Ухвала суду № 69716000, 23.10.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1085/16-ц

Номер провадження 2/623/31/2017

У Х В А Л А

іменем України

23 жовтня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Гуренко М.О.

з участю: секретаря - Телешевської В.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відвід судді по цивільній справі за позовом Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу-,

в с т а н о в и в :

В квітні 2016 року Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

23 жовтня 2017 року відповідачем ОСОБА_2 та третьою особою ОСОБА_3 було подано заяви про відвід головуючому судді Гуренко М.О. по тим підставам, що суддя не виніс ухвалу про відстрочку про сплату судового збору позивачем, не розглянув заяви про залучення третьої особи ОСОБА_4, перебуває в родинних звязках з ОСОБА_5 та незаконно розглянув іншу адміністративну справу. Крім того, третя особа ОСОБА_3 постійно наголошував судді про те, що буде на нього писати скарги до Вищої ради правосуддя та Генеральної прокуратури України щодо злочинів яких на його думку скоїв мер міста, його заступник, суддя та представник ОСОБА_6

В судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтримали свої заяви.

Представник позивача проти заяв заперечувала, та зазначила, що заявлений відвід є безпідставним.

Перевіривши викладені в письмових заявах підстави відводу судді Гуренко М.О., суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; 2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; 5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу. 2. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї або близькими родичами між собою. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Перевіряючі підстави зацікавленості в результатах розгляду справи та упередженості судді судом встановлено, що 13.05.2016 року суддею Зелінським В.Г. було винесено ухвалу про відстрочення від сплати судового збору Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області яка є чинною. Заява про залучення третьої особи не розглянута, оскільки майже кожне судове засідання по даній справі відповідач та його представник заявляють безліч клопотань, які також потребують вирішення. На питання, в яких саме родинних звязках перебуває суддя з мером, його заступником та представником, третя особа ОСОБА_3 відповіді не дав. Крім того, заява про відвід містить посилання на справу №623/5217/15-а, яка вже розглянута судом, а рішення по ній залишено без змін Апеляційним судом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Враховуючи викладене, слід відмітити, що зазначені причини заявленого відводу ніяким чином не пов'язані з порушенням Європейської конвенції з прав людини та Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а тому не можуть викликати сумнів в неупередженості судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Гуренко М.О.

Суд, вивчивши письмову заяву про відвід, проаналізувавши наведені норми права, міжнародними стандартами, судової практики, яка є джерелом права, відсутність підтверджуючих доказів на предмет викладеного та співставлення їх з встановленими обставинами дають суду підстави для прийняття рішення про відмову у задоволення заяві про відвід судді Гуренко М. О.

Керуючись п.1.1 Бангалорських принципів, ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ст.24, 25 ЦПК України, суд-

у х в а л и в :

У заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відвід судді Гуренко М. О. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.О. Гуренко