Рішення № 6971715, 30.11.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2009 р. Справа № 6/122-38 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮОН»

до Малого приватного підприємства «Прибужжя»

про стягнення 22 573,30 грн.                    

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮОН»звернувся із позовом до Малого приватного підприємства «Прибужжя»та просить стягнути 22 573,30 грн. заборгованості за отриманий товар (поліпропілен, поліетилен) згідно договору поставки, в т.ч. 20 900,00 грн. - основного боргу, 146, 30 грн. інфляційних нарахувань, 1 527,00 грн. пені.

В обгрунтування зазначених вимог посилається на договір поставки № С-011 від 05.01.2009 р., видаткові накладні № РН-0371 від 13.04.2009 р., № РН-0318 від 01.04.2009 р., виписки з банківських рахунків.

Позивач у письмовому клопотання № 329 від 25.11.2009 р. просить розгляд справи провести у відсутності його представника.

Відповідач вимоги ухвали суду від 15.10.2009 р. не виконав, письмових пояснень по суті заявленого позову суду не подав, в судове засіданя не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮОН»та Малим приватним підприємством «Прибужжя»05.01.2009 р. був укладений договір поставки № С-011.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов”язки на підставі договору поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець ( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов даного договору позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮОН» згідно видаткових накладних № РН-0371 від 13.04.2009 р. та № РН-0318 від 01.04.2009 р. поставив відповідачу - Малому приватному підприємству «Прибужжя»полімерну сировину (поліпропілен, поліетилен) на загальну суму 22 900,00 грн.

Згідно п.6.1. договору відповідач зобов’язався здійснити оплату товару за договірною ціною шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах 100% попередньої оплати.

Як вбачається з банківського реєстру за 06.04.2009 р. відповідач схвалив умови договору, приступивши до виконання договірних зобов’язань шляхом часткової оплати товару в сумі 2000, 00 грн.

Водночас, станом на жовтень 2009 р. у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 20 900,00 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 21046, 30 грн. підлягає до стягнення.

          Крім того, відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.3. договору за порушення оплати товару Покупець виплачує Постачальнику за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару.

Виходячи з викладеного, позовна вимога про стягнення з відповідача 1527, 00 грн. пені підставна і підлягає до задоволення.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 225, 73 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236, 00 грн. слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст.11, 526, 546, 548, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства «Прибужжя» (Волинська обл.., Володимир-Волинський р-н, с. Лудин, код ЄДРПОУ 20122805, р/р 26001316536001 Волинське ГРУ Приватбанку, МФО 303440) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮОН»(79035, м.Львів, вул. Зелена, 162, р/р 26001000000716 ВАТ «ФОЛЬКСБАНК»м. Львів, МФО 325213, код ЄДРПОУ 20838581) 22 573, 30 грн. заборгованості, в т.ч. 20 900,00 грн. основного боргу, 146, 30 грн. інфляційних нарахувань, 1 527,00 грн. пені та 225,73 грн. в повернення по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя           Пахолюк В.А.