Рішення № 69718836, 27.09.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2017 р. Справа № 911/2152/17

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства “Київський метрополітен”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алекс-ЛТД”, м. Вишгород

про стягнення 5566,59 грн.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Комунальне підприємство “Київський метрополітен” (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 27.06.2017 р. №12/04-751 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алекс-ЛТД” (відповідач) про стягнення 5566,59 грн., з яких: 3973,12 грн. заборгованість за користування електричною енергією, 1332,85 грн. інфляційних втрат, 260,62 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за договором на користування електричною енергією від 01.07.2011 р. №160Е11 в частині повної та своєчасної оплати за користування електричною енергією.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2017 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 02.08.2017 р.

02.08.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник КП “Київський метрополітен” подав клопотання про долучення додаткових документів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2017 р., у зв’язку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 13.09.2017 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2017 р., у зв’язку із неявкою відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 27.09.2017 р. та зобов’язано позивача надати суду додаткові докази, а саме: належним чином завірені копії договорів оренди №КД-155 від 02.01.1998 р., №168 від 05.06.1997 р., №362-Упр(ДВ)-09 від 11.02.2009 р. та, у разі наявності додаткових договорів (угод) про зміну дії договорів оренди, та обґрунтованих пояснень щодо правових підстав нарахування заборгованості за користування електроенергією за квітень 2015 р., з урахуванням того, що згідно додаткової угоди № 7 до договору на користування електроенергією від 01.07.2011 р. №160Е11 від 27.02.2015 р. договір на користування електроенергією від 01.07.2011 р. №160Е11 діє до 31.03.2015 р.

26.09.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано додаткові пояснення.

27.09.2017 р. у судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 13.09.2017 р.

В судовому засіданні 27.09.2017 р. представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, вбачається, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

01.07.2011 р між Комунальним підприємством “Київський метрополітен” (далі - Метрополітен) та ТОВ «Алекс ЛТД» ( далі – Організація) було укладено договір на користування електричною енергією №160Е11, відповідно до умов якого Метрополітен надає можливість Організації користуватися електроенергією, як послугу, для здійснення своєї діяльності на станціях метрополітену, а Організація своєчасно проводить оплату Метрополітену за використану електроенергію, згідно з діючим тарифом АК “Київенерго”.

Згідно п. 2.2.4. Договору Організація зобов’язується оплачувати Метрополітену вартість спожитої електроенергії.

Відповідно до п. 2.3 Договору облік витрат електроенергії здійснюється лічильниками №0061903; 5264.

Відповідно до п.3.1.1. Договору Метрополітен має право одержувати своєчасно від Організації плату за спожиту електроенергію за тарифами АК «Київенерго».

Відповідно до п.5.1 Договору (в редакції додаткової угоди №6 від 26.12.2014 р.) Користувач самостійно одержує рахунок-фактуру та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) в бухгалтерії КП “Київський метрополітен”. Оплата за використану електроенергію (компенсація її вартості) проводиться Користувачем на вказаний Метрополітеном поточний рахунок по тарифу ПАТ «Київенерго» щомісячно не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим періодом на підставі рахунку або акта здачі-приймання робіт (надання послуг). Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок Метрополітену. Направлення документів може проводитись будь-яким видом: електронною поштою, телефаксом з подальшим отриманням оригіналів документів не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Відповідно до п.6.5 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє відповідно терміну дії Договорів оренди №КД-155 від 02.01.1998 р., №168 від 05.06.1997 р., №362-Упр(ДВ)-09 від 11.02.2009 р., який може бути пролонгований на термін пролонгації Договорів оренди.

Додатковою угодою №1 від 30.03.2012 р. до Договору термін дії договору було встановлено з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р., додатковою угодою №2 від 28.09.2012 р. до Договору термін дії Договору було встановлено до 31.12.2013 р., додатковою угодою №3 від 29.12.2012 р. Договір було продовжено до 31.03.2013 р., додатковою угодою №4 від 31.03.2013 р. термін дії Договору було продовжено до 31.12.2013 р., додатковою угодою №5 від 24.12.2013 р. термін дії Договору було продовжено до 31.12.2014 р., додатковою угодою №6 від 26.12.2014 р. термін дії Договору було продовжено до 28.02.2015 р., додатковою угодою №7 від 27.02.2015 р. термін дії Договору було продовжено до 31.03.2015 р.

На виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 13.09.2017 р. щодо правових підстав нарахування заборгованості за користування електроенергією за квітень 2015 р. позивачем було подано письмові пояснення, в яких він обґрунтовує нарахування заборгованості за цей період тим, що відповідач самостійно звільнив орендоване приміщення лише 29.04.2015 р., що підтверджується актом від 29.04.2015 р. Таким чином, поданими позивачем додатковими доказами підтверджено, що відповідач користувався орендованим майном, отже і електричною електроенергією в період за який нарахована заборгованість (березень-квітень 2015 р.)

У відповідності до умов Договору від 01.07.2011 р. №160Е11 та норм чинного законодавства, позивач свої зобов’язання виконав належним чином і в повному обсязі, в той час як відповідач свої зобов’язання у встановлені Договором строки не виконував, оплату за користування електричною енергією за березень-квітень 2017 р. не сплатив, в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3 973, 12 грн.

З метою позасудового врегулювання спору позивачем було направлено листи та претензію з вимогою сплатити заборгованість за договором на користування електричною енергією від 01.07.2011 р. №160Е11 в сумі 5 358, 73 грн., проте відповідач жодним чином на вказані листи та претензію не відреагував.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Станом на дату розгляду справи, належних доказів сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 3 973,12 грн., що виникла у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за договором користування електричною енергією від 01.07.2011 р. №160Е11 у період березень-квітень 2015 р. суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед КП «Київський метрополітен» за договором № 160Е11 від 01.07.2011 р. на користування електричною енергією у розмірі 3 973,12 грн.., у свою чергу, відповідачем, як вже зазначалось, доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості не подано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 160Е11 від 01.07.2011 р. на користування електричною енергією щодо сплати коштів за використану електроенергію у розмірі 3 973,12 грн., а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 973,12 грн. боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 260,62 грн. 3% річних та 1 332,85 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши перерахунок 3 % річних, за період з 06.04.2015 р. по 27.06.2017 р. включно (період вказаний у розрахунку позивача) та перерахунок інфляційних втрат за період з 06.04.2015 р. по 27.06.2017 р. включно (період вказаний у розрахунку позивача), суд встановив, що перераховані суми суду більші заявлених позивачем до стягнення.

Відповідно до п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав та законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої особи.

Враховуючи, що позивачем клопотання про збільшення суми позовних вимог до суду не подавалось, керуючись ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив вимоги заявлені позивачем щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 332, 85 грн. та 3 % річних у розмірі 260,62 грн. задовольнити повністю.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 973,12 грн. основного боргу, 1 332,85 грн. інфляційних втрат та 260,62 грн. 3% річних .

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алекс-ЛТД” (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Київська, буд. 10; код ЄДРПО України 20588975) на користь Комунального підприємства “Київський метрополітен” (03056, м. Київ, пр.-т. Перемоги, буд.35; код ЄДРПО України 03328913) – 3 973,12 (три тисячі дев’ятсот сімдесят три) гривні 12 коп. основного боргу, 260 (двісті шістдесят) гривень 62 коп. 3% річних, 1 332,85 (тисяча триста тридцять дві) гривні 85 коп. інфляційних втрат та 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.10.2017 р.

Суддя А.В. Лопатін