Рішення № 6971527, 01.12.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 грудня 2009 р. Справа 7/201-09

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт", смт. Крижопіль, Вінницька область.

до : Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники :

позивача: Бучкарик Г.Г. - представник, довіреність б/н від 16.07.2009 року.

БойкоВ.К. - представник, довіреність б/н від 22.07.2009 року.

Голотюк Г.А. - директор.

відповідача : не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Надійшла позовна заява про розірвання договору оренди частини нежитлової будівлі розташованої за адресою смт. Крижопіль, Вінницької області, вул. Чабанюка, 21 (приміщення магазину-бару) укладеного між ТОВ "Горизонт" та ФОП ОСОБА_1, зобов'язання відповідача повернути вказане орендоване майно та стягнення з відповідача 5850,00 грн. боргу по орендній платі.

Ухвалою від 03.08.2009 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/201-09 та призначено до розгляду на 24.09.2009 року.

24.09.2009 року відповідач надав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити у позові з тих підстав, що ним не порушено умов договору оренди - регулярно сплачується орендна плата, укладаються договори страхування. Крім того відповідач зазначає, що договір оренди укладений між сторонами є діючим і на сьогоднішній час, посилаючись при цьому на ст. 764 ЦК України, п.6.5 Договору та відсутність вимог від позивача про звільнення приміщення. Також відповідач у відзиві вказує на те, що угода про зміну розміру орендної плати із 500,00 грн. до 950,00 грн. ним не підписувалась (а.с.81, т.1).

24.09.2009 року представниками позивача подано заяву про уточнення позовних вимог згідно якої позивач просить: витребувати у ОСОБА_1 майно яке незаконно без відповідних підстав перебуває в нього; зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ТОВ "Горизонт" у користуванні та розпорядженні своїм майном; зобов'язати ОСОБА_1 повернути ТОВ "Горизонт" нерухоме майно; стягнути з ОСОБА_1 борг по орендній платі в розмірі 5350,00 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов'язані із зверненням до суду. Крім того у вказаній заяві позивач зазначає, що він повідомив відповідача про закінчення договору оренди та необхідність звільнення орендованого приміщення в підтвердження чого надав поштове повідомлення № 126452 (а.с.94-96, т.1).

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову , збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Разом з тим зміна і предмета, і підстав позову одночасно не допускається. У п. 2 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України на запитання, чи можлива з огляду на приписи частини четвертої статті 22 ГПК одночасна зміна підстав і предмета позову, відповів, що за змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива . Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Крім того, Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз'яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначає: зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається . Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Суд також звертає увагу на п. 3 інформаційного листа від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" в якому Вищий господарський суд України на запитання, чи може бути збільшення розміру позовних вимог пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, відповів таке. Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог , про які не йшлося в позовній заяві, наприклад, якщо позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу.

В п. 5 інформаційного листа від 14.08.2007 року № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" Вищий господарський суд України на запитання, яким чином господарський суд повинен розцінювати заяву позивача "про уточнення позовних вимог", якщо в ній відсутнє посилання на статтю 22 ГПК та не зазначено, що заяву подано про зміну предмета або підстав позову, відповів таке. Сама лише відсутність посилання у зазначеній заяві на приписи норми процесуального права не означає невідповідності заяви вимогам закону. У вирішенні наведеного питання господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами.

Як вбачається із позовної заяви, яка надійшла до суду 28.07.2009 року, предметом позовних вимог в ній є: розірвання договору оренди; зобов'язання відповідача повернути орендоване майно; стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 5850,00 грн.. При цьому підставою зазначених позовних вимог є посилання позивача на відсутність сплати відповідачем орендної плати протягом 3-х місяців; непроведення відповідачем страхування орендованого майна; відсутність відповіді на пропозицію про розірвання договору оренди; розміщення відповідачем зовнішньої реклами та огорожі без погодження з орендодавцем тощо.

Натомість в заяві про уточнення позовних вимог позивач, як вказувалось вище, просить витребувати у ОСОБА_1 майно яке незаконно без відповідних підстав перебуває в нього; зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ТОВ "Горизонт" у користуванні та розпорядженні своїм майном; зобов'язати ОСОБА_1 повернути ТОВ "Горизонт" нерухоме майно; стягнути з ОСОБА_1 борг по орендній платі в розмірі 5350,00 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов'язані із зверненням до суду.

При цьому обґрунтовуючи уточнені позовні вимоги позивач посилався на наступне: повідомлення відповідача про закінчення дії договору оренди та звільнення ним орендованого приміщення; позовні вимоги щодо витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном обґрунтовуються ст.ст.387, 391 ЦК України.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач в заяві про уточнення позовних вимог, одночасно змінив як підставу так і предмет позову стосовно позовних вимог про витребування у ОСОБА_1 майна яке незаконно без відповідних підстав перебуває в нього; зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди ТОВ "Горизонт" у користуванні та розпорядженні своїм майном. В зв'язку з цим заява позивача про уточнення позовних вимог підлягає відхиленню у вказаній вище частині.

В судовому засіданні представником позивача подано письмове пояснення обґрунтування позовних вимог в якому позивач просить суд витребувати у ОСОБА_1 майно, яке перебуває в оренді; зобов'язати ОСОБА_1 повернути ТОВ "Горизонт" нерухоме майно; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Горизонт" борг по орендній платі в розмірі 5350,00 грн. (а.с.93, т.1).

Розглянувши вказане пояснення, яке розцінено судом в частині вимоги про стягнення боргу по орендній платі як заява про зменшення розміру позовних вимог, суд прийняв його до розгляду як таке, що не суперечить ст.22 ГПК України. Разом з тим, заявлена у вказаному поясненні вимога щодо витребування у ОСОБА_1 майна, яке перебуває в оренді судом відхиляється з підстав наведених вище (неможливість одночасної зміни підстав та предмету позову).

Крім того, в судовому засіданні 24.09.2009 року позивачем заявлено клопотання про витребування для огляду в судовому засіданні інвентарної справи ТОВ "Горизонт", яка судом задоволена.

В зв'язку з необхідністю витребування нових доказів розгляд справи було відкладено до 29.10.2009 року.

Відкладаючи розгляд справи судом було враховано, що сторонами надано згоду на розгляд справи за межами строку встановленого ч.1 ст.69 ГПК України.

26.10.2009 року до суду надійшло письмове пояснення позивача в якому останній навів додаткову аргументацію на підтвердження своїх вимог вказуючи з поміж іншого на безпідставність знаходження відповідача після закінчення терміну договору оренди в приміщенні, яке орендувалось останнім, а також на те, що договір оренди від 01.07.2002 року не є укладеним (а.с.43-46, т.2).

29.10.2009 року відповідачем подано письмове пояснення в якому він просить в задоволенні позову відмовити вважаючи, що договір оренди є діючим до 01.07.2010 року, оскільки після 01.07.2009 року ним не отримувалось вимоги про звільнення орендованого приміщення та своєчасно сплачується орендна плата (а.с.47, т.2).

За результатами судового засідання проведеного 29.10.2009 року розгляд справи було відкладено до 01.12.2009 року в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Відповідач в судове засідання призначене на 01.12.2009 року не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду від 29.10.2009 року не надав.

Разом з тим, 01.12.2009 року до суду від відповідача надійшла телеграма в якій останній просить відкласти розгляд справи на іншу дату посилаючись на погіршення здоров'я.

Розглянувши вказану заяву, проти якої заперечують представники позивача, які наполягають на розгляді справи та прийнятті рішення, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3, 5 ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

В п.2 листа Вищого арбітражного суду України від 23.10.2000 року № 01-8/556 "Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність громадян" наголошено, що підприємці можуть вести свої справи в господарському суді через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою або прирівнюваною до неї довіреністю.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа має право доручити здійснювати представництво її інтересів в господарському суді іншій особі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в підтвердження наведених у клопотанні обставин відповідачем не надано суду відповідних доказів.

Беручи до уваги викладені вище норми процесуального законодавства, враховуючи значний строк перебування справи № 7/201-09 в провадженні суду, заперечення позивача стосовно поданої заяви, необґрунтованість заяви про відкладення суд дійшов висновку про відхилення заяви відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Відхиляючи заяву відповідача про відкладення розгляду справи суд також взяв до уваги те, що останній мав можливість забезпечити в судовому засіданні 01.12.2009 року участь свого представника ОСОБА_7.), який представляв його інтереси в попередніх судових засіданнях на підставі довіреності від 15.09.2009 року (а.с.82, т.1).

01.12.2009 року до суду надійшло письмове пояснення позивача в якому останній з поміж іншого просить зобов'язати відповідача звільнити приміщення та стягнути заборгованість по орендній платі, яка складає 2400,00 грн..

Вказана заява, яка розцінена судом в частині вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі, як заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду, як така, що не суперечить ст.22 ГПК України.

В зв'язку з відсутністю клопотань учасників судового процесу розгляд справи здійснюється без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні 01.12.2009 року представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині вимог про стягнення заборгованості по орендній платі.

Також в судовому засіданні представником позивача подано письмове пояснення в якому зазначено площу нежитлової будівлі (178,4 м2), що орендувалась ОСОБА_1 виходячи із даних журналу підрахунку площі, який міститься в інвентарній справі і відносно якої позивач просить прийняти рішення про звільнення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.07.2002 року між ТОВ "Горизонт" (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оперативної оренди нежитлового приміщення, згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 180 м2, що знаходиться за адресою: вул.Чабанюка, 21 і належить Орендодавцю на праві колективної власності.

В п.1.2 Договору вказано, що орендоване майно передається Орендареві для використання його за основним призначенням - магазин-бар.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту про фактичне повернення.

В п.3.1 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати буде складати 500,00 грн..

Згідно п.4.1.4 Договору Орендар зобов'язувався повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані.

В свою чергу Орендодавець з поміж іншого мав право виступати з ініціативою щодо внесення змін в даний договір чи його розірвання у випадку несвоєчасної сплати орендної плати чи використання майна на цілі, не обумовлені даним договором, недосягнення згоди про зміну орендної плати (п.4.4.2 Договору).

В п.6.1 Договору визначено термін дії Договору з 01.07.2002 року по 01.07.2003 року.

Сторонами погоджено, що дія Договору припиняється внаслідок: закінчення терміну дії; загибелі об'єкта оренди; достроково за згодою сторін; банкрутство Орендаря; за письмовою заявою однієї із сторін за 30 календарних днів; несплати Орендарем орендної плати протягом двох місяців (п.6.4 Договору).

У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору по закінченні терміну дії протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п.6.5 Договору).

28.03.2008 року до вказаного договору підписано додаток згідно якого з 01.04.2008 року підвищено розмір орендної плати до 950,00 грн..

Як вбачається із заяви про уточнення позовних вимог, письмових пояснень по позову поданих позивачем до суду 24.09.2009 року. 26.10.2009 року та 01.12.2009 року відповідачу 12.01.2009 року та 26.01.2009 року направлялись пропозиції з проектами договору про заміну чинного договору оренди новим договором.

За посиланням позивача відповідач на призначену дату для укладення договорів не з'явився, відповіді на листи щодо укладення нового договору не надав.

В підтвердження наведених обставин суду надано фіскальні чеки № 4132 від 12.01.2009 року, № 5527 від 26.01.2009 року, проекти договорів, лист № 34 від 23.01.2009 року, акт № 1 від 02.02.2009 року (а.с.18-23, 25-30, 32-33, т.2). Факт отримання відповідачем пропозиції про зміну договору новим підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 99820 (а.с.24, т.2).

В зв'язку з допущенням відповідачем заборгованості по орендній платі та відмовою укласти договір оренди на нових умовах позивачем шляхом нотаріального посвідчення було надіслано Орендарю заяву від 27.04.2009 року в якій повідомлено останнього про відсутність намірів продовжувати термін дії договору оперативної оренди, який закінчується 01.07.2009 року. Також у цій заяві позивач просив відповідача до закінчення терміну дії договору оренди звільнити орендоване приміщення (а.с.69, 150, т.1).

Факт надіслання позивачем заяви від 27.04.2009 року та її одержання відповідачем підтверджується наданими суду витягом з журналу вихідної кореспонденції, фіскальним чеком № 2884, повідомленням про вручення поштового відправлення № 126452 (а.с.72-74, 148-149, т.1).

Слід зазначити, що відповідач в письмовому поясненні поданому до суду 29.10.2009 року підтверджує факт отримання листа від 27.04.2009 року (а.с.47, т.2).

03.07.2009 року комісією у складі Голотюк Г.А., Бойко В.К., Білик Л.М. було складено акт в якому зафіксовано факт незвільнення Орендарем приміщення по вул.Чабанюка, 21, смт.Крижопіль. Оскільки Орендар був відсутній при складанні акту йому вказаний акт було надіслано поштою, що підтверджується фіскальним чеком від 03.07.2009 року № 7246, листом від 03.07.2009 року № 44 (а.с.70-71, т.1, а.с.4-8, т.2).

Незвільнення відповідачем приміщення спонукало ТОВ "Горизонт" звернутись з позовом до суду з метою відновлення його прав як власника.

З'ясовуючи питання щодо належності приміщення, яке передано в оренду Орендарю судом встановлено наступне.

17.03.1995 року було проведено загальні збори членів трудового колективу Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування населення "Горизонт" на яких, крім іншого, прийнято рішення про створення товариства покупців, укладення угоди про спільну діяльність та подачу заяви на приватизацію цілісного майнового комплексу Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування населення "Горизонт".

27.04.1995 року товариством покупців до регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій області подано заяву на приватизацію.

26.09.1995 року між регіональним відділенням ФДМУ по Вінницькій області та товариством покупців Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування населення "Горизонт" було укладено договір купівлі-продажу майна № 114.

28.11.1995 року між сторонами вказаного договору було підписано акт-прийому-передачі державного майна цілісного майнового комплексу Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування населення "Горизонт".

Того ж дня товариству покупців було видано свідоцтво про власність № 107 на майно Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування населення "Горизонт".

05.03.1996 року членами трудового колективу та іншими особами, які приймали участь при викупі майна Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування "Горизонт" було підписано установчий договір згідно п.1 якого учасники створюють шляхом викупу та реорганізації Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування "Горизонт" товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт".

Згідно п.4.6 установчого договору товариство є правонаступником Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування "Горизонт", а право власності на майно перейшло до Товариства відповідно до ст.24 ЗУ "Про приватизацію невеликих державних підприємств".

17.10.1996 року було зареєстровано статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" в п.3.3 якого вказано, що Товариство є правонаступником Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування "Горизонт".

03.07.2008 року регіональним відділенням ФДМУ по Вінницькій області видано перелік майна переданого у власність товариству покупців Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування населення "Горизонт" № 11-03/858.

22.10.2008 року виконавчим комітетом Крижопільської селищної ради прийнято рішення № 333 згідно якого оформлено право приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонт" в цілому на нежитлову будівлю хімчистки загальною площею 412,6 кв.м., розташованої в смт.Крижопіль по вул.Чабанюка, 21.

05.11.2008 року на вказаний вище об'єкт нерухомості було видано свідоцтво про право власності, а безпосередньо право власності зареєстровано 06.11.2008 року, що вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно наданого позивачем.

20.07.2009 року зареєстровано нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" із п.5.3 якого вбачається, що товариство є правонаступником Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування "Горизонт".

Наведене вище свідчить про те. що власником приміщення, яке передавалось в оренду відповідачу, як на момент укладення договору оренди так і на момент звернення з позовом до суду являється Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт".

Крім того судом також встановлено, що з моменту порушенні провадження у даній справі відповідач не звільнив орендовані приміщення, що вбачається із наданих позивачем актів (останній з яких датований 25.11.2009 року).

Доказів звільнення орендованого приміщення відповідачем на момент проведення судового засідання 01.12.2009 року суду не надано.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов таких висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2, 4 ст.291 ГК України встановлено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється, крім іншого, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором . Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено судом і про що зазначалось раніше договір оренди був укладений між сторонами 01.07.2002 року строком на 1 рік до 01.07.2003 року, але в подальшому за відсутності заяв сторін неодноразово продовжувався згідно п.6.5 Договору.

Разом з тим, судом встановлено, що 27.04.2009 року позивачем було подано заяву відповідачу в якій останній вказував про відсутність намірів продовжувати договір оренди на новий строк з 01.07.2009 року та просив орендаря в зв'язку з цим звільнити орендоване приміщення.

Факт одержання вказаного листа не заперечується відповідачем.

Беручи до уваги викладене суд дійшов висновку про те, що договір оренди укладений між сторонами 01.07.2002 року припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку на який його було укладено .

Заперечення відповідача викладені у його відзиві та письмовому поясненні оцінюються судом критично виходячи з наступного.

Так, відповідач зазначає, що договір оренди укладений між сторонами є діючим і на сьогоднішній час, посилаючись при цьому на ст. 764 ЦК України, п.6.5 Договору та відсутність вимог від позивача про звільнення приміщення після 01.07.2009 року.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця , договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець . При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Таким чином, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється .

Водночас сплата відповідачем платежів в якості орендної плати не може розцінюватись як згода орендодавця на пролонгацію договору оренди від 01.07.2002 року оскільки здійснення платежів не є підставою продовження договору, термін дії якого закінчився.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 03.06.2008 року у справі № 2-11/9948-2007.

В іншій Постанові Верховного Суду України від 28.04.2009 року у справі № 36/369 суд касаційної інстанції крім іншого вказав, що сторони договору не обмежені в праві заявити про припинення або зміну умов договору, як протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії вказаного договору.

Слід зазначити, що крім заяви від 27.04.2009 року позивач вчиняв інші дії аналіз яких свідчить про відсутність його згоди та наявність заперечень на продовження дії договору оренди від 01.07.2002 року.

Зокрема, 03.07.2009 року позивачем було складено комісійно акт про незвільнення приміщення Орендарем, який направлено останньому, а 28.07.2009 року позивач звернувся з позовом до суду (тобто в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору оренди).

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення відповідачем приміщення.

При цьому судом також враховано наступні положення законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому у ч.1 ст.319 ЦК України закріплено правило про те, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 права власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтями 15 та 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист, в тому рахунку і судовий, свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав і інтересів може бути припинення дії, яка порушує право. В силу ст. ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Також судом розглянуто заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 2400,00 грн. з урахуванням письмового пояснення на позов поданого 01.12.2009 року, яке розцінено судом як заява про зменшення розміру позовних вимог.

За результатами розгляду вказаної заяви суд дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження у справі в частині вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову приймається судом, оскільки відмова від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтереси. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу розяснені процесуальні наслідки дії по відмові в позові.

При цьому суд відзначає, що заява про відмову від позову підписана представником позивача Бучкарик Г.Г. у якої наявні повноваження на відмову від позову, що вбачається з довіреності від 16.07.2009 року. Судом при цьому враховано, що заяву про відмову від позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі також підписано директором ТОВ "Горизонт".

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Доводи відповідача викладені у його відзиві та письмовому поясненні не є переконливими та не спростовують правомірності та обгрунтованості позовних вимог з мотивів наведених вище.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в зв'язку з припиненням провадження у справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі на підставі поданої позивачем заяви про відмову від зазначеної вимоги.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п.8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається. У випадках відмови позивача від заявленого позову до прийняття рішення зі справи або задоволення відповідачем позовних вимог після подання позову внесене з цієї справи державне мито не повертається .

При розподілі державного мита судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив 325,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Як вбачається із матеріалів справи, позовну заяву було здано до господарського суду Вінницької області нарочно 28.07.2009 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 року № 693 "Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 361" скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" в зв'язку з чим відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 361.

Вказана постанова набрала чинності з 14.07.2009 року.

Таким чином розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення становив на момент звернення з позовом до суду 118,00 грн..

Внесення витрат на ІТЗ судового процесу у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством є підставою для його повернення відповідно до п.13 ПКМУ від 21.12.2005 року № 1258, п.1ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито", розділу IV Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15, ст.47 ГПК України.

На можливості повернення надмірно сплачених сум витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також наголошено в п.16 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України".

Керуючись ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 11, 15, 16, ч.1 ст.316, ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321, ст.ст. 391, 525, 526, ч.ч.1, 2 ст.763, ст.764, ч.1 ст.785 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, ч.ч.1, 6 ст.283, ч.ч.1, 2, 4 ст.291 ГК України, ст.ст.4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 5 ст.49, ст. 75, ч.3 ст.78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення, розташоване в смт.Крижопіль Крижопільського району Вінницької області, по вул.Чабанюка, 21, позначеного в інвентарній справі в поповерховому плані літерою "А" поверх 1 та зазначеного в журналі підрахунку площі наступним чином: коридор 10,3 м2, 2 - кладовка 1,8 м2, 3 - сходова клітка 7,1 м2, 4 - приміщення 25,0 м2, 8 - магазин 24,5 м2, 9 - склад 40,5 м2, 10 - кухня 12,4 м2, 11 - зал 38,2 м2, 12 - кабінет 8,0 м2, 13 - коридор 4,8 м2, 14 - коридор 5,8 м2, всього загальною площею 178,4 м2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт", вул.Карла Маркса, 44, смт.Крижопіль Крижопільський район Вінницька область, 24600 - (ідентифікаційний код 13318695) .

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 -(ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт", вул.Карла Маркса, 44, смт.Крижопіль Крижопільський район Вінницька область, 24600 - (ідентифікаційний код 13318695) - 85 грн. 00 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 118 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Провадження в частині стягнення 2400 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі припинити.

6. Зобов'язати управління Державного казначейства у м.Вінниці Головного управління державного казначейства у Вінницькій області повернути суму зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 207 грн. 00 коп. Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт", вул.Карла Маркса, 44, смт.Крижопіль Крижопільський район Вінницька область, 24600 - (ідентифікаційний код 13318695) сплаченого за квитанцією від 10.07.2009 року № 1083788 оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 7/201-09 (а.с.9, т.1).

7. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 грудня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. К.Маркса, 44, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600.

3 - відповідачу - АДРЕСА_1