Рішення № 69718441, 12.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017Справа №910/8030/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал"

до Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп"

про визнання недійсним правочину, визнання недійсним наказу, визнання відсутності права

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп"

до Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за позовом третьої особи із самостійними вимогами (ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА") - Державна організацію (установу, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за позовом третьої особи із самостійними вимогами (ТОВ "Капіталь груп") - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал"

про визнання недійсним правочину, визнання недійсним наказу, визнання відсутності права

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від ТОВ "ФК "Централ капітал": Вабіщевич Т.В. (довіреність);

від ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА": Носенко Т.С. (довіреність);

від ФГВФО: не з'явився

ТОВ "Капіталь груп": не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (відповідач) в якому просить суд:

- визнати недійсним односторонній правочин ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", оформлений Наказом № 182 від 14.11.2016, щодо визнання нікчемними наступних правочинів (договорів), вчинених (укладених) ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації: договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2540, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладеного ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" №2652636854903, вчиненого ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016;

- визнати недійсним Наказ ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" Гулеєм Олександром Івановичем;

- визнати відсутнім право ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності наступних договорів (правочинів): договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2540, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" № 2652636854903, вчиненого ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером №18391 від 03.03.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що односторонній правочин відповідача, оформлений наказом № 182 від 14.11.2016 та також сам наказ не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із відсутністю ознак нікчемності договорів, укладених між позивачем та відповідачем і правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 за вищевказаним позовом порушено провадження у справі № 910/8030/17, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну організацію (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" та призначено справу до розгляду на 06.06.2017.

02.06.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов заперечив, посилаючись на правомірність визнання недійсними договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015 та договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на наступне:

- договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, договором банківського вкладу (депозиту) "МАКСИМУМ" № 3700/840 від 17.07.2015, договором застави майнових прав № 3700/840-3-1 від 28.08.2015 не передбачено право на договірне списання коштів ТОВ "Фінансова компанія "Централ капітал" в рахунок погашення ціни відступлення прав вимоги, однак банк поза межами процедури звернення стягнення на предмет застави здійснив списання депозитних коштів в рахунок погашення ціни відступлення прав вимоги. На думку відповідача, наведене свідчить про надання ТОВ "Фінансова компанія "Централ капітал" переваги (пільги), не встановленої для нього ані внутрішніми документами Банку, ані законодавством України;

- ТОВ "Фінансова компанія "Централ капітал" не здійснило жодного платежу на користь ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" реальними грошовими коштами або з рахунків, відкритих у інших банках, оскільки кошти переміщувалися виключно в системі ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА";

- право вимоги за кредитним портфелем відчужено банком на користь ТОВ "Фінансова компанія "Централ капітал" за ціною нижчою як від розміру відступленої заборгованості, так і від ринкової вартості майнових прав, що перевищує 20 %.

Також в обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що предметом спору не може бути "односторонній правочин, оформлений наказом № 182 від 14.11.2016", так як наказ "Про нікчемність правочинів" є правовим актом індивідуальної дії, який виданий Уповноваженою особою Фонду від імені Фонду на виконання делегованих їй функцій з метою реалізації положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо нікчемності правочину.

В судовому засіданні 06.06.2017 суд відклав розгляд клопотання про заміну відповідача у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 відкладено розгляд справи № 910/8030/17 на 15.06.2017.

12.06.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі щодо належності ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" як відповідача по справі, правової природи спірного наказу, списання коштів в рахунок погашення ціни відступлення прав вимоги та щодо ціни відступлення прав вимоги.

14.06.2017 через відділ діловодства суду відповідачем подано звіти про оцінку майнових прав станом на 27.11.2015 та станом на 25.01.2016.

14.06.2017 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Капіталь Груп" надійшло клопотання про залучення вказаного товариства до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

15.06.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, яких серед іншого позивачем зазначено, що відповідно до п. 9 протоколу №04 засідання Спостережної Ради ПАТ ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" від 01.04.2014 банком було ухвалено рішення списати безнадійну заборгованість з балансу банку згідно з кредитним договором №1239н- 09-07 від 25.09.2007, укладеним з ОСОБА_8, за рахунок страхового резерву, сформованого на день списання з наступним віднесенням цієї суми на валові витрати банку. Також позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.

15.06.2017 через відділ діловодства суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення по справі, в яких Фонд просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Централ капітал".

В судовому засіданні 15.06.2017 суд частково задовольнив клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 залучено до участі у справі № 910/8030/17 третю особу 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" розгляд справи № 910/8030/17 відкладено на 18.07.2017.

16.06.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до п. 7 ст. 81-1 ГПК України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи те, що від відповідача надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, при подальшому розгляді справи № 910/8030/17 буде здійснюватись фіксування судового процесу.

11.07.2017 через відділ діловодства суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

17.07.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "Фінансова компанія "Капіталь груп" на відзивна позов, в якому ТОВ "Фінансова компанія "Капіталь груп" зазначає про обґрунтованість вимог ТОВ "Фінансова компанія "Централ капітал". Також ТОВ "Фінансова компанія "Капіталь груп" просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника товариства.

18.07.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, пояснення та документи по справі. У відзиві на позов ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що списання коштів з депозитного рахунку відбулось без погодження куратора та за рахунок внутрішньобанківського переміщення коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/8030/17 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 27.07.2017.

25.07.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові заперечення на відзив та пояснення відповідача.

25.07.2017 через відділ діловодства суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталь груп" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" про визнання недійсним правочину, визнання недійсним наказу, визнання відсутності права.

26.07.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли виписки щодо заборгованості по кредитному договору №1239н-09-07 від 25.09.2007 та постанови правління Національного банку України №138/БТ від 03.03.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" про визнання недійсним правочину, визнання недійсним наказу, визнання відсутності права, залучено до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за позовом третьої особи із самостійними вимогами (ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА") - Державну організацію (установу, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, залучено до участі у справі третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за позовом третьої особи із самостійними вимогами (ТОВ "Капіталь груп") - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 розгляд справи №910/8030/17 відкладено на 17.08.2017.

11.08.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "ФК "Централ Капітал" надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТОВ "ФК "Централ Капітал" позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами підтримав.

14.08.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "ФК "Капіталь груп" надійшли додаткові пояснення щодо правомірності договору відступлення права вимоги від 19.05.2016.

16.08.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "ФК "Капіталь груп" надійшли додаткові пояснення по справі та заява про розгляд справи без участі представника ТОВ "ФК "Капіталь груп".

16.08.2017 через відділ діловодства суду від Державної організації (установу, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення по справі, в яких Фонд просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами ТОВ "ФК "Капіталь груп".

16.08.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "ФК "Централ Капітал" надійшли письмові пояснення по справі щодо переходу прав та обов'язків за договором відступлення прав вимоги (Договір цесії) від 19.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 розгляд справи №910/8030/17 відкладено на 07.09.2017.

30.08.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "ФК "Централ Капітал" надійшли пояснення щодо заперечень відповідача.

04.09.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "ФК "Централ Капітал" надійшли пояснення щодо врахування у Звіті про оцінку майнових прав по кредиту ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" №1239н-09-07 від 25.09.2007 відомостей про віднесення заборгованості ОСОБА_8 до категорії безнадійної.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 розгляд справи №910/8030/17 відкладено на 26.09.2017.

25.09.2017 через відділ діловодства суду від ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" надійшов відзив на позовну заяву третьої особи яка заявляє самостійні вимоги, в якому відповідач позовні вимоги заперечив у повному обсязі.

26.09.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "ФК "Централ Капітал" надійшли пояснення щодо Звітів про оцінку майнових прав, а саме прав вимоги за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007, складених ТОВ "Українська експертна група", станом на 27.11.2015 та 25.01.2016, а також Звіт № 01-МСЙ-ОЦ/17 про оцінку вартості майнових прав за зобов'язанням по кредитному договору № 1239н-09-07 від 25.09.2007, складений 25.09.2017 Центром судової експертизи та експертних досліджень ДП "Інформаційні судові системи" Державної судової адміністрації України та рецензії на Звіт з оцінки майнових прав, складений 11.11.2016. за вих. № 738 суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" (дата оцінки 27.11.2015) та Звіт з оцінки майнових прав, складений 14.11.2016 суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" за вих. № 741/2 (дата оцінки 25.01.2016).

Представник ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" в судовому засіданні 26.09.2017 надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/8030/17 на 15 днів, розгляд справи № 910/8030/17 відкладено на 12.10.2017.

В судове засідання 12.10.2017 з'явились представники ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА".

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання 12.10.2017 не з'явився.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Таким чином, оскільки представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб був присутнім в судовому засіданні 26.09.2017, що підтверджується протоколом судового засідання від 26.09.2017, то Фонд був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Представник ТОВ "ФК "Капіталь груп" в судове засідання 12.10.2017 також не з'явився, однак ТОВ "ФК "Капіталь груп" заявлено про розгляд справи без участі представника товариства.

Представник ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" в судовому засіданні 12.10.2017 надав суду пояснення до звіту ТОВ "Українська експертна група" та клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" про зупинення провадження у справі, суд встановив наступне.

Так, відповідач у своєму клопотанні просить суд зупинити провадження у справі №910/8030/17 до розгляду по суті справи №910/12294/16 у Верховному Суді України.

Згідно із ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Положеннями п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Тобто, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи.

Наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі, тобто між двома справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок. Як правило, це виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Однак, суд зазначає, що обставини які мають значення для даної справи не встановлюється у справі №910/12294/16.

Обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для даної справи, у справі №910/12294/16 не встановлюються.

При цьому, враховуючи мотивування наведені у клопотанні про зупинення, характер спірних правовідносин, заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі №910/8030/17 фактично обґрунтоване наявністю судової практики.

За таких обставин, підстави для зупинення провадження у справі відсутні, у зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні клопотання ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" про зупинення провадження у даній справі.

Також судом відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" про заміну неналежного відповідача з огляду на наступне.

Так, у своєму клопотанні ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" просить суд здійснити заміну первісного відповідача ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" на належного Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" Гулея Олександра Івановича.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Згідно із п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК України.

Отже, клопотання про заміну неналежного відповідача може бути задоволено судом виключно у випадку наявності згоди позивача на таку заміну.

У разі якщо заява (клопотання) про залучення іншого відповідача або про заміну відповідача залишається судом без задоволення, то ухвала з цього приводу не виноситься, а про відхилення відповідної заяви (клопотання) зазначається в описовій частині рішення суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Під час розгляду даної справи, у зв'язку із заявленим клопотанням відповідача про заміну його на належного, згоди на вчинення такої процесуальної дії позивачем у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" надано не було, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно із ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

У відповідності до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду (ч. 4 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження здійснює повноваження органів управління банку.

Тобто, Уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто крім повноважень, визначених Законом, Уповноважена особа Фонду здійснює повноваження керівництва банку (постанова Верховного Суду України від 08.06.2016 по справі №922/5071/15 (3-399гс16)).

Отже, Уповноважена особа Фонду не виступає у даних правовідносинах як самостійний суб'єкт, а діє від імені ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА".

За таких обставин, підстави для залучення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" як співвідповідача відсутні, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вже є учасником судового процесу (третя особа 1), а Уповноважена особа Фонду є лише його працівником, здійснює функції з ліквідації, а також здійснює повноваження керівництва банку.

В судовому засіданні 12.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.08.2015 між Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (відповідач, цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (позивач, цесіонарій) укладено договір відступлення прав вимоги (договір цесії) (далі - договір відступлення), за умовами якого цедент передає (відступає) цесіонарію свої права вимоги до боржників за кредитними договорами (основними договорами), перелік яких міститься в додатку №1 до договору, а цесіонарій приймає (набуває) права вимоги за основними договорами.

Пунктом п. 1.2. договору відступлення визначено, що за основними договорами цедентом відступаються цесіонарію права за основними договорами в повному обсязі, в тому числі:

- право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредитів відповідно до основних договорів;

- право вимоги сплати процентів за користування кредитами в розмірі, встановленому основними договорами, нарахованих та несплачених станом на дату відступлення;

- право вимоги сплати комісій та інших обов'язкових платежів у розмірі, встановленому основними договорами, нарахованих та несплачених станом на дату відступлення;

- право вимоги сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання чи неналежного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами;

- інші, крім зазначених вище, права грошової вимоги, строк платежу за якими настав (наявна вимога), а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (майбутня вимога) за основними договорами.

Пунктом 1.3. договору відступлення встановлено, що право вимоги вважається відступленим (таким, що перейшло) цесіонарію за фактом здійснення цесіонарієм повного розрахунку з цедентом в день отримання цедентом грошових коштів від цесіонарія у строки та порядку передбаченому п. 3.2. договору.

Пунктом 6.2. договору відступлення передбачено, що цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, але в будь-якому разі припиняє свою чинність 01.02.2016 при умові, якщо цесіонарієм не буде здійснено оплату права вимоги за даним договором в повному обсязі.

В подальшому, до договору відступлення права вимоги сторонами вносились зміни, про що укладались договори про внесення змін №1 від 25.11.2015, №2 від 23.12.2015, №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016, №8 від 09.03.2016.

Згідно із договором №3 від 25.01.2016 про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (договір цесії), банком передано права вимоги до ОСОБА_8 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007: сума боргу 3 166 962,62 дол. США, що еквів. 77 276 243,46 грн.; відсотки - 4 325 321,37 дол. США, що еквів. 107 234 076,76 грн.; комісія - 3 018 342,37 грн., загальна сума заборгованості - 187 528 667,58 грн., ціна відступлення - 5 020 000,00 грн.

Згідно із договором №7 від 03.03.2017 про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (договір цесії), банком передано права вимоги до:

ПАТ "ОБОЛОНЬ" за кредитним договором №036-10-12 від 25.10.2012 у сумі 9277935,46 грн.;

ПАТ "ОБОЛОНЬ" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 - 30609836,03 грн.;

ТОВ "НІАГАРА" за кредитним договором №005-03-14 від 27.03.2014 - 15911605,80 грн.;

Приватна фірма "МУСТАНГ" за кредитним договором №003-01-13 від 25.01.2013 - 4366446,74 грн.;

ТОВ "Балаклійський шиферний завод" за кредитним договором №047-09-13 від 07.10.2013 - 14958198,94 грн.;

ТОВ "Балаклійський шиферний завод" за кредитним договором №046-09-13 від 07.10.2013 - 25573821,49 грн.;

ТОВ "УКРЗЕМКОМ" за кредитним договором №007-02-13 від 21.02.2013 - 3121735,75 грн.;

СГ ТОВ "ПІЩАЛЬНИКИ" за кредитним договором №008-02-13 від 21.02.2013 - 1357277,13 грн.;

СУНП у формі ТОВ "ТВП Україна ЛТД" за кредитним договором №041-12-12 від 25.12.2012 - 1656166,24 грн.;

ТОВ "ЛЕНБУД" за кредитним договором №024-06-11 від 05.07.2011 - 773262,11 грн.;

ТОВ "ЛЕНБУД" за кредитним договором №023-06-11 від 05.07.2011 - 296967,37 грн.;

ТОВ "Торговий дім Україна" за кредитним договором №020-12-15 від 24.12.2015 - 13907947,67 грн.;

ТОВ "Джулія Хауз" за кредитним договором №007-06-15 від 04.06.2015 - 102 286, 87 грн.;

ОСОБА_8 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 - 204 125 748,10 грн.;

ОСОБА_10 за кредитним договором №11.06/495 від 30.10.2007 - 1129331,23 грн.;

ТОВ "Запоріжцукорпостач" за кредитним договором №018-03-06 від 25.04.2012 - 773872,10 грн.

Всього сума зобов'язань за кредитними договорами, права вимоги за якими були передані згідно договору відступлення прав вимоги від 28.08.2015 становить 327942439,03 грн., ціна відступлення - 128836690,93 грн.

Отже, відповідно до договору №7 від 03.03.2016 про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (договір цесії), банком передано права вимоги до ОСОБА_8 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007: загальна сума заборгованості - 204125748,10 грн., ціна відступлення - 5 020 000,00 грн.

В останній редакції договору відступлення (у редакції договору № 8 від 09.03.2016), ціна права вимоги встановлена сторонами у сумі 128062818,83 грн. за рахунок виключення з кредитного портфелю кредитного договору №018-03-06 від 25.04.2012 з ТОВ "Запоріжцукорпостач" на суму 773872,10 грн.

У відповідності до п. 3.1. договору відступлення за домовленістю сторін загальна ціна прав вимоги (у редакції договору про внесення змін № 8 від 09.03.2016) на дату укладання договору складає 128062818,83 грн.

Згідно із п. 3.2. договору (у редакції договору про внесення змін № 8 від 09.03.2016), цесіонарій здійснює оплату ціни прав вимоги за договором в розмірі 128062818,83 грн. шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок цедента, зазначений в п. 7.2. договору, у строк до закінчення операційного часу в день укладення (підписання) цього договору.

Також 28.08.2015 між Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (відповідач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (позивач, новий кредитор) укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрований в реєстрі за №2540 (далі - договір про передачу прав), за умовами якого сторони домовились, що разом та одночасно з відступленням прав вимоги заборгованості за кредитними договорами, що здійснюється на підставі договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 28.08.2015, укладеного між сторонами, новому кредитору від кредитора передаються права вимоги за договорами застави та іпотечними договорами, що забезпечують належне виконання зобов'язань за кредитними договорами.

28.08.2015 між Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (відповідач, заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (позивач, заставодавець) укладено договір застави майнових прав №3700/840-з-1 (далі - договір застави) відповідно до умов якого заставодавець надав заставодержателю в якості забезпечення виконання зобов`язань по договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, права вимоги заставодавця за договором банківського вкладу № 3700/840 від 17.07.2015 на повернення вкладу в розмірі 11000000,00 доларів США та сплати відсотків за вкладом.

Так, як вбачається із матеріалів справи 17.07.2015 між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (відповідач) та ОСОБА_11 (вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Максимум" № 3700/84 від 17.07.2015, відповідно до умов якого сума вкладу складає 11 000 000,00 доларів США.

22.07.2015 між ОСОБА_11 (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, згідно із яким ОСОБА_11 первісним кредитором було відступлено право вимоги новому кредитору (ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал") права вимоги за договором банківського вкладу (депозиту) "Максимум" № 3700/84 від 17.07.2015.

На підставі договору відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 22.07.2015, між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (відповідач) та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (позивач, вкладник) укладено договір від 23.07.2015 про внесення змін до договору банківського вкладу (депозиту) "Максимум" № 3700/84 від 17.07.2015, згідно із яким вказаний договір банківського вкладу було викладено у новій редакції.

03.03.2016 банком на підставі меморіального ордеру № 18391 від 03.03.2016 з депозитного рахунку ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" №2652636854903, відкритого в банку, вчинено списання грошових коштів в розмірі 128836690,95 грн. в рахунок оплати ціни відступлення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015.

03.03.2016 між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (відповідач, кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" укладено договір про припинення договору застави майнових прав №3700/840-3-1 від 28.08.2015, відповідно до умов якого заставодавець (ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал") виконав прострочене перед заставодержателем (ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА") зобов'язання з оплати ціни відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги в розмірі 128836690,93 грн.

14.11.2016 Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації банку Гулеєм О.І. було видано наказ №182, яким визнано нікчемними правочини, вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації та доручено директору Департаменту запровадження тимчасової адміністрації Фонду здійснити необхідні заходи щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Так, згідно із вказаним наказом визнано нікчемними наступні правочини (у тому числі договори), вчинені (укладені) ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА":

- на підставі п. 3. ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними наступні правочини (у тому числі договори), вчинені (укладені) ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації:

договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін);

договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015 та зареєстрований в реєстрі за №2540 (з усіма договорами про внесення змін).

- на підставі п. 7. ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними наступні правочини (у тому числі договори), вчинені (укладені) ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації:

договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін);

договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015р. та зареєстрований в реєстрі за № 2540 (з усіма договорами про внесення змін);

договір застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015р., укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін);

правочин у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690 грн.95 коп. з депозитного рахунку ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" № 2652636854903, вчинений ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" 03.03.2016 та оформлений меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016.

На виконання наказу №182 від 14.11.2016 на адресу ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" банк направив повідомлення про нікчемність правочинів вих. №011-06/1660 від 15.11.2016 про нікчемність:

договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін);

договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015р. та зареєстрований в реєстрі за № 2540 (з усіма договорами про внесення змін);

договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015р., укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін);

правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690 грн.95 коп. з депозитного рахунку ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" № 2652636854903, вчинений ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" 03.03.2016 та оформлений меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що односторонній правочин відповідача, оформлений наказом № 182 від 14.11.2016 та також сам наказ не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із відсутністю ознак нікчемності договорів, укладених між позивачем та відповідачем і правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн.

Під час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" звернулось до суду з позовом як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", в якому ТОВ "Фінансова компанія "Капіталь груп" просить суд:

- визнати недійсним односторонній правочин ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", оформлений Наказом № 182 від 14.11.2016, щодо визнання нікчемними наступних правочинів (договорів), вчинених (укладених) ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА"протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації: договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2540, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА"та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладеного ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" № 2652636854903, вчиненого ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016;

- визнати недійсним Наказ ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" Гулеєм Олександром Івановичем;

- визнати відсутнім право ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності наступних договорів (правочинів): договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2540, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" № 2652636854903, вчиненого ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером №18391 від 03.03.2016.

Вимоги за позовом третьої особи з самостійними вимогами обґрунтовані тим, що 19.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (договір цесії), відповідно до умов якого цедент передає (відступає) цесіонарію свої права вимоги (надалі права або право) до боржника - ОСОБА_8, (надалі - боржник) за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007, який укладений між боржником та цедентом та детальна інформація відносно якого викладена в додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору, а цесіонарій приймає (набуває) права вимоги за основним договором та зобов'язується ;платити цеденту ціну прав вимоги за цим договором. Цедент набув право вимоги заборгованості за основним договором на підставі договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28 серпня 2015 року, з урахуванням внесених змін та доповнень, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал".

Посилаючись на безпідставність висновків відповідача про нікчемність договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015 та правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" заявлено позов як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА".

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" та відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп", з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями статей 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Як зазначено судом вище, між 28.08.2015 між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (відповідач, цедент) та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (позивач, цесіонарій) укладено договір відступлення прав вимоги (договір цесії), за умовами якого цедент передає (відступає) цесіонарію свої права вимоги до боржників за кредитними договорами (основними договорами), перелік яких міститься в додатку №1 до договору, а цесіонарій приймає (набуває) права вимоги за основними договорами, до якого в подальшому вносились зміни, про що укладались договори про внесення змін №1 від 25.11.2015, №2 від 23.12.2015, №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016, №8 від 09.03.2016.

Згідно із договором №7 від 03.03.2016 про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (договір цесії), банком передано права вимоги до ОСОБА_8 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007: загальна сума заборгованості - 204125748,10 грн., ціна відступлення - 5 020 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору відступлення за домовленістю сторін загальна ціна прав вимоги (у редакції договору про внесення змін № 8 від 09.03.2016) на дату укладання договору складає 128 062 818,83 грн.

28.08.2015 між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (відповідач, кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (позивач, новий кредитор) укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрований в реєстрі за №2540 (далі - договір про передачу прав), за умовами якого сторони домовились, що разом та одночасно з відступленням прав вимоги заборгованості за кредитними договорами, що здійснюється на підставі договору відступлення прав вимоги (договору цесії) від 28.08.2015, укладеного між сторонами, новому кредитору від кредитора передаються права вимоги за договорами застави та іпотечними договорами, що забезпечують належне виконання зобов'язань за кредитними договорами.

28.08.2015 між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (відповідач, заставодержатель) та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (позивач, заставодавець) укладено договір застави майнових прав №3700/840-3-1 відповідно до умов якого заставодавець (ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал") надав заставодержателю (ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА") в якості забезпечення виконання зобов`язань по договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, права вимоги заставодавця (ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал") за договором банківського вкладу № 3700/840 від 17.07.2015 на повернення вкладу в розмірі 11000000,00 доларів США та сплати відсотків за вкладом.

03.03.2016 банком на підставі меморіального ордеру № 18391 від 03.03.2016 з депозитного рахунку ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" №2652636854903, відкритого в банку, вчинено списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. в рахунок оплати ціни відступлення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неплатоспроможний банк - це банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 березня 2016 року № 169 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 березня 2016 року № 368 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 18 березня 2016 р. до 17 квітня 2016 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гулею Олександру Івановичу строком на один місяць з 18 березня 2016 року до 17 квітня 2016 року включно.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийняла рішення від 13 квітня 2016 року № 505 про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" з 18 квітня 2016 року до 22 квітня 2016 року включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21 квітня 2016 року № 280 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22 квітня 2016 року № 561, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" з 22 квітня 2016 року до 21 квітня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Гулею Олександру Івановичу на два роки з 22 квітня 2016 року до 21 квітня 2018 року включно.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23.02.2012, цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У відповідності до наказу №182 від 14.11.2016 Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації банку визнано нікчемними правочини, вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, саме:

- на підставі п. 3. ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними: договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін); та договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015 та зареєстрований в реєстрі за №2540 (з усіма договорами про внесення змін);

- на підставі п. 7. ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними: договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін); договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. 28.08.2015р. та зареєстрований в реєстрі за № 2540 (з усіма договорами про внесення змін); договір застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015р., укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" (з усіма договорами про внесення змін); та правочин у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690 грн.95 коп. з депозитного рахунку ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" № 2652636854903, вчинений ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" 03.03.2016 та оформлений меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням того, що правочин, перевірка якого здійснюється в порядку ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" може вважатись нікчемним лише з підстав, передбачених цим законом, вирішуючи спір у даній справі суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує їх нікчемність і настання певних юридичних наслідків.

Пунктом 2.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що необхідно з урахуванням приписів статті 215 Цивільного кодексу України та статті 207 нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо:

банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору (п. 3);

банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7).

Зі змісту приписів п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що нікчемність правочинів, перевірку яких здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ставиться в залежність від звичайної вартості послуг, та порівнюється із відповідною вартістю, яка визначена сторонами в договорі, яка в свою чергу, має бути або вищою, або нижчою на 20%.

Як було встановлено судом вище, у відповідності до договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 (у редакції договору про внесення змін № 8 від 09.03.2016) загальна ціна прав вимоги на дату укладання договору становила 128 062 818,83 грн.

Заперечуючи позовні вимоги право вимоги ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" стверджує, що банк здійснив відчуження заборгованості за кредитними договорами за ціною, меншою за звичайну. Згідно із запереченнями відповідача, зменшення ціни вартості відступлених прав відбулося за рахунок заборгованості боржника ОСОБА_8 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007.

Так, згідно із договором №7 від 03.03.2016 про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (договір цесії), банком передано права вимоги до ОСОБА_8 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007: загальна сума заборгованості - 204125748,10 грн., ціна відступлення - 5 020 000,00 грн.

У відповідності до п. 14.1.71 Податкового кодексу України, звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Пунктом 14.1.219. Податкового кодексу України визначено, що ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Професійна оціночна діяльність - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна (ст. 4 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

За змістом ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

В підтвердження того, що відчуження банком за договором про відступлення права вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 на користь позивача у справі права вимоги відбулося за ціною, меншою за звичайну, ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" надано наступні звіти оцінки майнових прав:

Звіт з оцінки майнових прав: прав вимоги за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007, що укладений між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ОСОБА_8, за вих. № 738 складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" (сертифікат НОМЕР_4 від 17.06.2016), оцінювач ОСОБА_12, (кваліфікаційне свідоцтво серії НОМЕР_1 від 25.12.1999, свідоцтво НОМЕР_3 від 24.06.2016); дата оцінки 27.11.2015.

Висновок згідно із звітом: ринкова вартість майнових прав по кредитному договору №1239н-09-07 від 25.09.2007 станом на 27.11.2015 становить 106 060 466,21 грн.

Звіт з оцінки майнових прав: прав вимоги за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007, що укладений між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА"та ОСОБА_8, за вих. № 741/2 складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" (сертифікат НОМЕР_4 від 17.06.2016), оцінювач ОСОБА_12, (кваліфікаційне свідоцтво серії НОМЕР_1 від 25.12.1999, свідоцтво НОМЕР_3 від 24.06.2016); дата оцінки 25.01.2016.

Висновок згідно із звітом: ринкова вартість майнових прав по кредитному договору №1239н-09-07 від 25.09.2007 станом на 25.01.2016 становить 112 802 719,27 грн.

Водночас, в матеріалах справи наявний Звіт про оцінку майнових прав по кредиту ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" №1239н-09-07 від 25.09.2007; дата оцінки 27.11.2015; суб'єкт оціночної діяльності ТОВ "Вектор оцінки", сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №15383/13 від 18.10.2013; оцінювач ОСОБА_13, свідоцтво НОМЕР_2 від 16.03.2009.

Згідно із вказаним вище звітом ринкова вартість майнових прав по кредитному договору №1239н-09-07 від 25.09.2007 станом на 27.11.2016 становить 2566000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

В рецензії від 15.02.2017, проведеної на замовлення ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" суб'єктами оціночної діяльності ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 Всеукраїнської асоціації фахівців оцінки на Звіт про оцінку майнових прав по кредиту ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" №1239н-09-07 від 25.09.2007, виконаний ТОВ "Вектор оцінки", вказано, що даний звіт, в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Натомість відповідачем, в обґрунтування своїх заперечень було надано рецензію від 10.11.2016 на Звіт про оцінку майнових прав по кредиту ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" №1239н-09-07 від 25.09.2007, виконаний ТОВ "Вектор оцінки", рецензент ОСОБА_12 (кваліфікаційне свідоцтво серії НОМЕР_1 від 25.12.1999, свідоцтво НОМЕР_3 від 24.06.2016) директор ТОВ "Українська експертна група" (сертифікат НОМЕР_4 від 17.06.2016). Згідно із вказаною рецензією встановлено, що Звіт виконаний ТОВ "Вектор оцінки", не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Також у рецензії від 09.11.2016 на Звіт про оцінку майнових прав по кредиту ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" №1239н-09-07 від 25.09.2007, виконаний ТОВ "Вектор оцінки", (рецензент ОСОБА_17 (свідоцтво НОМЕР_5 від 29.07.2002, кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_6 від 09.06.2001) ТОВ "Експертна компанія "Професіонал") визначено, що висновок про вартість майнових прав не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки. Судом встановлено, що вказана рецензія містить помилку щодо прізвища позичальника (зазначено ОСОБА_18), а звіт для рецензування надавався у електронній копії, без додатків, у зв'язку із чим вказана рецензія не приймається судом до уваги.

Позивачем, в обґрунтування заявлених вимог було надано суду Звіт № 01-МСЙ-ОЦ/17 про оцінку вартості майнових прав за зобов'язанням по кредитному договору №1239н-09-07 від 25.09.2007, складений 25.09.2017 Центром судової експертизи та експертних досліджень ДП "Інформаційні судові системи" Державної судової адміністрації України, а також рецензії на Звіт з оцінки майнових прав, складений 11.11.2016. за вих. № 738 суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" (дата оцінки 27.11.2015) та Звіт з оцінки майнових прав, складений 14.11.2016 суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" за вих. № 741/2 (дата оцінки 25.01.2016).

Згідно із Звітом № 01-МСЙ-ОЦ/17 про оцінку вартості майнових прав за зобов'язанням по кредитному договору №1239н-09-07 від 25.09.2007, складеного Центром судової експертизи та експертних досліджень ДП "Інформаційні судові системи" Державної судової адміністрації України (оцінювач ОСОБА_15 кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_7 від 13.12.2008) вартість майнових прав вимоги за зобов'язаннями по кредитному договору № 1239н-09-07 від 25.09.2007 станом на 25.01.2016 становить 4739560,00 грн.

Вказаний Звіт складено на станом на 25.01.2016, тобто на момент фактичного відступлення права вимоги за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007, про що між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" і ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал було укладено договір № 3 про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши надані сторонами звіти оцінки майнових прав та рецензії судом встановлено наступне.

У відповідності до Протоколу № 04 засідання Спостережної Ради ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" від 01.04.2014 по дев'ятому питанню порядку денному прийнято рішення списати безнадійну заборгованість з балансу Банку на суму у гривневому еквіваленті, яка буде враховуватися на день списання згідно з кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007, укладеним з ОСОБА_8, за рахунок страхового резерву, сформованого на день списання з наступним віднесенням цієї суми на валові витрати Банку.

Згідно із довідкою Національного банку України від 26.11.2013 (додаток №2 до довідки) за результатами перевірки кредитного портфелю кредит за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 віднесено до V категорії якості.

Згідно з п. 2.1 та п. 2.2 Глави 2 Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою Національного банку України № 23 від 25.01.2012 (чинного станом на 01.04.2004), банк з метою формування резерву за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями здійснює оцінку ризиків таких активів/наданих фінансових зобов'язань, починаючи з дати визнання їх в обліку до дати припинення такого визнання. Банк з метою розрахунку резервів класифікує активи/надані фінансові зобов'язання за такими категоріями якості: I (найвища) - немає ризику або ризик є мінімальним; II - помірний ризик; III - значний ризик; IV - високий ризик; V (найнижча) - реалізований ризик.

Заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною.

Банк самостійно встановлює порядок визначення показника ризику активу в межах діапазонів, визначених для відповідних категорій якості активів/наданих фінансових зобов'язань, у тому числі з урахуванням кредитної історії боржника, а також іншої інформації, що забезпечує об'єктивну оцінку подій та обставин, які можуть свідчити про наявність ризиків погашення боргу боржником із перевищенням строків, передбачених умовами договору, або невиконанням договірних умов.

Банк класифікує не вище V категорії якості актив, за яким більше ніж 50 відсотків боргу прострочено понад 90 днів.

Тобто, заборгованість ОСОБА_8 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007, тривалий час класифікувалася банком як проблемна з найнижчим (реалізованим) ризиком.

Натомість у звітах оцінки складених ТОВ "Українська експертна група" класифікація заборгованості ОСОБА_8 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 за категорією V (найнижча) оцінювачами не була врахована.

Так у Звітах з оцінки майнових прав за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007 (дати оцінки: 27.11.2015 та 25.01.2016) складених суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" (арк. 31-32 звітів) оцінювачем ОСОБА_12 віднесено позику до IV категорії якості (проблемні позички) - високий кредитний ризик (імовірність фінансових втрат внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань по позичці обумовлює її знецінення в розмірі від 51% до 100%).

Однак, як зазначено судом вище, заборгованість ОСОБА_8 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007, класифікувалася банком як безнадійна та відносилась до V (найнижчої) категорії.

При цьому, зі змісту рецензій наданих позивачем на вказані вище звіти відповідача, незважаючи на те, що оцінювачем ОСОБА_12 віднесено позику до IV категорії якості, під час розрахунків оцінювачем взято коефіцієнти вище 0,51, в результаті чого кінцева вартість об'єкта оцінки була значно завищена.

Також судом встановлено що у додатках № 1 до звітів, складених суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" наведено перелік майна ОСОБА_8 та ОСОБА_19 (поручителя боржника) та активи які заплановано реалізувати в рахунок погашення заборгованості.

У звітах складених суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" (арк. 30, 32 звітів) визначено, що "на дату оцінки майно передане в забезпечення по кредиту було відсутнє, але з інформації наведеної в розділі 6 звітів "Опис об'єкта оцінки" та в додатку № 1 до звітів, можливо зробити висновок, що при примусовому стягненню заборгованості можлива реалізація майна, яке належить або буде належати ОСОБА_8 та ОСОБА_19, як солідарним боржником по кредиту. Прогнозувати грошовий потік, на дату оцінки практично не можливо, в зв'язку з численними судовими справами по відношенню до майна боржників за кредитом. Забезпечення за кредитним договором відсутнє. У боржника та солідарного відповідача перебуває у власності майно та може бути повернуто у власність на підставі судових рішень майно, за рахунок якого можливо провести стягнення заборгованості в ході виконавчого провадження."

Тобто, зі змісту звітів складених суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" вбачається, що оцінювачем фактично здійснено припущення щодо ймовірної реалізації майна, яке належить або належатиме ОСОБА_8 та ОСОБА_19

Посилання на стягнення заборгованості в ході виконавчого провадження є виключно припущенням оцінювача.

Наявність таких припущень ставить під сумнів висновки викладені у звітах ТОВ "Українська експертна група".

При цьому, перебування у власності боржника певного майна (що не було підтверджено матеріалами звітів ТОВ "Українська експертна група") без забезпечення виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007 у вигляді застави чи іпотеки жодним чином не підтверджує дійсного виконання кредитного договору, а відповідні висновки оцінювача ґрунтуються виключно на припущеннях не підтверджених первинними документами.

Наведене свідчить, що Звіти з оцінки майнових прав вимоги за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007, складені суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" (оцінювач ОСОБА_12) станом на 27.11.2015 та 25.01.2016, мають недоліки, що вплинули на достовірність оцінки майна і не можуть використовуватись.

За таких обставин суд вважає необґрунтованими висновки викладені у вищевказаних Звітах з оцінки майнових прав вимоги за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007, що надані відповідачем в обґрунтування своїх заперечень.

Водночас, суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача щодо відсутності підстав для врахуванням у звіті оцінки майнових прав по кредитному договору № 1239н-09-07 від 25.09.2007 безнадійності заборгованості за даним договором, оскільки сам факт віднесення заборгованості ОСОБА_8 до безнадійної (до V (найнижчої) категорії) не свідчить про припинення зобов'язань за кредитним договором, а лише впливає на оцінку майнових прав переданих за вказаним кредитним договором.

Судом встановлено, що під час здійснення оцінки майнових прав за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007 оцінювачем ОСОБА_15 (суб'єкт оціночної діяльності Центр судової експертизи та експертних досліджень ДП "Інформаційні судові системи" Державної судової адміністрації України) було враховано факт списання заборгованості за кредитним договором як безнадійної, відсутність на момент відступлення права (станом на 25.01.2016) зареєстрованого права власності на будь-яке нерухоме майно та забезпечення у вигляді застави чи іпотеки, що підтверджено відповідними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доданими до Звіту.

Окрім того, як встановлено судом вище, згідно із договором №3 від 25.01.2016 про внесення змін до договору відступлення прав вимоги (договір цесії), банком передано права вимоги до ОСОБА_8 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007: сума боргу 3 166 962,62 дол. США, що еквів. 77 276243,46 грн.; 4 325 321,37 дол. США, що еквів. 107 234 076,76 грн.; комісія - 3 018 342,37 грн., загальна сума заборгованості - 187 528 667,58 грн., ціна відступлення - 5 020 000,00 грн.

За таких обставин, оскільки права вимоги за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 були передані банком позивачу 25 січня 2016 року, то саме на зазначену дату слід здійснювати оцінку відступлених майнових прав за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007, що укладений між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ОСОБА_8.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Наданий позивачем Звіт № 01-МСЙ-ОЦ/17 про оцінку вартості майнових прав за зобов'язанням по кредитному договору №1239н-09-07 від 25.09.2007 (дата оцінки 25.01.2016) а також рецензії, складені суб'єктом оціночної діяльності та безпосередньо оцінювачами, які набули цього статусу у встановленому чинним законодавством порядку (склали відповідні іспити та отримали відповідні свідоцтва).

При визначенні вартості права майнових прав за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.092007 оцінювачем були прийняті до уваги фактичні обставини, пов'язані із категорією якості зобов'язання за кредитним договором, показники ризику активу, наявністю забезпечення зобов'язань, а також спроможність боржника повернути борг у повному обсязі.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави вважати недостовірними висновки щодо вартості спірної грошової вимоги, які містяться у Звіті № 01-МСЙ-ОЦ/17 про оцінку вартості майнових прав за зобов'язанням по кредитному договору №1239н-09-07 від 25.09.2007.

З огляду на вище викладене, суд приймає Звіт № 01-МСЙ-ОЦ/17 про оцінку вартості майнових прав за зобов'язанням по кредитному договору №1239н-09-07 від 25.09.2007, складений Центром судової експертизи та експертних досліджень ДП "Інформаційні судові системи" Державної судової адміністрації України (оцінювач ОСОБА_15 кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_7 від 13.12.2008), згідно із яким вартість майнових прав вимоги за зобов'язаннями по кредитному договору № 1239н-09-07 від 25.09.2007 станом на 25.01.2016 становить 4739560,00 грн., як належний доказ безпідставності висновків банку про заниження ціни відступлення права вимоги по кредитному договору №1239н-09-07 від 25.09.2007 згідно із договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015.

Встановлені вище обставини та надані позивачем докази спростовують інформацію щодо заниження вартості відчужуваного банком на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" майна, що стало підставою для направлення відповідних повідомлень про нікчемність договорів.

Окрім того, судом враховано, що обґрунтовуючи нікчемність договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, та правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. у відповідності до п. 3 ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" банк фактично посилався лише на зменшення ціни вартості відступлених прав відбулося за рахунок заборгованості боржника ОСОБА_8 за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007. Будь-яких заперечень щодо ціни відступлення по інших кредитних договорах та боржниках, банком не наводилось. В той же час, згідно із наказом Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" №182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)" договір відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), договір застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015 та правочин у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. були визнані нікчемними в повному обсязі за всіма кредитними договорами.

З приводу віднесення договорів (правочинів) до нікчемних, визначених у наказі №182 від 14.11.2016, з підстав п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у відповідності до якого банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, то суд зазначає наступне.

У пункті 3.3. договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 сторони погодили, що належне виконання зобов'язань ТОВ "ФК "Централ Капітал" з оплати права вимоги за даним договором забезпечуються заставою майнових прав, належних ТОВ "ФК "Централ Капітал" на підставі договору банківського вкладу № 3700/840 від 17.07.2015, укладеним між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал".

Згідно із п. 2.3. договору банківського вкладу № 3700/840 від 17.07.2015 передбачено, що депозитний рахунок закривається після повернення вкладникові всього вкладу, примусового чи договірного списання всього вкладу у випадках, встановлених законом, та у разі невнесення вкладником суми вкладу в строк, визначений цим договором.

Відповідно до п. 1.3. договору банківського вкладу № 3700/840 від 17.07.2015, вклад розміщується на строк з 17 липня 2015 року по 25 липня 2016 року, що являється датою повернення вкладу.

У відповідності до п. 2.5. договору банківського вкладу № 3700/840 від 17.07.2015 списання грошових коштів з депозитного рахунку може бути здійснено у разі примусового списання коштів у випадках, встановлених законодавством України, та у порядку договірного списання у випадках, встановлених банком та вкладником в окремих договорах.

Також у відповідності до п. 3.5. договору банківського вкладу №3700/840 від 17.07.2015 (у редакції договору про внесення змін від 25.01.2016), яким визначено порядок сплати процентів у разі повернення вкладу до закінчення строку, передбачено можливість примусового списання вкладу/частини вкладу при реалізації права банку як заставодержателя на звернення стягнення на предмет застави, якими виступають майнові права на вклад/частину вкладу, розміщеного вкладником.

Отже, умовами договору банківського вкладу № 3700/840 від 17.07.2015 передбачено можливість списання грошових коштів з депозитного рахунку у разі примусового списання коштів у випадках, встановлених законодавством України.

При цьому, умова щодо необхідності укладення окремого договору передбачена виключно для договірного списання коштів.

Частиною 1статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, між Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (відповідач, заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (позивач, заставодавець) укладено договір застави майнових прав №3700/840-3-1 від 28.08.2015.

Відповідно до умов договору застави майнових прав №3700/840-3-1 від 28.08.2015 ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" надало банку в якості забезпечення виконання зобов'язань по договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, права вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" за договором банківського вкладу №3700/840 від 17.07.2015 на повернення вкладу в розмірі 11000000,00 доларів США та сплати відсотків за вкладом.

Відповідно до п. 5.1. договору застави від 28.08.2015, ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (заставодержатель) набуває право звернення стягнення на предмет застави, якщо в момент настання терміну виконання основного зобов'язання воно не буде виконано боржником належним чином та в повному обсязі, а також в інших випадках, встановлених цим договором та положеннями чинного законодавства України.

Згідно із п. 5.5.1. договору застави від 28.08.2015, сторони встановлюють, що положення цього пункту, разом з іншими положеннями договору, являють собою повну укладену угоду між сторонами, під відкладальною умовою про переведення (відступлення) майнових прав (прав вимоги) за договором банківського вкладу на користь заставодержателя з метою задоволення забезпечених згідно даного договору вимог заставодержателя. Такою відкладальною умовою є невиконання та/або прострочення виконання боржником основного зобов'язання за забезпеченим договором, а також порушення заставодавцем обов'язків, визначених умовами цього договору.

Пунктом 5.5.3. договору застави передбачено, що при невиконанні боржником основного зобов'язання за основним договором та/або заставодавцем обов'язків, передбачених цим договором, майнові права вважаються переведеними на заставодержателя з моменту відправлення повідомлення заставодержателем заставодавцю про настання заставного випадку та прийняття заставодержателем майнових прав.

Сторони договору застави також погодили, що факт переведення на заставодержателя майнових прав не підлягає підтвердженню додаткового згодою сторін (п. 5.5.4. договору застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов'язаний повідомити в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір набути на свою користь таке право.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право на власний розсуд обрати позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема шляхом відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги.

Стаття 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження (ч. 3).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" було направлено позивачу повідомлення №05-21/1654 від 31.08.2015, в якому банк зазначив про порушення зобов'язань, встановлених договором відступлення прав вимоги (договором цесії) від 28.08.2015, що полягає в несплаті перед банком заборгованості у розмірі 228 083 091,37 грн. та вимагав негайно виконати порушене зобов'язання, а саме в повному обсязі здійснити оплату заборгованості перед банком. В противному разі, зі спливом 30 (тридцяти) днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави (відправлення даної вимоги), Банк набуває майнові права ТОВ "ФК "Централ капітал", які виступають предметом застави, у розмірі заборгованості, еквівалентною на день погашення вимог Банку відповідно до офіційного курсу НБУ, та матиме право здійснити задоволення забезпеченої заставою вимоги в повному обсязі.

У відповідності до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" з дня відправлення зазначеного повідомлення обтяжувач з вищим пріоритетом набуває права кредитора в зобов'язанні, право вимоги за яким відступлене на його користь. Обтяжувач користується правами кредитора в цьому зобов'язанні до моменту повного задоволення його забезпеченої обтяженням вимоги.

31.08.2015 ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" було зареєстровано звернення стягнення на підставі договору застави майнових прав №3700/840-3-1 від 28.08.2015, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі рухомого майна (реєстрація змін) №47747299 від 31.08.2015.

З урахуванням наведеного вище, з підстав невиконання ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 в частині розрахунків, банк звернув стягнення на предмет застави №3700/840-3-1 від 28.08.2015 (майнові права за договором банківського вкладу №3700/840 від 17.07.2015), шляхом списання у примусовому порядку грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. в рахунок оплати ціни відступлення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015. Відповідне списання грошових коштів в рахунок оплати ціни відступлення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 згідно із меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016 відповідає приписам законодавства та умовам договору банківського вкладу №3700/840 від 17.07.2015, договору застави майнових прав №3700/840-3-1 від 28.08.2015, а також договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015.

З приводу посилань відповідача на те, що з кожним укладенням договору про внесення змін до договору відступлення прав (договір цесії) від 28.08.2015 змінювався строк оплати ціни відступлення прав вимоги, то суд зазначає, наступне.

Так у відповідності до п. 3.2. договору відступлення прав (договір цесії) від 28.08.2015 цесіонарій здійснює оплату ціни прав вимоги за цим договором в розмірі 228 083 091, 37 грн. шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок цедента, зазначений в п. 7.2. цього договору, у строк до закінчення операційного часу в день укладення (підписання) цього договору.

У відповідності до договорів про внесення змін №1 від 25.11.2015, №2 від 23.12.2015, №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016, сторони вносили зміни до договору відступлення прав (договір цесії) від 28.08.2015 та погоджували, що цесіонарій здійснює оплату ціни прав вимоги за цим договором в розмірі (який визначався договорами про внесення змін) шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок цедента, зазначений в п. 7.2. цього договору, у строк до закінчення операційного часу в день укладення (підписання) цього договору, тобто договору відступлення прав (договір цесії) від 28.08.2015.

Таким чином, з кожним укладенням договору про внесення змін, зміни вносились не до договорів про внесення змін, а до самого договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015. При цьому змінювався лише розмір ціни прав вимоги, а строк перерахування грошових коштів залишався незмінним, а саме: до закінчення операційного часу в день укладення (підписання) цього договору, а отже зобов'язання з оплати, мало бути виконано до закінчення операційного часу 28.08.2015.

З огляду на те, що зобов'язання зі сплати ціни відступлення позивачем у строк визначений в п. 3.2. договору, виконано не було банк, у відповідності до приписів Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" направив позивачу повідомлення про порушення основного зобов'язання № 05-21/1654 від 31.08.2015 та вніс відомості про початок звернення стягнення на предмет застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та в подальшому звернув стягнення на предмет застави в рахунок погашення своїх вимог.

Таким чином, доводи відповідача про те, що банк звернув стягнення на предмет застави шляхом списання коштів з депозитного рахунку за відсутності порушеного зобов'язання з боку ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" спростовуються наведеними вище обставинами.

Посилання відповідача на відсутність реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна всіх змін розміру забезпеченого обтяженням зобов'язання, у відповідності до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не свідчать про порушення порядку звернення стягнення на предмет застави, оскільки, в силу приписів ст. 13 вказаного Закону передбачено, що наслідком відсутності таких змін є право боржника або інших осіб, права яких були порушені внаслідок невиконання цього обов'язку, вимагати від обтяжувача відшкодування завданих збитків.

ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" в обґрунтування своїх заперечень на позов, також посилався на те, що внаслідок примусового списання коштів згідно із меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016 у розмірі 128 836 690,95 грн. в рахунок оплати ціни відступлення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 відбулось порушення постанови Національного банку України №138/БТ від 03.03.2016 "Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та призначення куратора", у зв'язку зі чим, списання коштів з депозитного рахунку відбулось без погодження куратора та за рахунок внутрішньобанківського переміщення коштів. Також ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" зазначено про відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку, необхідних для списання коштів з депозитного рахунку, в підтвердження чого надано довідки від 03.03.2016, від 02.06.2017, від 06.06.2017 про залишки коштів на кореспондентському рахунку банку станом на 03.03.2016 та 28.08.2015.

Так, відповідно до постанови Національного банку України №138/БТ від 03.03.2016 "Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та призначення куратора" запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку до 03.03.2017 та заборонено ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки банку у національній валюті. Проведення розрахунків здійснювати виключно через консолідований кореспондентський рахунок банку, відкритий в Національному банку України.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (в редакції, яка діяла на момент прийняття постанови Правління НБУ №138/БТ від 03.03.2016) проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України №280 від 17.06.2004, за дебетом балансового рахунку 1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України" проводяться суми коштів, які надходять на користь банку та його клієнтів, за кредитом рахунку проводяться суми коштів, які списуються Національним банком України за дорученням банку - власника рахунку за власними операціями, операціями його клієнтів.

У відповідності до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ №320 від 16.08.2006, консолідований кореспондентський рахунок - кореспондентський рахунок, що відкритий у Національному банку і на якому об'єднані кошти банку та його філій для роботи банку у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку; кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку, філії іноземного банку для здійснення міжбанківського переказу коштів.

Тобто, зобов'язання проведення розрахунків через консолідований кореспондентський рахунок та заборона використання прямих кореспондентських рахунків не є тотожними поняттями.

Як вже зазначено судом вище, списання банком коштів на підставі меморіального ордеру № 18391 від 03.03.2016 з депозитного рахунку ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" у сумі 128 836 690,95 грн. відбулось в примусовому порядку за договором застави в рахунок оплати ціни відступлення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015.

Реєстрація звернення стягнення на підставі договору застави майнових прав №3700/840-3-1 від 28.08.2015 було здійснено банком 31.08.2015, тобто задовго до прийняття Національним банком України постанови №138/БТ від 03.03.2016.

При цьому, надані відповідачем довідки від 03.03.2016, від 02.06.2017, від 06.06.2017 про залишки коштів на кореспондентському рахунку банку станом на 03.03.2016 та 28.08.2015 не можуть бути прийняті судом як належні докази, оскільки видані одноособово ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", а доказів про відсутність коштів саме на консолідованому кореспондентському рахунку банку, відкритому в Національному банку України відповідачем суду не надано.

В свою чергу, відповідачем не надано доказів в підтвердження відсутності зобов'язань за договором банківського вкладу №3700/840 від 17.07.2015 щодо повернення суми належного позивачу вкладу.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" (у редакції чинній на час прийняття постанов Правління НБУ №138/БТ від 03.03.2016), Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку (крім нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом), які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Нормативно-правові акти Національного банку (крім нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом) набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо більш пізній строк набрання чинності не передбачений у такому акті. Офіційним опублікуванням нормативно-правового акта Національного банку вважається перше опублікування його повного тексту в одному з періодичних друкованих видань - "Офіційному віснику України", газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" або перше розміщення на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.

Як вбачається із матеріалів справи Постанова Правління Національного банку України №138/БТ від 03.03.2016, була отримана банком 03.03.2016, що підтверджується відповідною відміткою про отримання.

За своєю правовою природою постанова Правління Національного банку України №138/БТ від 03.03.2016 є ненормативним актом (актом індивідуальної дії), який відрізняється від інших юридичних актів тим, що стосується конкретної особи.

В рішенні Конституційного Суду України № 2-зп від 23.06.1997 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) визначено, що ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, постанова правління Національного банку України №138/БТ від 03.03.2016, яка є актом індивідуальної дії, розповсюджує свою дію лише на ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та встановлює певні обмеження саме щодо дій проблемного банку, а тому не може мати юридичних наслідків для позивача у даній справі.

У відповідності до положень ч. 1 ст. ст. 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність" однією з гарантій банківської діяльності є те, що банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їхній власності.

Положеннями ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", які є спеціальними при віднесенні банку до категорії проблемних, визначено, що Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Будь-яких інших юридичних наслідків приписами наведеної статті не визначено.

Недодержання банком приписів постанови правління Національного банку України №138/БТ від 03.03.2016 не є достатньою підставою для визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015 та застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, а також правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн., оскільки, нормами чинного законодавства не передбачено таких наслідків невиконання банківськими установами вимог та заходів впливу Національного банку України як визнання недійсними укладених всупереч них правочинів.

При цьому, судом не встановлено та сторонами спору не підтверджено наявності закону чи нормативного документу, який містить порядок, строки, умови погодження куратора НБУ на укладення тих чи інших правочинів.

Обставин щодо неможливості примусового списання банком коштів з депозитного рахунку та їх зарахування в рахунок оплати за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 відповідачем належними доказами не доведено.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність ознак нікчемності договорів відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015 та застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015 та правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн., передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки внаслідок укладення вказаних договорів та вчинення правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн., банк не прийняв на себе жодних зобов'язань, не зазнав несприятливих наслідків, таких як погіршення фінансового стану банку або зниження його платоспроможності, не було надано переваги позивачу щодо звернення стягнення за договором застави.

Окрім того, внаслідок списання коштів з депозитного рахунку позивача, виведення грошових коштів з банку не відбулось. Натомість, за рахунок коштів з депозитного рахунку позивача шляхом примусового списання здійснено погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Централ Капітал" по договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015. На відповідну суму звернення стягнення зменшились і зобов'язання банку перед позивачем за договором банківського вкладу №3700/840 від 17.07.2015.

Наявність у банку зобов'язань по договору банківського вкладу №3700/840 від 17.07.2015 щодо суми належного позивачу вкладу, зокрема у спірній сумі 128 836 690,95 грн., відповідачем не заперечується та не спростовується.

Також судом враховано, що відповідач зазначаючи про надання позивачу переваг щодо списання коштів з депозитного рахунку по договору банківського вкладу №3700/840 від 17.07.2015 шляхом звернення стягнення за договором застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015 в рахунок погашення заборгованості за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 банк фактично зазначає про порушення, які вчинені при виконанні вказаних договорів, в той час як, в силу приписів чинного законодавства нікчемність договору встановлюється на момент вчинення такого договору.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача про відсутність підстав з якими приписи п. 3., п. 7 частини 3 статті 38 Закону передбачають нікчемність укладених між Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Централ Капітал" договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015 та правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн.

У відповідності до приписів ст. 1 ГПК України, завданням господарського судочинства є захист підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання від порушень їх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

У розумінні приписів ст. 15, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, а також ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Тим не менше, засіб захисту що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен бути ефективним.

Отже, важливою умовою застосування судом певного способу захисту права або інтересу є його належність - встановлення судом тих обставин, що вжиття саме обраного позивачем способу захисту спроможне поновити порушені права особи, що звертається до суду з відповідним позовом.

При цьому, частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Оскільки, наслідком прийняття оскаржуваного наказу є створення конкретного цивільного правового результату для позивача та відповідача, зокрема, у вигляді необхідності вчинення дій щодо застосування наслідків недійсності договорів (повернення майна, коштів тощо), суд прийшов до висновку, що дії відповідача з прийняття вказаного наказу, що передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", мають всі ознаки одностороннього правочину, а тому до його вчинення поширюються загальні вимоги цивільного і законодавства, передбачені ст. 203 ЦК України.

Оскільки, визнання нікчемними договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн., призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, суд вважає за можливе захистити порушене право позивача у спосіб, обраний позивачем та задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Централ Капітал" в частині визнання недійсним одностороннього правочину Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", оформленого Наказом № 182 від 14.11.2016, щодо визнання нікчемними наступних правочинів (договорів), вчинених (укладених) Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та визнання недійсним наказ Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" Гулеєм Олександром Івановичем.

Вимога позивача про визнання відсутнім права ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності договорів (правочинів) задоволенню не підлягає, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права за своїм змістом (суттю) є вимогою про встановлення юридичного значимого факту та не призводить до захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Встановлення наявності або відсутності юридичних фактів, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не може бути матеріально-правовою чи немайновою вимогою позивача. При цьому, заявлена позивачем вимога не призводить до поновлення його порушеного права та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, так як відсутній механізм виконання такого рішення.

За таких обставин, суд відмовляє у вимозі позивача про визнання відсутнім права ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності наступних договорів (правочинів): договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2540, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" № 2652636854903, вчиненого ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером №18391 від 03.03.2016.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд задовольняє частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал".

Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп", то суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 19.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (договір цесії), відповідно до умов якого цедент передає (відступає) цесіонарію свої права вимоги (надалі права або право) до боржника - ОСОБА_8, (надалі - боржник) за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007, який укладений між боржником та цедентом та детальна інформація відносно якого викладена в додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору, а цесіонарій приймає (набуває) права вимоги за основним договором та зобов'язується ;платити цеденту ціну прав вимоги за цим договором. Цедент набув право вимоги заборгованості за Основним договором на підставі договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28 серпня 2015 року, з урахуванням внесених змін та доповнень, укладеного між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Централ Капітал".

Згідно із п. 3.1. договору відступлення права вимоги (договір цесії) від 19.05.2016 та додатку №2 до договору, за домовленістю сторін ціна відступлення права вимоги за цим договором на дату укладення договору становить 5035000,00 грн.

У відповідності до платіжного доручення №11 від 19.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" на виконання договору відступлення права вимоги (договір цесії) від 19.05.2016 здійснено сплату коштів у сумі 5035000,00 грн. на користь ТОВ "ФК "Централ Капітал".

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" до Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" мотивовано безпідставністю висновків відповідача про нікчемність договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015 та правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн.

В силу приписів ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

У відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Пунктом 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", роз'яснено, якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 Господарського процесуального кодексу України. Тобто, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Позов третьої особи з самостійними вимогами про визнання недійсним одностороннього правочину Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", оформленого Наказом № 182 від 14.11.2016, щодо визнання нікчемними наступних правочинів (договорів), вчинених (укладених) Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації: договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн.; визнання недійсним Наказ Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" Гулеєм Олександром Івановичем та визнання відсутнім права ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності договорів (правочинів) заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп", яке не є стороною зазначених вище договорів (правочинів).

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Вирішуючи даний спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову (враховуючи відсутність у господарського суду права на заміну неналежного позивача належним), незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Отже, виходячи із наведеного вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп", звертаючись до суду із позовом як третя особа із самостійними вимогами та вимагаючи, зокрема, визнати недійсними односторонній правочин Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", оформлений Наказом № 182 від 14.11.2016 та Наказ Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", згідно із якими визнано нікчемними договори та правочин у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн., стороною яких ТОВ "Фінансова компанія "Капіталь груп" не являється, зобов'язаний довести, яким чином оспорюваний наказ та односторонній правочин порушує (зачіпає) його права та законні інтереси.

Зі змісту одностороннього правочину Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", оформленого Наказом № 182 від 14.11.2016 та Наказу Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)" вбачається, що вказаним наказом та одностороннім правочином визнано нікчемними договори та правочин у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн., які були укладені та вчинені 28.0.2015.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" набуло права вимоги за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 до боржника - ОСОБА_8 19 травня 2016 року, тобто вже після відступлення банком Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" прав за кредитними договорами, в тому числі за договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 та примусового списання банком коштів у сумі списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн.

Визнання нікчемними договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн., призвело до порушення прав та інтересів саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал".

Натомість, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" (третьою особою з самостійними вимогами) не доведено наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів вказаного товариства на момент укладення договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн., нікчемність яких було встановлено оспорюваним у даній справі наказом банку.

Наведене узгоджується із позицією наведеною у постанові Вищого господарського суду України від 05.07.2016 по справі №910/24870/13.

Враховуючи, наведене вище, з огляду на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, оскільки, завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи, суд дійшов висновку про те, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" вимоги про визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", оформленого Наказом № 182 від 14.11.2016, визнання недійсним Наказ Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)" та визнання відсутнім права ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності договорів (правочинів), не підлягають задоволенню.

При цьому, відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" заявлено вимоги про визнання повністю недійсними одностороннього правочину Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", оформленого Наказом № 182 від 14.11.2016, Наказу Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)" та відсутнім права ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності всіх договорів (правочинів) в цілому. В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" набуло право вимоги тільки за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 до боржника - ОСОБА_8. Жодних прав вимоги за іншими кредитними договорами, визначеними у договорі відступлення вимоги (договір цесії) від 28.08.2015 та до всіх інших боржників Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" не набувало, що свідчить про відсутність підстав у ТОВ "Фінансова компанія "Капіталь груп" вимагати визнання недійсними одностороннього правочину Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА", оформленого Наказом № 182 від 14.11.2016, Наказу Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)" та відсутнім права ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності договорів (правочинів).

З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп".

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору судовий збір, відповідно до ст. ст. 49 ГПК України, покладається на ТОВ "Фінансова компанія "Капіталь груп".

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (04119, м. Київ, вулиця Деревлянська, будинок 17, Літера А, ідентифікаційний код 38123843) задовольнити частково.

Визнати недійсним односторонній правочин Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20, ідентифікаційний код 22906155), оформлений Наказом № 182 від 14.11.2016, щодо визнання нікчемними наступних правочинів (договорів), вчинених (укладених) Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації:

договору відступлення прав вимоги (договір цесії) від 28.08.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Централ Капітал";

договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2540, укладеного між Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Централ Капітал";

договору застави майнових прав № 3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Централ Капітал";

правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690,95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" №2652636854903, вчиненого Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером № 18391 від 03.03.2016.

Визнати недійсним Наказ Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20, ідентифікаційний код 22906155) № 182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" Гулеєм Олександром Івановичем;

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20, ідентифікаційний код 22906155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (04119, м. Київ, вулиця Деревлянська, будинок 17, Літера А, ідентифікаційний код 38123843) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3200,00 грн.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь груп" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2017.

Суддя С.О. Турчин