Постанова № 6971425, 20.10.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

категорія статобліку - 2.11.13

справа № 2а-5024/08/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2009 року м.Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д.П.

при секретарі Лобі Е.Г.

за участі представника позивача Журавльова О.С.

представників відповідача Кравченка М.В., Гринюти Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій,-

в с т а н о в и в :

05 червня 2009р. до суду надійшла дана адміністративна справа, у позовній заяві позивач просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0000231340/0/19153 від 19.07.2005р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 67088,46грн. та №0000231340/1/24465 від 21.09.2005р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 67088,46грн.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 03.11.2005р., поясненнями від 12.02.2009р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі, за викладених у ньому підстав.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на заперечення на позовну заяву від 25.11.2008р. №40319/10/08-10/1-12, наявні у матеріалах справи, якими обґрунтована їхня позиція.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення та доводи осіб, які беруть участь у розгляді справи, суд встановив наступні обставини.

Щодо порушення встановленого порядку розрахунків по експортно-імпортним контрактам, у зв'язку з припиненням зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог необхідне зазначити наступне.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) встановлює порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону №185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно зі статтею 4 Закону №185/94-ВР, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Спеціальним Законом №185/94-ВР установлена обов'язковість надходження виручки (грошова форма розрахунків) за експортовану продукцію в законодавчо установлений термін та відповідальність у разі її ненадходження.

Згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України (що діяв на момент здійснення операції) (далі - Кодекс) відносини по зовнішній торгівлі та інших видах зовнішньоекономічної діяльності визначаються спеціальним законодавством України, яке регулює зовнішню торгівлю та інші види зовнішньоекономічної діяльності.

До спеціального законодавства належать: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закон №185/94-ВР, Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. №136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.1999р. за №338/3631 тощо.

При цьому, статтею 2 Кодексу визначено, що до майнових відносин, основаних на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, а також до податкових і бюджетних відносин цей Кодекс не застосовується.

Тобто на відносини, що виникають внаслідок застосування податковими органами пені до субєктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення термінів надходження валютної виручки на їх валютні на їх рахунки в уповноважених банках, цивільне законодавство не поширюється.

Правовідносини, що виникають між субєктами зовнішньоекономічної діяльності та державою в особі органів державної податкової служби є відносинами не цивільно-правового, а публічно-правового характеру і передбачена ними відповідальність також є публічно-правовою.

Підтвердженням цього є Рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001р. №7рп/2001 (справа N 1-22/2001), в якому зазначено, що норми Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та податкових законів, про які йдеться у конституційному зверненні, що встановлюють відповідальність за порушення їх приписів, спрямовані на забезпечення режиму здійснення валютних операцій, фінансової (в тому числі податкової) дисципліни.

Взаємовідносини, які виникають між субєктами зовнішньоекономічної діяльності за договорами купівлі-продажу в частині надходження валютної виручки та застосування відповідальності за її ненадходження регулюються лише спеціальним законодавством, на які не розповсюджується Кодекс, тому норми статті 217 Кодексу на зазначені взаємовідносини не розповсюджуються.

Закон не ставить стягнення пені за порушення встановлених термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках в залежність від причин, з яких ці терміни порушено та не залежить від обраного сторонами порядку проведення розрахунків, у тому числі й заснованих на заліку взаємної заборгованості резидента і нерезидента.

Підставою для застосування встановлених Законом санкцій є лише факт порушення терміну відповідного зарахування виручки в іноземній валюті.

Слід зазначити, що заборгованість за зовнішньоекономічними контрактами є дебіторською тобто заборгованістю на користь боржника і своєчасно вжиті заходи щодо її погашення поліпшують (а не погіршують) фінансове становище банкрута.

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" призваний забезпечити своєчасне повернення валютних цінностей із-за кордону, і одним із стимулюючих факторів цього закону щодо експортерів вітчизняної продукції, які з невідомих причин утепляються від стягнення боргу зі своїх контрагентів за зовнішньоекономічним договором, є встановлена ним пеня.

Як свідчать матеріали справи, перевірка дотримання вимог валютного законодавства ВАТ "ДМЗ ім.Петровського" проведена за період з 01.01.2004р. по 31.03.2005р.

В акті перевірки від 14.07.2005р. №11-13-43-20-20/05393056 вчинено запис, що з урахуванням результатів попереднього акту документальної перевірки від 08.09.2003р. №172-02/3-45-05393056 при виконанні експортних договорів встановлено порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №185/94-ВР). Прострочену дебіторську заборгованість станом на 31.03.2005р. не погашено по:

- контракту № РЕ 397-99/643 від 25.08.99 з ЗАТ "Меридиан НП", м.Москва, Росія у сумі 0,50 дол.США (пеня у розмірі 3,72 грн.);

- контракту № РЕ 423/99/840 від 10.09.99 з фірмою "Rowel Agency LLC", USA у сумі 2,61 дол.США (пеня у розмірі 19,42 грн.);

- контракту № РЕ 85-01 від 17.07.01 з ТОВ "Онекс-Торг", М.Москва, Росія у сумі 802,81 рос.руб.(пеня у розмірі 190,19 грн.);

- контракту № РЕ 211-02 від 25.06.02 з фірмою "Rentex Corp.", USA у сумі 768,77 дол.США (пеня у розмірі 5610,17 грн.);

- контракту № РЕ 62-2001/428 від 09.07.01 з ТОВ "Ізотермс", Латвія у сумі 3950,34 дол.США (пеня у розмірі 28819,88 грн.);

- контракту № РЕ 63-2001/428 від 09.07.01 з ТОВ "NIALLAT un К", Латвія у сумі 331,71 дол.США (пеня у розмірі 2420,05 грн.);

- контракту № РЕ 180-02 від 31.05.02 з фірмою "АЛЬ ОМАР КО", Сірія у сумі 451,0 дол.США (пеня у розмірі 3290,35 грн.);

- контракту № 299-02 від 23.10.02 з ТОВ "Тех Арсенал Систем", Росія, м. Москва у сумі 1041,0 дол.США (пеня у розмірі 7596,8 грн.);

- контракту №РЕ 832-98/840 від 28.12.98 з фірмою "AC ENERCY HOLDING", USA у сумі 30,80 дол.США (пеня у розмірі 230,48 грн.);

- контракту №47-2000/643 від 02.02.00 з ТОВ "APT Премєр", Росія у сумі 0,30 дол.США.(пеня у розмірі 2,23 грн.).

З урахуванням результатів попереднього акту документальної перевірки від 14.07.2004р. №191-02/3-39-053933056 при виконанні експортних договорів встановлено прострочену дебіторську заборгованість, яка станом на 31.03.05 не погашена по:

- контракту № РЕ 200-01 від 25.10.01 з ТОВ "Суклейская торгово-оптовая база", Молдова у сумі 166,74 дол.США (пеня у розмірі 1216,19 грн.);

- контракту № РЕ 333-03 від 02.01.03 з компанією "ADANA INVESTMENT LTD", USA у сумі 0,22 дол.США (пеня у розмірі 1,60 грн.);

- контракту № РЕ 151-02 від 07.05.02 з фірмою "GRAGWOOD TRADING LIMITED", Britian у сумі 266,60 дол.США(пеня у розмірі 1944,55 грн.);

- контракту № РЕ 7-03 від 08.01.03 з ТОВ "Роштоф", Білорусь, м. Мінськ у сумі 611,50 дол.США(пеня у розмірі 4459,97 грн.);

- контракту № РЕ 86-01 від 18.07.01 з фірмою "Navartis LLC", USA у сумі 4,46 дол.США(пеня у розмірі 32,53 грн.);

контракту №РЕ 249-02 від 29.08.02 з ІП "Металіка-Зуєв", Молдова, м.Кишинів у сумі 461,91 дол.США (пеня у розмірі 3369,13 грн.).

Донарахована сума пені за результатами попередніх перевірок за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті по вищенаведеним контрактам підприємством не оскаржувалась.

В цьому ж акті міститься інформація, що по контракту №РЕ 68-03 від 20.02.03 з фірмою "VISIC INVESTMENTS LIMITED", P.O. BOX 872, Daly Building, Prince William Street,Charlestown,Nevis, Vest Indies відвантажено продукцію згідно з ВМД від 02.09.04 № 411476 на суму 193940,00 дол. США валютні кошти надійшли 03.12.04 у сумі 193940,00 дол. США, з порушенням термінів, передбачених ст.1 Закону №185/94-ВР (пеня у розмірі 6174,51 грн.).

За порушення ст.1 та відповідно до ст.4 Закону України №185/94-ВР від 23.09.94 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"(зі змінами та доповненнями) підприємству нараховано пеню на суму неодержаної валютної виручки за період з 01.04.04 по 31.05.05 на загальну суму 65388,46 грн.

Крім того, актом перевірки від 14.07.05 №11-13-43-20-20/05393056 зафіксовано, що в порушення ст.9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (із змінами та доповненнями) підприємством не задекларовано у п.5 розділу III "Майно та товари за кордоном" Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами прострочену дебіторську заборгованість. Недостовірна інформація наведена у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами по контрактам:

- №299-02 від 23.10.02 з ТОВ "ТехАрсенал-Систем" у сумі 1041,00 дол. США станом на 01.04.04, 01.07.04, 01.10.04, 01.01.05 та 01.04.05;

- №РЕ 7-03 від 08.01.03 з ТОВ "РОШТОФ" у сумі 611,50 дол. США станом на 01.04.04, 01.07.04,01.10.04, 01.01.05 та 01.04.05;

№249-02 від 29.08.02 з ІП "Металіка-Зуєв" у сумі 461,91 дол. США станом на 01.04.04, 01.07.04, 01.10.04, 01.01.05 та 01.04.05;

- №200-01 від 25.10.01 з ТОВ "СТОБ" у сумі 166,74 дол. США станом на 01.04.04, 01.07.04, 01.10.04,01.01.05 та 01.04.05;

- №РЕ 86-01 від 18.07.01 з фірма "Navartis LLC", USA, у сумі 4,46 дол. США станом на 01.04.04, 01.07.4, 01.10.04, 01.01.05 та 01.04.05;

- № РЕ62-2001/468 від 09.07.01 з ТОВ «Ізотермс» у сумі 3950,34 дол. США станом на 01.04.04, 01.07.04, 01.10.04, 01.01.05 та 01.04.05;

- №РЕ 63-2001/428 від 09.07.01 з ТОВ «NIALLAT un К» у сумі 331,71 дол. станом на 01.04.04, 01.07.04, 01.10.04, 01.01.05 та 01.04.05;

- №180-02 від 31.05.02 з фірмою "Аль Омар Ко" у сумі 451,00 дол. США станом на 01.04.04, 01.07.04, 01.10.04, 01.01.05 та 01.04.05.

За розглядом матеріалів перевірки прийнято рішення про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті від 19.07.2005 №0000231340/0/19153 у сумі 67088,46 грн. (у тому числі: пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті 65388,46 грн. та штрафна санкція за порушення порядку декларування 1700,0 грн.).

Підприємство мотивує свою незгоду тим, що зазначена заборгованість була закрита на підставі листів нерезидентів, в яких фірми-нерезиденти просять зарахувати кошти, які залишилися від одного контракту у рахунок другого, тобто шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог. При цьому в скарзі відсутні будь які докази проведених розрахунків, а посилання на неправомірність нарахування пені у сумі 58759,61 грн. по 9 контрактам не обґрунтовано (відповідно акту перевірки нараховані пеню за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті по 18 контрактам у сумі 65388,46 та штрафні санкції за порушення декларування валютних цінностей у сумі 1700,0грн).

Щодо посилання у позові на протизаконне включення суми сплаченої пені до податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 6.3 наказу ДПА України від 17.03.01 №110 "Про затвердження інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.01 за №268/5459 визначено, що у разі порушення валютного законодавства до платників податків застосовувати штрафні санкції та фінансові, у вигляді пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.

Згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженим Наказом ДПА України від 16.09.02 №429 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.02 за № 1023/7311 (який діяв на момент складання акту перевірки) в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій та адміністративних штрафів за встановлені порушення.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою Наказом ДПА України від 12.05.94 №37 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України за №114/323 від 25.05.94 визначено, що податкові зобов'язання, нараховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби, проводяться у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень в частині сум, узгоджених податкових зобов'язань.

Тобто підставою для внесення до реєстру податкових повідомлень є винесене керівником податкового органу рішення про нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті. Самостійно визначена та сплачена підприємством пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті рахується як переплата.

Крім того, слід зазначити, що штрафні санкції застосовуються незалежно від стану розрахунку платника податків з бюджетами, існування переплати платника податків.

Також, слід звернути увагу, що позивач вказує на те, що пеня в сумі 6 174,51грн., нарахована за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД і невиконання вимог валютного законодавства, 19.04 2005 року була сплачена. І тому, не може бути включена до суми податкового повідомлення-рішення.

З цим твердженням не можна погодитися за наступних підстав.

В акті від 14.07.2005 року вказано, що в ході перевірки проаналізовано виконання експортних та імпортних договорів з підприємствами далекого зарубіжжя щодо своєчасності проведення розрахунків у сфері ЗЕД. Перевірці підлягав період з 01.01.2004 р. по 31.03.2005 p. В результаті чого було встановлено порушення термінів розрахунків при виконанні експортних контрактів, передбачених ст.1 Закону України № 185/94 у частині несвоєчасного надходження валютних коштів по експортному контракту від 20.02.2003р. № РЕ 68-03 з фірмою «VISIC INNVESTMENS LIMITED», відповідно до ст.4 цього Закону нараховано пеню у додатку до Акту перевірки. Платіжне доручення, додане до позовної заяви датується 19.04.2005p. Пеня в сумі 6174,51грн. нараховувалась на період перевірки: з 01.01.2004 р. по 31.03.2005 p., і вказана сума цілком правомірно найшла відображення у додатку до акту від 14.07.2005p.

Стосовно здійснення оплати пені позивачем за порушення порядку декларування валютних цінностей в сумі 1 700,00 грн., то платіжне доручення виписане 01.08.2005p. Сам розрахунок штрафних санкцій за порушення порядку декларування валютних цінностей міститься у додатку до акту перевірки від 14.07.2005p. Таким чином, правомірність включення суми 1 700,00 грн. до акту перевірки не ставиться під сумнів.

Щодо посилання на порушену справу про банкрутство та визнання позивача банкрутом, то відповідно до п.4 ст.12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Отже, виходячи з вищенаведеної норми, штрафна санкція не нараховується саме за несплату податків та зборів, але пеня у сфері ЗЕД є неподатковим платежем, тому п.4 ст.12 Закону №2343 не розповсюджується на нарахування пені по неподаткових платежах.

У Постанові Вищого господарського суду України по справі № 27/125 зазначається, що зі змісту ст.12 Закону України від 14.05.1992р. №2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" випливає, що заборона щодо нарахування перелічених санкцій стосується лише зобов'язань боржника.

Заборгованість за зовнішньоекономічними контрактами, згідно вказаної Постанови, є дебіторською заборгованістю, тобто заборгованістю на користь боржника і своєчасно вжиті заходи щодо її погашення поліпшують (а не погіршують) фінансове становище банкрута.

На думку суддів Вищого господарського суду, Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зобов'язаний забезпечити своєчасне повернення валютних цінностей із-за кордону, і одним із стимулюючих факторів цього закону щодо експортерів вітчизняної продукції, які з невідомих причин ухиляються від стягнення боргу зі своїх контрагентів за зовнішньоекономічним договором, є встановлена ним пеня.

Вищенаведені норми чинного законодавства, а також, Постанова Вищого господарського суду України є підставою для нарахування пені за порушення термінів розрахунків при виконанні експортних контрактів.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази документи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи, а саме: рішення про застосування фінансових санкцій від 19.07.2005р. №0000231340/0/19153, від 21.09.2005р. №0000231340/1/24465, акт №11-13-43-20-20/05393056 від 14.07.2005р., розрахунки штрафних санкцій за порушення порядку декларування валютних цінностей та пені за порушення термінів розрахунків при виконанні імпортних та експортних контрактів ВАТ «ДМЗ ім.Петровського», акти про залік зустрічних однорідних вимог.

Судом було встановлено, що суми зараховані в рахунок зменшення зобовязань за товар у деяких актах про залік зустрічних однорідних вимог не збігаються (а.с.107) із сумами простроченої дебіторської заборгованості по цим же контрактам, що були встановлені податковим органом під час перевірки (а.с.16-24), а деякі взагалі відсутні (а.с.107, 108).

Сума штрафної санкції була визначена податковим органом правомірно, відповідно до перевірки декларування валютних цінностей та висновку (а.с.50-52), який було зроблено у акті перевірки №11-13-43-20-20/05393056 від 14.07.2005р. та на підставі якого було прийняте спірне рішення про застосування фінансових санкцій.

Крім того, судом виявлено, що представник позивача, в заяві про зміну позовних вимог від 27.12.2005р. помилково просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій, які по своїй формі є рішеннями про застосування фінансових санкцій, а зовсім не податковими повідомленнями-рішеннями.

У поясненнях від 12.02.2009р. №7951 позивач зазначає, що дебіторська заборгованість за експортними контрактами була погашена їхніми контрагентами у визначений ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» тобто у 90 днів (акти про зарахування зустрічних однорідних вимог в матеріалах справи) на підставі ст.217 ЦК УРСР шляхом зарахування цієї заборгованості в рахунок грошових коштів сплачених за іншими контрактами. Але відповідач такий порядок розрахунків вважає за порушення законодавства та, на думку, відповідача термін розрахунків за експортними контрактами пропущений, в результаті чого була нарахована пеня. Але ж, на момент перевірки, позивачем взагалі не були надані особам, що перевіряли, відповідні акти про залік зустрічних однорідних вимог. Надані вони були лише після перевірки, вже до суду, при розгляді даної справи, що свідчить про правильність дій відповідача та правомірність зазначення у вказаному акті перевірки встановленого порушення.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що відповідач на момент прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, діяв у межах своїх повноважень та згідно чинного законодавства України, отже позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 25.10.2009р.

Суддя Д.П. Павловський