Ухвала суду № 69718160, 18.10.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 29/35/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

за результатами розгляду позову про визнання права власності, визнання недійсним іпотечного договору

18.10.2017 Справа № 5009/4233/12

м. Запоріжжя

Позивач - Приватне підприємство "Імір", код з ЄДР - 33960885 (69035 м.Запоріжжя вул. Реактивна, 1) в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Сміта Володимира Георгійовича, 72200 АДРЕСА_1

Відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ", код з ЄДР-38003925, 01042 м.Київ вул.Патріса Лумумби, 4/6

Відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство «Банк "Фінанси та Кредит", код з ЄДР-09807856, 04054 м.Київ вул. Артема, 60

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Приватного нотаріуса Морозової Світлани Володимирівни (01025 АДРЕСА_2)

про визнання права власності на нежитлове приміщення та визнання недійсним іпотечного договору № 3713И/0415 від 17.04.2015р.

у межах справи № 5009/4233/12

про банкрутство ПП "Імір"

Кредитори:

1/ Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м.Запоріжжя

2/ Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", м. Київ

3/ Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ

Банкрут - Приватне підприємство "Імір", код з ЄДР - 33960885, м.Запоріжжя

Ліквідатор - арбітражний керуючий Сміт В.Г.

Суддя Кричмаржевський В.А.

За участю представників:

- позивача - Сміта В.Г. (ліквідатора), Мазур Г.В.

- відповідача - 1 - Балюти В.В.

- відповідача - 2 - Неудачіна Р.В.

Установив:

Приватним підприємством "Імір", код з ЄДР - 33960885 (69035 м.Запоріжжя вул. Реактивна, 1) в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Сміта В.Г., заявлено позов до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ", м.Київ, та відповідача-2 - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м.Київ, про визнання права власності на нежитлове приміщення та визнання недійсним іпотечного договору № 3713И/0415 від 17.04.2015р., укладеного відповідачами.

Заявлені у позовній заяві вимоги стосуються формування ліквідаційної маси банкрута - ПП "Імір" та імовірного впливу на погашення кредиторської заборгованості.

Статтею 4-1 ГПК України визначено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченого цим Кодексом. Крім того, вони розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбачено цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.04.2016р. у справі №908/4804/14, суд ухвалою від 03.10.2017р. об'єднав в одне провадження позов ПП "Імір" до відповідача -1 - ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ", м.Київ, та відповідача-2 - Публічного акціонерного товариства "Фінанси та Кредит", м.Київ, про визнання права власності на нежитлове приміщення та визнання недійсним іпотечного договору № 3713И/0415 від 17.04.2015р. зі справою № 5009/4233/12 про банкрутство ПП "Імір", розгляд заявлених позовних вимог здійснюється в межах справи № 5009/4233/12 про банкрутство ПП "Імір", судове засідання призначене на 18 жовтня 2017р.

Оскільки цей спір розглядається в межах справи про банкрутство, де кінцевими судовими актами є лише ухвали та постанова, то у даному випадку завершальним процесуальним судовим актом у цьому спорі є ухвала суду.

В обґрунтування позову позивач зазначив про те, що ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» не є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення № 03 адміністративної будівлі літ. А-2, інв. №100002, загальною площею - 429,00кв.м., що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя вул.Реактивна,1, ухиляється від його повернення та всупереч вимогам діючого законодавства передало його в іпотеку ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за іпотечним договором № 3713И/0415 від 17.04.2015р.

Зазначений іпотечний договір просить визнати недійсним на підставі статей 203, 215, 583 Цивільного кодексу України, статей 1, 5 Закону України "Про іпотеку" та визнати за ПП "Імір" право власності на спірне майно - нежитлове приміщення № 03 адміністративної будівлі літ. А-2, інв. №100002, загальною площею - 429,00кв.м., що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя вул.Реактивна,1.

Відповідач-1 - ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" надав суду письмовий відзив, в якому проти позову заперечує, вважає себе власником спірного майна, з яким має бути укладений договір купівлі-продажу як з особою, що запропонувала та сплатила найбільш високу ціну у порівнянні з ціною майна, запропонованою іншими учасниками торгів, за винятком переможця торгів, враховуючи, що переможець торгів - ОСОБА_6 від укладання такого договору ухиляється та йому повернуто гарантійний внесок організатором аукціону ТОВ "Біржевий альянс".

Відповідач-2 - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" також з позовом не погоджується з підстав, викладених відповідачем-1, про що зазначено у відзиві та усних поясненнях його представника.

Третя особа - приватний нотаріус Морозова С.В. згідно з вимогами ухвали господарського суду представила копію реєстраційної справи щодо посвідченого нею іпотечного договору № 3713И/0415 від 17.04.2015р., що є предметом спору, та пояснення щодо обставин його посвідчення.

ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" 18.10.2017р. заявило письмове клопотання про зобов'язання ліквідатора ПП "Імір" Сміта В.Г. надіслати третім особам - кредиторам у цій справі: ПАТ "Дельта Банк", Управління ПФУ у Вознесенівському районі м.Запоріжжя копії позовної заяви, яка наразі розглядається судом.

Заявлене клопотання судом відхилене як безпідставне, оскільки позивачем при звернені до суду представлені належні докази надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачам за позовом та кредиторам боржника - ПАТ "Дельта Банк", Управління ПФУ у Вознесенівському районі м.Запоріжжя (докази містяться в матеріалах справи).

Також в судовому засіданні - 18.10.2017р. представником відповідача-1 заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з додатковими поясненнями позивача та відзивом ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", підготувати та надати свої доводи та заперечення на них.

Клопотання судом також відхилено в зв'язку з ознайомленням представника відповідача-1 з додатковими поясненнями позивача, в тому числі з його додатком на першому аркуші, та з відзивом ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в судовому засіданні.

Суд звернув увагу відповідача-1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами, наданими статтею 22 ГПК України, крім того, слід зазначити, що позиції відповідачів збігаються, про що в судовому засіданні пояснив і сам представник ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали та обставини справи, проаналізувавши діюче законодавство, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з постановою господарського суду Запорізької області від 26.11.2012р. Приватне підприємство "Імір", код з ЄДР - 33960885, м.Запоріжжя, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, арбітражного керуючого Шестопалова О.В. призначено ліквідатором.

В газеті "Голос України" №235 від 11.12.2012р. здійснено публікацію оголошення про визнання боржника ПП "Імір", м.Запоріжжя, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 29.06.2017р. припинені повноваження ліквідатора Шестопалова О.В., ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сміта В.Г.

На виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" попереднім ліквідатором вжиті заходи по виявленню та реалізації майна боржника з метою погашення кредиторської заборгованості.

Так, в період з 30.04.2014р. по 18.05.2014р. відбулись електронні торги у формі аукціону з продажу майна ПП "Імір" - нежитлового приміщення №03 адміністративної будівлі літ. А-2, інв. №100002, загальною площею - 429,00кв.м., за адресою: м.Запоріжжя вул.Реактивна,1.

За наслідками проведення аукціону переможцем став ОСОБА_6, який запропонував за об'єкт найвищу ціну - 983 877,84 грн. Результати проведення аукціону оформлені протоколом проведення електронних торгів (аукціону) № 08/14 від 19.05.2014р.

Ліквідатор Шестопалов О.В., посилаючись на ухилення переможця аукціону ОСОБА_6 від підписання договору купівлі-продажу спірного майна та оплати його повної вартості, уклав договір купівлі-продажу з ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ», керуючись статтею 73 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як з особою, яка запропонувала та сплатила найбільш високу ціну у порівнянні з ціною майна, запропонованою іншими учасниками торгів, за винятком переможця торгів.

Проте ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.04.2015р., залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2015р., договір купівлі-продажу від 12.08.2014р. нежитлового приміщення №03 адміністративної будівлі літера А-2, інв. №100002, загальною площею - 429,00 кв.м., розташованої за адресою: м.Запоріжжя вул. Реактивна, 1, укладений Приватним товариством "Імір" в особі ліквідатора Шестопалова О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ", код з ЄДР-38003925, визнано недійсним; ліквідатора ПП "Імір" зобов'язано надіслати ОСОБА_6, як переможцю торгів згідно з протоколом проведення електронних торгів (аукціону) №08/14 від 19.05.2014р., пропозицію щодо укладання договору купівлі-продажу разом з проектом договору купівлі-продажу та реквізитами для оплати вартості цього майна.

Але відповідно до Інформаційної довідки з Держаних реєстрів речових прав на рухоме та нерухоме майно, Реєстру прав власності на рухоме майна Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, представленої позивачем та отриманої на запит суду встановлено, що право власності на нежитлове приміщення №03 адміністративної будівлі літера А-2, інв. №100002, загальною площею - 429,00 кв.м., за адресою: м.Запоріжжя, вул. Реактивна, 1, зареєстровано за ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ".

Зазначене приміщення після визнання договору купівлі-продажу від 12.08.2014р. недійсним позивачу не повернуто та не перебуває у його володінні та користуванні, а договір купівлі-продажу з ОСОБА_6 не укладався.

Крім того, 17.04.2015р. ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено іпотечний договір № 3713И/0415, за яким ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" передало Банку в іпотеку нежитлове приміщення №03 адміністративної будівлі літера А-2, інв. №100002, загальною площею 429,00 кв.м., за адресою: м.Запоріжжя, вул. Реактивна, 1, в забезпечення повернення кредиту за договором про не відновлювану кредитну лінію № 1500-14 від 08.04.2014р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, серед яких вказані правочини і договори, визначено статтею 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 статті 202 ЦК України).

За приписами статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дії відповідача - 1 спрямовані на володіння та розпорядження спірною нерухомістю, як-то відмова у поверненні ПП "Імір", передача в іпотеку ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", свідчать про невизнання за ПП "Імір" права власності на зазначений об'єкт нерухомості.

Враховуючи приписи статті 236, 392 Цивільного кодексу України, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.08.2014р. нежитлового приміщення №03 адміністративної будівлі літера А-2, інв. №100002, загальною площею 429,00 кв.м., за адресою: м.Запоріжжя, вул. Реактивна, 1, укладений Приватним товариством "Імір" в особі ліквідатора Шестопалова О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ", суд погоджується з позицією позивача в тому, що право власності на нежитлове приміщення №03 адміністративної будівлі літера А-2, інв. №100002, загальною площею 429,00 кв.м., за адресою: м.Запоріжжя, вул. Реактивна, 1, належить ПП "Імір".

Щодо вимог про визнання іпотечного договору недійсним.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, серед яких вказані правочини і договори, як вже зазначалось, визначено статтею 11 Цивільного кодексу України. Правовідносини у сфері застави нерухомого майна регулюються Законом України "Про заставу" та нормами Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинами 1 та 2 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктами 2.1 та 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до статей 575 та 576 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частиною 2 статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" визначені умови, за яких один або декілька об'єктів нерухомого майна можуть бути предметом іпотеки, а саме : нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Суд погоджується з доводами позивача та вважає, що на момент укладання спірного іпотечного договору предмет іпотеки не перебував у власності ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ", а тому укладений за відсутності у ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" права розпорядженням предметом іпотеки - спірним майном.

Також судом встановлено, що не відповідають дійсним обставинам та суперечать встановленим фактам умови, які сторонами іпотечного договору погоджені у розділі 6 договору, зокрема, предмет іпотеки належить йому на праві власності, на момент укладання цього договору не існує подій, що створюють загрозу належному виконанню цього договору (судові спори, майнові вимоги третіх осіб тощо), про які він не повідомив іпотекодержателя тощо.

Приймаючи до уваги наведені норми права, суд погоджується з позицією позивача в тому, що оскаржуваний іпотечний договір є таким, що суперечить приписам чинного законодавства, укладений з порушенням вимог статей 5 Закону України "Про іпотеку", статті 583 ЦК України та підлягає визнанню недійсним згідно з ч.1 статті 203 та ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Беручи до уваги викладене, позов про визнання права власності та визнання недійсним іпотечного договору від 17.04.2015р., укладеного ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", є обґрунтованим і документально доведеним.

Положеннями частини 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів.

Також суд роз'яснює позивачеві, що надмірно сплачений ним судовий збір у розмірі - 1.600грн., може бути повернутий судом за його клопотанням в порядку, визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 4-5, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за Приватним підприємством "Імір" код з ЄДР - 33960885 (69035 м.Запоріжжя вул. Реактивна, 1), право власності на нежитлове приміщення № 03 адміністративної будівлі літ. А-2, інв. №100002, загальною площею - 429,00 кв.м., за адресою: м.Запоріжжя вул.Реактивна,1.

Визнати недійсним іпотечний договір №3713И/0415 від 17.04.2015р., укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", м.Київ, та ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ", м.Київ, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ", код з ЄДР-38003925, 01042 м.Київ вул.Патріса Лумумби, 4/6, на користь Приватного підприємства "Імір" код з ЄДР - 33960885 (69035 м.Запоріжжя вул. Реактивна, 1) судовий збір у розмірі - 14.730 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять) грн.61 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк "Фінанси та Кредит", код з ЄДР-09807856, 04054 м.Київ вул. Артема, 60, на користь Приватного підприємства "Імір", код з ЄДР - 33960885 (69035 м.Запоріжжя вул. Реактивна, 1), судовий збір у розмірі - 800 (вісімсот) грн.

Видати накази.

Копію ухвали надіслати: позивачу, відповідачам, третій особі, кредиторам у справі.

Суддя В.А. Кричмаржевський

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвали, прийнятті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття.