Вирок № 69715954, 20.10.2017, Зачепилівський районний суд Харківської області

справа № 620/600/17

провадження № 1-кп/620/36/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2017 року Зачепилівський районний суд Харківської області

в складі : головуючого - судді Яценка Є.І.,

при секретарі - Гагаріній С.А.,

з участю:

прокурора - Іванчак В.М.,

захисника - Орєхової Н.В.,

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Зачепилівського районного суду Харківської області обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні № 12017220290000153 від 04.09.2017 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Миколаївка Зачепилівського району Харківської області, українця, громадянина України, учня 11 класу Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 01.09.2017 року, близько 23.00 год., перебуваючи на території автовокзала за адресою: сел.. Зачепилівка, вул. Паркова, 1, Зачепилівського району Харківської області, діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрав велосипед «Україна», який належав гр.. ОСОБА_4. Виконавши всі дії, які ОСОБА_3 вважав необхідними для завершення злочину до кінця, останній з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальних збитків, які згідно з висновком експертизи № 4110 від 11.09.2017 року, становлять 1105,19 грн..

Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна.

22 вересня 2017 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 було укладено угоду про примирення, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за ч.1 ст.185 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин та узгодженого покарання, яке повинен нести ОСОБА_3, а саме: у вигляді громадських робіт строком 80 годин. В угоді про примирення зазначені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також зазначені наслідки її невиконання.

Таким чином, зміст угоди про примирення, укладеної 22 вересня 2017 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3, відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого Орєхова Н.В. заявила клопотання про застосування до її підзахисного ст. 1 п. «є» Закону України « Про амністію у 2016 році» та просила звільнити його від покарання, оскільки на момент вчинення злочину ОСОБА_3 був неповнолітнім.

Прокурор Іванчак В.М. в судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення та проти звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п.«а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке відповідно до ч.3 ст.12 КК України віднесене до категорії середньої тяжкості та відповідно до п.3 ч.1 ст. 477 КПК України віднесене до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення та повністю відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ч.1 ст. 185 КК України, відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом не встановлено жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, тому суд вважає за можливе її затвердити.

Щодо заяви захисника обвинуваченого Орєхової Н.В. про застосування відносно ОСОБА_3 Закону України "Про амністію у 2016 році", судом враховується наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07 вересня 2017 року набув законної сили Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.

Згідно положення п.«а» ст. 1 цього Закону звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнанні винними у вчинені умисного злочину, що не є тяжким або особливо тяжким злочином відповідно до статті 12 КК України, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 на момент вчинення інкримінуємого йому кримінального правопорушення-злочину був неповнолітнім.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 амністії, визначених ч.4 ст.86 КК України, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, раніше амністія до нього не застосовувалася.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Наслідки застосування амністії обвинуваченому роз'яснені.

По справі є судові витрати пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в розмірі 296,61 грн., які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 373, 374, 475 КПК України, ЗУ «Про амністію у 2016 році», суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення укладену 22 вересня 2017 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12017220290000153 від 04.09.2017 року.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 80 годин громадських робіт за його місцем проживання.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного за цим вироком покарання на підставі п. «А» ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 296,61 грн. (двісті дев»яносто шість грн.. 61 коп.), які перерахувати на рахунок УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова: код ЄДРПОУ 37999680, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення, в кримінальну палату Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко