Окрема думка судді № 69719294, 19.10.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ

"19" жовтня 2017 р.Справа № 922/2083/17

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 922/2083/17 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (перший позивач, Міністерства оборони України (другий позивач), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків (третій позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Земінвест", Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Консалтинго-правова фірма "Спартак" та товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ, про визнання права власності за державою та витребування майна. 19 жовтня 2017 року вказану справу було розглянуто колегією суддів у складі головуючого судді О.О. Мамалуя, суддів С.А. Прохорова та Р.М. Аюпової. За результатами обговорення усіх обставин справи, більшістю голосів суддів було прийнято рішення про задоволення позовних вимог. Зі змісту ст.ст. 4-7, 82 ГПК України вбачається, що суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується. Враховуючи незгоду з рішенням суду у даній справі, керуючись ст.ст. 4-7, 82 ГПК України, суддя О.О. Мамалуй вважає за необхідне викласти свою окрему думку наступного змісту. Генеральна прокуратура України (заступник Генерального прокурора), звернувшись до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, просить суд:- визнати за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України право власності на будівлі та споруди, що розташовані на просп. Московському, 54/56 у м. Харкові, а саме: нежитлові будівлі літ. Д-1 загальною площею 630,9м2, літ. Л-1 загальною площею 823,7 м2, літ. М-1 загальною площею 711,0 м2, літ. О-1 загальною площею 328,5 м2, літ. Н-2 загальною площею 379,2 м2, літ. П-1 загальною площею 425,5 м2, літ. И-1 загальною площею 267,2 м2, літ. З-1 загальною площею 551,5 м2, літ. Ж-1 загальною площею 153,1 м2, літ. К-1 загальною площею 704,2 м2, літ. Є-1 загальною площею 660,1 м2, літ. Г-1 загальною площею 15,4 м2, літ. С-2 загальною площею 836,2 м2, літ. В-1 загальною площею 45,7 м2, літ. Р-2 загальною площею 4260,3 м2;- витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Земінвест" будівлі та споруди, що розташовані на просп. Московському, 54/56 у м. Харкові, а саме: нежитлові будівлі літ. Д-1 загальною площею 630,9м2, літ. Л-1 загальною площею 823,7 м2, літ. М-1 загальною площею 711,0 м2, літ. О-1 загальною площею 328,5 м2, літ. Н-2 загальною площею 379,2 м2, літ. П-1 загальною площею 425,5 м2, літ. И-1 загальною площею 267,2 м2, літ. З-1 загальною площею 551,5 м2, літ. Ж-1 загальною площею 153,1 м2, літ. К-1 загальною площею 704,2 м2, літ. Є-1 загальною площею 660,1 м2, літ. Г-1 загальною площею 15,4 м2, літ. С-2 загальною площею 836,2 м2, літ. В-1 загальною площею 45,7 м2, літ. Р-2 загальною площею 4260,3 м2 та передати їх на баланс Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова. Матеріалами справи підтверджено, що 18 лютого 2005 року між Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України, Харківським університетом Повітряних Сил Збройних Сил України та Товариством з обмеженою відповідальністю Консалтинго-правова фірма «Спартак» було укладено договір № 33 «Про будівництво житла для військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін» згідно яких сторони домовились, з метою забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом здійснити будівництво у порядку пайової участі Сторонами обєктів житлових багатоповерхових комплексів, які будуть розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 54/56 (військове містечко № 4), загальна площа земельної ділянки, орієнтовно, 0,42 га. 14 серпня 2006 року, між Міністерством оброни України, Товариством з обмеженою відповідальністю Консалтинго-правова фірма «Спартак» та Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України, було укладено Додаткову угоду № ДУ-1/33 СПЗ до договору від 18.02.2005 року № 33. В результаті чого відбулася зміна «Замовника» за основним договором зі Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на Міністерство оборони України. 17 серпня 2006 року між Міністерством оброни України та Товариством з обмеженою відповідальністю Консалтинго-правова фірма «Спартак» було укладено Додаткову угоду №№ ДУ-2/33 СПЗ до договорів від 18.02.2005 року № 33, згідно якої вкладом останнього можуть бути квартири (оплачені майнові права на квартири) у житловому будинку розташованому за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 252. Пайовик, ТОВ Консалтинго-правова фірма «Спартак» виконав зобовязання щодо передачі Міністерству оборони України квартир, розташованих в будинку по вул. Котлова, 252 у м. Харкові, що підтверджується Актом передачі квартир під заселення від 15 січня 2007 року, Актом звірки виконання умов договору №№ 33 від 18.02.2005 року «Про будівництво житла для військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін» та додаткових угод №№ ДУ-1/33 СПЗ, ДУ-2/33 СПЗ, до договору від 18.02.2005 року. Окрім матеріалів справи № 922/2083/17, вищевикладені факти та обставини встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 12 листопада 2008 року у справі № 29/489-08. Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нормативно закріплений принцип правової певності, за змістом якого, зокрема, забороняється ставити під сумнів рішення суду, яке набрало законної сили.

Як зазначено вище, існує рішення господарського суду Харківської області від 12 листопада 2008 року у справі № 29/489-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Консалтинго-правової фірми "Спартак" до Харківської міської ради (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство оборони України) про визнання права власності на обєкти нерухомого майна (в тому числі й на спірні об'єкти нерухомості, розташовані на просп. Московському, 54/56 у м. Харкові). Це рішення суду набрало законної сили, не скасоване та не змінене, отже, відповідно до ст. 115 ГПК України, є обовязковим на всій території України. Вищевказаним рішенням суд задовольнив позов та визнав право власності на спірні обєкти нерухомості, розташовані на просп. Московському, 54/56 у м. Харкові, за ТОВ Консалтинго-правовою фірмою "Спартак". Саме це рішення суду стало правовою підставою набуття ТОВ Консалтинго-правовою фірмою "Спартак" права власності на спірну нерухомість. Факти укладання та виконання господарських договорів ТОВ Консалтинго-правовою фірмою "Спартак" були підставою для ухвалення цього рішення. Але правовою підставою для набуття права власності є не факт укладання договорів і не факт їх виконання, а саме рішення суду. І доки це рішення суду має законну силу, доки воно не скасоване або не змінене в порядку, передбаченому ГПК України, воно як було так і є належною правовою підставою переходу права власності на спірну нерухомість від держави до ТОВ Консалтинго-правової фірми "Спартак".

Слід зауважити, що відповідно до частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік, яких наведено в частині 1 статті 388 Цивільного кодексу України. Ці положення висловлені в правовій позиції, що міститься в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав". Але, як зазначено вище, майно вибуло з власності держави на підставі рішення суду, яке не скасоване, не змінене та має законну силу, отже, його законність презюмується. На підставі вказаного рішення суду, право власності на спірне майно було 25.09.2009р. зареєстроване за ТОВ Консалтинго-правова фірма "Спартак". Третя особа (ТОВ Консалтинго-правова фірма "Спартак"), як власник майна, мала право їм володіти, користуватися та розпоряджатися. Реалізуючи своє законне право на розпорядження майном, ТОВ Консалтинго-правова фірма "Спартак" здійснило його відчуження на користь ТОВ «ОСОБА_1 відпочинку ОСОБА_2» (договір купівлі-продажу від 18.06.2009р.).

ТОВ «ОСОБА_1 відпочинку ОСОБА_2», як власник, здійснило відчуження права власності на спірне майно відповідачеві (договори купівлі-продажу від 02.03.2016р. та від 04.03.2016р.) - і відповідач став власником майна.

Правочини, укладені між ТОВ Консалтинго-правова фірма "Спартак та ТОВ «ОСОБА_1 відпочинку ОСОБА_2», між ТОВ «ОСОБА_1 відпочинку ОСОБА_2» та відповідачем ознак нікчемності не містять. Слід зауважити, що вибуття спірного майна з власності держави та перехід його у власність ТОВ Консалтинго-правової фірми "Спартак" не було безоплатним. Як вказано вище, до держави перейшло право власності на квартири в будинку по вул. Котлова, 252 у м. Харкові. Під час розгляду справи № 29/489-08 судом було встановлено, що з боку позивача були виконані усі договірні зобовязання в повному обсязі шляхом передачі квартир, які в свою чергу були передані під розподіл та заселення безквартирними військовослужбовцями збройних сил України. Також кошти, еквівалентні вартості безоплатно отриманих квартир були зараховані до доходної та видаткової частини Державного бюджету України. Під час розгляду справи №922/2083/17 суд вислухав пояснення представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, та встановив, що в цих квартирах на момент розгляду справи живуть військовослужбовці та члени їх сімей. Між тим, прокурор в позові просить вилучити у відповідача спірне майно, але доля вищевказаних квартир та питання компенсації матеріальних втрат відповідача, у випадку задоволення позову, ніяким чином не визначена в обґрунтуванні позовної заяви та не охоплюється позовними вимогами. Отже, прокурор намагається повернути майно у власність держави безоплатно, хоча вибуло воно з власності держави не безоплатно. Це повністю суперечить принципу верховенства права. Це несправедливо. Я повністю усвідомлюю, що під час важкої війни за російським агресором повернення у володіння Міністерства оборони України майна, яке неправомірно вибувало з державної власності в попередні роки, є дуже важливим для самого існування Української держави. Але не можна вважати неправомірним вибуття з державної власності майна на оплатній основі та на підставі рішення суду, що досі має законну силу. В Конституції України зазначено, що право власності є непорушним (стаття 41). Зазначено, що судове рішення є обовязковим (стаття 129). Існування правової держави неможливо без поваги до цих фундаментальних конституційних засад. А Україна - саме правова держава. Про це також вказано в Конституції - в першій статті. На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 1, 4, 4-3, 4-7,29, 32-34, 43, 44, 48, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, моя окрема думка полягає в необхідності відмови в позові по справі №922/2083/17.

Окрему думку підписано 20 жовтня 2017 року.

Суддя ОСОБА_3