Рішення № 69718296, 18.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017Справа №910/13941/17

За позовомПриватного підприємства «АМТТ-Трейд»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Л-Буд Компані»простягнення 110 501,16 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

позивача:Вайнер О.Л.;відповідача:Ланець А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «АМТТ-Трейд» (надалі - ПП «АМТТ-Трейд») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Буд Компані» (надалі - ТОВ «Л-Буд Компані») про стягнення 770 358,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконане зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором підряду № 3/6 від 10.06.2016, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 686 290,64 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 58 666,61 грн., 0,1 % річних у розмірі 239,75 грн. та інфляційних у розмірі 25 161,54 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.10.2017.

04.10.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач звертає увагу суду на необґрунтований розрахунок заборгованості та просить врахувати даний факт при винесені рішення.

Також, 04.10.2017 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій заявник вказує на часткові оплати відповідачем заборгованості, які не враховані в позовній заяві.

В судовому засіданні 04.10.2017 судом оголошено перерву на 18.10.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

17.10.2017 через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, із змісту якої вбачається, що відповідачем здійснено ще один платіж в рахунок заборгованості перед позивачем, а також надано обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум, відтак, позивач заявляє про стягнення з відповідача 85 744,62 грн. основного боргу та 24 756,54 грн. інфляційних втрат.

Заяви про зменшення розміру позовних вимог були подані з дотриманням приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а відтак прийняті судом для подальшого розгляду.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення по суті спору, позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, проти позову заперечив, у зв'язку з невірним розрахунком заборгованості та неналежним виконанням позивачем підрядних робіт.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2016 між ПП «АМТТ-Трейд» (субпідрядник) та ТОВ «Л-Буд Компані» (генпідрядник) був укладений договір підряду № 3/6 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого субпідрядник за завданням генпідрядника зобов'язується на свій ризик, своїми силами, матеріалами та засобами (власним транспортом і механізмами, з числа штатних працівників) у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт зазначених в п. 1.1.2 даного договору, на об'єкті зазначеному в п. 1.1.1 даного договору, згідно із затвердженою проектною документацією та здати вказані роботи генпідряднику будівництва у встановлений термін.

Згідно з п. 3.3 Договору оплата за цим договором здійснюється генпідрядником шляхом внесення коштів на поточний рахунок субпідрядника у національній валюті України, в наступному порядку:

- до початку робіт генпідрядник здійснює авансовий платіж в розмірі 50% від ціни договору;

- погашення авансу здійснюється при поточному оформленні актів приймання виконаних робіт;

- подальші розрахунки з субпідрядником здійснюються на початку місяця, що слідує за звітним на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт, а остаточний розрахунок згідно п. 3.3.1 даного договору.

Пунктом 3.1.1 Договору сторони домовились, що остаточний розрахунок за виконані роботи, а саме 2% від ціни договору, виходячи з фактично виконаних субпідрядником обсягів робіт, на підставі підписаних актів виконаних робіт, генпідрядник перераховує субпідряднику протягом 30 календарних днів з моменту передачі всіх виконаних робіт та підписання останнього акту виконаних робіт та за умови відсутності зауважень з боку інвесторів збудованих житлових чи нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 3.8 Договору вартість послуг, які надаються генпідрядником субпідрядником складає 1% від загальної суми договору, але в разі виробничої необхідності або при збільшенні об'єму надання таких послуг, генпідрядник має право підвищити вартість зазначених послуг до 1,5 % від загальної суми договору на певний період, повідомивши про це завчасно субпідрядника листом.

На виконання умов Договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 2 028 532,73 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг), а саме; акт № 1 від 25.11.2016 на суму 506 146,15 грн., акт № 1 від 28.02.2017 на суму 451 485,90 грн., акт № 1 від 28.02.2017 на суму 253 684,50 грн., акт № 1 від 28.02.2017 на суму 103 791,30 грн., акт № 1 від 28.02.2017 на суму 240 202,24 грн., акт № 1 від 31.05.2017 на суму 105 900,56 грн. та акт № 1 від 31.05.2017 на суму 367 322,08 грн.

В свою чергу, актами надання послуг (№ 681 від 30.11.2016 на суму 5 061,46 грн., № 77 від 28.02.2016 на суму 10 491,64 грн., № 284 від 31.05.2017 на суму 4 732,22 грн.) підтверджується надання відповідачем та прийняття позивачем послуг на виконання умов Договору, загальна сума наданих послуг складає 20 285,32 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 85 744,62 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 2 028 532,73 грн., що актами виконаних робіт (надання послуг), а саме; акт № 1 від 25.11.2016 на суму 506 146,15 грн., акт № 1 від 28.02.2017 на суму 451 485,90 грн., акт № 1 від 28.02.2017 на суму 253 684,50 грн., акт № 1 від 28.02.2017 на суму 103 791,30 грн., акт № 1 від 28.02.2017 на суму 240 202,24 грн., акт № 1 від 31.05.2017 на суму 105 900,56 грн. та акт № 1 від 31.05.2017 на суму 367 322,08 грн.

Наявними в матеріалах справи банківськими виписками підтверджується оплата відповідачем наданих робіт на загальну суму 1 980 929,69 грн., а також враховано позивачем надані відповідачем послуги на загальну суму 20 285,32 грн.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Договору передбачена оплата за виконані роботи на початку місяця, що слідує за звітним на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт, а остаточний розрахунок згідно з п. 3.3.1 Договору (п. 3.3).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 85 744,62 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 85 744,62 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Суд звертає увагу на те, що за неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 58 200,72 грн., 0,1 % річних у розмірі 226,18 грн. та інфляційних втрат у розмірі 24 756,54 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 12.4 Договору за порушення термінів остаточної оплати договору генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі 0,1 % від загальної вартості договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також 0,1 % річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Твердження відповідача стосовно того, що розрахунок не вірний, у зв'язку з не врахуванням в ньому факту підписання останнього акту виконаних робіт 31.05.2017 та не врахування того, що пунктом 12.4 Договору передбачена сплата пені та 0,1% річних лише за порушення остаточного розрахунку і лише з 01.07.2017 (враховуючи строки оплати визначені п. 3.3.1 Договору) спростовується наступним.

В розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що 31.05.2017 сторонами підписано останній акт виконаних робіт за Договором, а відтак строк оплати за актами виконаних робіт від 31.05.2017 розраховується у відповідності до п. 3.3 Договору.

Більш того, порушення строків оплати робіт встановлено судом, а відповідальність за порушення таких строків передбачена сторонами в п. 12.4 Договору, який не містить посилання на строки оплати визначені п. 3.3.1 Договору.

Таким чином, при здійсненні розрахунку позивачем враховано вимоги чинного законодавства та умови Договору, а тому суд погоджується із наданим розрахунком і вважає правомірним та обґрунтованим нарахування пені у розмірі 58 200,72 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором у період з 02.03.2017 по 11.08.2017.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає правомірним та обґрунтованим нараховані до стягнення з відповідача 0,1 % річних у розмірі 226,18 грн. та інфляційних втрат у розмірі 24 756,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором у період з 02.03.2017 по 11.08.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, частину заборгованості за Договором відповідач оплачував вже після подачі позовної заяви до суду, а один платіж, в день підписання та направлення на адресу відповідача позовної заяви, які відповідно і не були враховані в позовній заяві.

У зв'язку із здійсненням відповідачем оплат за Договором, позивачем подано до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог та відповідно до останнього зменшення заявник вказує на існування основної заборгованості у розмірі 85 744,62 грн., а також заявляє про стягнення інфляційних втрат у розмірі 24 756,54 грн.

Обґрунтовуючи такий розрахунок, позивач вказує на те, що у зв'язку із здійсненням оплат в ході розгляду справи, ним частину сплачених коштів зараховано в рахунок погашення заявлених до стягнення штрафних санкцій в порядку черговості.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Оскільки Договором не передбачено черговості сплати заборгованості, то позивач правомірно на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України у першу чергу погашав проценти та пеню, а у другу основну суму боргу.

За таких обставин, позовні вимоги ПП «АМТТ-Трейд» про стягнення з ТОВ «Л-Буд Компані» заборгованості у розмірі 85 744,62 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позивних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Л-Буд Компані» на користь ПП «АМТТ-Трейд» заборгованість у розмірі 85 744,62 грн. та інфляційні у розмірі 24 756,54 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «АМТТ-Трейд» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Буд Компані» (03191, м. Київ, вул. Ломоносова, будинок 52-А, офіс 147; ідентифікаційний код 39553310) на користь Приватного підприємства «АМТТ-Трейд» (04053, м. Київ, провулок Бехтеревський, будинок 4; ідентифікаційний код 38618701) заборгованість у розмірі 85 744 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот сорок чотири) грн. 62 коп., інфляційні у розмірі 24 756 (двадцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 11 555 (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 38 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.10.2017.

Суддя В.П. Босий