Ухвала суду № 69719238, 18.10.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

( в порядку ст. 121-2 ГПК України)

"18" жовтня 2017 р.Справа № 922/139/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом ДП "Завод ім. Малишева" м. Харків до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів за участю Московського відділу ДВС міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області за участю сторін:

скаржник ( стягувач) - Плугатарьов В.В.

боржник - не з*явився

представник ДВС - Баранова В.В.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд рішенням у справі за № 922/139/15 від 03.03.2015 року стягнув з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Завод імені В.О.Малишева» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, МФО 300346, р/р 26005010124001 в ПАТ «Альфа - Банк» м. Київ, код ЄДРПОУ 14315629) суму основного боргу в розмірі 1330,85 грн., 3% річних в розмірі 68,26 грн., суму інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 288,79 грн., судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

16.03.2015 року на виконання рішення суду було видано наказ на примусове виконання рішення суду

06.09.2017 року до суду від державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" надійшла скарга на рішення державного виконавця в якому стягувач просить визнати постанову державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Баранової В.В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.05.2017 року по виконавчому провадження № 47671000 незаконною.

Скасувати постанову державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Баранової В.В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.05.2017 року по виконавчому провадження № 47671000.

Зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області прийняти виконавчий документ, а саме наказ господарського суду Харківської області від 16.03.2015 року по справі 922/139/15 для примусового виконання.

Ухвалою суду від 06.09.2017 р. було прийнято скаргу до розгляду.

27.09.2017 р. від скаржника надійшли пояснення до скарги на рішення державного виконавця, в яких ДП «Завод ім. В.О. Малишева» підтверджує самостійне виконання боржником рішення господарського суду по даній справі, та вказує, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю майна у боржника є незаконною, оскільки необхідно було винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 «Про виконавче провадження» та згідно ч.3 ст. 39 зазначеного закону Наказ про примусове виконання рішення направити до господарського суду Харківської області.

Представник виконавчої служби надав заперечення на скаргу, які обґрунтовані тим, що в ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем були направлені відповідні електронні запити до ДФС, ПФУ та ДАІ, відповідно до отриманих відповідей боржник в органах ДПС, ПФУ на обліку не перебуває, згідно електронної бази ДАІ 2000 за боржником автотранспортних засобів не зареєстровано. Таким чином, державний виконавець вважає, що ним вживались заходи спрямовані на виконання вказаного рішення суду відповідно до діючого законодавства.

Представник ДВС проти скарги заперечував посилаючись на ті обставини, що боржник ще 06.04.2015 року на підставі платіжного доручення за № 134 перерахував ДП"Завод ім.В.О.Малишева" суму 3514,90 грн. Підставою для сплати було добровільне виконання рішення суду у справі за № 922/139/15 від 03.03.2015 року. Готуючи скаргу на дії ДВС , заявник не перевірив факт погашення боргу, та не повідомив про цей факт Московський ВДВС .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд прийшов до висновку про відмову у задоволені скарги на рішення державного виконавця . При цьому суд виходить з наступного.

Пунктом 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання.

Згідно зі ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Так, на виконанні Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 16.03.2015 року по справі за № 922/139/15 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ДП"Завод імені В.О.Малишева" суму боргу у загальному розмірі 3514,90 грн.

04.04.2015 року головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження . В ході здійснення виконавчого провадження ДВС були направлені відповідні електронні запити до ДФС, Пенсійного фонду України,ДАІ.

Відповідно до отриманих відповідей боржник в органах ДПС, ПФУ на обліку не перебуває. Згідно електронної бази ДАІ за боржником автотранспортні засоби не зареєстровані.

22.05.2017 року Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області керуючись п. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

У відповідності до ст. 37. закону України "Про виконавче провадження" п. 1. Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

З даною постановою скаржник не погодився, та вважає, що ДВС не в повній мірі не вжиті заходи для розшуку майна боржника.

Під час розгляду скарги на дії ДВС , боржником ФОП ОСОБА_1 було надано платіжне доручення № 134 від 06.04.2015 року , яким останній підтвердив сплату боргу в розмірі 3514,90 грн. на виконання рішення суду у справі за № 922/139/15 ( а.с.98). Тобто, на час звернення зі скаргою на бездіяльність ДВС, боргу ФОП ОСОБА_1 перед ДП"Завод ім. В.О. Малишева" вже не існувало більше як два роки.

Скаржник не перевіривши сплату грошових коштів , все ж таки звернувся до суд зі скаргою на рішення державного виконавця, при цьому маючи в наявності сплачений борг .

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відмови в задоволені скарги на дії Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області .

На підставі викладеного та керуючись ст. 86,121-2 ГПК України , суд

УХВАЛИВ:

В задоволені скарги на рішення Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області відмовити у повному обсязі.

Суддя Л.С. Лавроваухвала підписана 20.10.2017 року.