1481/17 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 у справі № 911/1273/17 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу Прокуратури Київської області прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 05.09.2017 р.

28.08.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача-2 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2017 року у справі № 911/1481/17 без змін.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.09.2017 р. для розгляду справи № 911/1481/17 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зеленін В.О., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 р. у справі № 911/1481/17 апеляційну скаргу прокуратури Київської області прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зеленін В.О., Калатай Н.Ф. у названому складі.

04.09.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2017 року у справі № 911/1481/17 без змін.

05.09.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від прокуратури надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 р. розгляд справи № 911/1481/17 було відкладено на 10.10.2017 р.

У судове засідання в апеляційній інстанції 10.10.2017р. не з'явились уповноважені представники позивача, що перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017р. у справі №911/1481/17 розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.10.2017р.

Представник прокуратури в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі та просила суд апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідача -1,2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили суд відмовити в її задоволенні.

Встановлено, що в судове засідання 17.10.2017р. представник Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

06.04.2015 між Комунальним вищим навчальним закладом Київської обласної ради "Броварське вище училище фізичної культури" (далі - замовник) та Фізкультурно-оздоровчим закладом "Плавальний басейн "Купава" (далі - учасник) укладено договір №16/т про закупівлю товарів за державні кошти.

Відповідно до умов вказаного договору, учасник зобов'язується у 2015 році надати замовникові послуги, пов'язані з використанням спортивних споруд (послуги з експлуатації плавального басейну) (далі - послуги), перелік яких визначається у специфікації, що додається до вказаного договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору, обсяги закупівлі послуг може бути зменшена залежно від реального фінансування видатків.

Згідно п. 3.1 договору, ціна договору становить 337 600,00грн у т.ч. ПДВ 20%.

Ціна вказаного договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2 договору).

У відповідності до п. 5.1 договору, строк (термін) надання послуг - до кінця 2015 року.

Згідно п. 10.1 договору, вказаний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2015.

Між відповідачами у даній справі підписано специфікацію (додаток №1), відповідно до якої учасником надаються замовникові послуги, пов'язані з використанням спортивних споруд (послуги з експлуатації плавального басейну).

Крім того, між відповідачами укладено додаткову угоду №1 від 28.04.2014, відповідно до якої ціна вищевказаного договору становить 337 400,00грн.

Відповідачем 1 - Комунальним вищим навчальним закладом Київської обласної ради "Броварське вище училище фізичної культури" на виконання умов договору, та підписаних між відповідами актів прийому-передачі виконаних робіт, сплачено на користь відповідача 2 - Фізкультурно-оздоровчому закладу "Плавальний басейн "Купава" кошти в сумі 337 400,00грн

Прокурор вважає, що вказаний договір укладено всупереч нормам Податкового кодексу України, в частині включення до ціни договору суми ПДВ, зокрема, пп. Й) п. 197.1.2 ст. 197.1., а тому просить суд визнати недійсним п. 3.1 вказаного договору в частині сплати податку на додану вартість та зобов'язати відповідача 2 повернути відповідачу 1 сплачену за договором суму ПДВ у розмірі 56 233,33грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частин першої - третьої, п'ятої та шостої статті 203 цього Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до умов Договору №16/т від 06.04.2016, учасник зобов'язується у 2015 році надати замовникові послуги, пов'язані з використанням спортивних споруд (послуги з експлуатації плавального басейну) (далі - послуги), перелік яких визначається у специфікації, що додається до вказаного договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.1 договору).

Відповідно до підпункту "й" пункту 197.1.2 статті 197.1 Податкового кодексу України, на який посилається прокурор в обґрунтування позову, операції постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках звільняються від обкладення податком на додану вартість. До таких послуг, у тому числі належать, послуги з організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів.

Прокуратура вважає, що податок на додану вартість не повинен був сплачуватись відповідачем Комунальним вищим навчальним закладом Київської обласної ради "Броварське вище училище фізичної культури" за Договором №16/т від 06.04.2016.

Колегією суддів встановлено наступне.

Умовами укладеного між сторонами договору та підписаної в рамках вказаного договору специфікації визначено надання послуг з використання спортивних споруд (послуги з експлуатації плавального басейну).

Відповідності до Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.08.2004 № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за № 1036/9635, визначено, що індивідуальна та групова робота в позашкільних навчальних закладах (далі - індивідуальна та групова робота) є однією з форм організації позашкільної освіти і проводиться з метою розвитку та підтримки обдарованих і талановитих вихованців (учнів і слухачів), здобуття ними практичних навичок та оволодіння знаннями в сфері науки, культури, мистецтва, фізичної культури та спорту для задоволення їх потреб у професійному самовизначенні і творчій самореалізації.

При цьому, відповідно до п. 2.3 вказаного Положення, підставою для організації індивідуальної та групової роботи у позашкільних навчальних закладах сфери освіти та фізичної культури і спорту організація індивідуальної та групової роботи здійснюється за навчальними програмами з видів спорту, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту, річними планами навчально-тренувальних занять навчальних груп, планами навчально-тренувальних занять, індивідуальними планами підготовки спортсменів груп спортивного вдосконалення і вищої спортивної майстерності, затвердженими керівником закладу.

Умовами оскаржуваного правочину не передбачено послуги з організації групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом у плавальних басейнах для дітей, учнів і студентів при цьому відповідач 1 надає відповідачу 2 послуги з використання (експлуатації) спортивних споруд (плавального басейну).

Таким чином, відносини між відповідачами, за своєю правовою природою мають орендні відносини, а не відносини з надання послуг.

При цьому, як визначено ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2017р. у справі № 911/1481/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу прокуратури Київської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2017р. у справі № 911/1481/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/1481/17 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Н.Ф. Калатай

В.О. Зеленін