Рішення № 69713608, 18.10.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13973/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1358/2017

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач Василишин

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Василишин Л.В.

суддів: Максюти І.О., Томин О.О.

секретаря Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Континенталь», ОСОБА_2 про стягнення коштів, за апеляційною скаргою директора ТОВ «Континенталь» - ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 06 квітня 2017 року,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 26.01.2015 року між ним та ТзОВ «Континенталь» було укладено договір купівлі-продажу майна, що буде створено у майбутньому, за умовами якого ТзОВ «Континенталь» зобов'язується передати у власність покупця об'єкт нерухомого майна, що буде створений у майбутньому, а саме трикімнатну квартиру, загальною площею 112 м.кв., по АДРЕСА_1.

Сторони обумовили, що загальна вартість об'єкта на момент укладення договору в національній валюті України в розмірі, еквівалентному 52 640 доларам США, які покупець зобов'язався внести 27.01.2015 року та виконав своє зобов'язання.

Пунктом 1.3 договору було встановлено, що планове закінчення будівництва та введення в експлуатацію комплексу, в якому знаходиться об'єкт - перше півріччя 2016 року, проте ТзОВ «Континенталь» зобов'язання не виконало і кошти не повернуло.

В забезпечення виконання зобов'язання за укладеним договором ТзОВ «Континенталь» між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 27.01.2015 року, за яким ОСОБА_2 зобов'язався перед ОСОБА_1 відповідати за виконання всіх зобов'язань ТзОВ «Континенталь», що виникають з договору купівлі-продажу майна від 26.01.2015 року.

Посилаючись на те, що ТзОВ «Континенталь» прострочено виконання зобов'язань, ОСОБА_1, просив стягнути солідарно з ТОВ «Континенталь» та ОСОБА_2 на свою користь 52 640,00 доларів США попередньої оплати за договором, що буде створено у майбутньому; 14 686,56 доларів США - пеня; 52 640,00 доларів США - штраф, а всього разом 119 966,56 доларів США, що згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним Банком України становить 3 253 493,11 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто солідарно з ТзОВ «Континенталь» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 52 640,00 доларів США (сума оплаченої попередньої оплати за Договором №02/01/15 купівлі-продажу майна, що буде створено у майбутньому від 26 січня 2015 року); 14 686,56 доларів США пені; 52 640,00 доларів США штрафу, а всього 119 966 доларів США 56 центів, що в еквіваленті до національного курсу НБУ станом на 06 квітня 2017 року становить 3 258 291,77 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ «Континенталь» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6890 грн. судового збору.

ТзОВ «Континенталь» на рішення суду подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апелянт вказав, що спірним Договором купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому не передбачено права покупця на односторонню відмову від договору, а момент виконання містить прив'язку до обов'язку продавця щодо передачі об'єкту нерухомого майна.

За порушення строків здачі в експлуатацію договором передбачено право позивача на нарахування штрафних санкцій, а не право на повернення сплачених грошових коштів.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції вирішено питання про повернення позивачу сплачених ним коштів, в той час як предметом спору не було питання розірвання договору та правові наслідки, що випливають з розірвання договору. Дані обставини не враховані судом при ухваленні зазначеного рішення.

Крім того відповідач зазначив, що п. 4.2. Договору передбачено, що за порушення продавцем строку передачі об'єкта покупцю більш як на 3 місяці, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості об'єкту за кожен день прострочення та штраф в розмірі сто відсотків від загальної вартості об'єкту, вказаної у п. 2.1. Даний пункт договору апелянт вважає недійсним, оскільки він порушує вимоги чинного законодавства та є несправедливим.

З наведених підстав апелянт просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У судове засідання апеляційного суду сторони не з»явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Матеріалами справи встановлено, що 26.01.2015 року між ТзОВ «Континенталь» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому №02/01/15 (далі договір купівлі-продажу №02/01/15), за умовами якого продавець (ТзОВ «Континенталь») зобов'язується передати у власність покупця об'єкт нерухомого майна, що буде створений в майбутньому, описаний у п.1.2 даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти об'єкт та оплатити його вартість відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору у власність покупця передається нерухоме майно, в подальшому об'єкт, що знаходитиметься в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту Комплекс) у відповідності до наведеного опису: трикімнатна квартира, під'їзд перший, поверх шостий, площа 112 кв.м.

Згідно з пунктом 1.5. Договору купівлі-продажу №02/01/15, планове закінчення будівництва та введення в експлуатацію Комплексу, в якому знаходиться вказаний у п.1.2 об'єкт - перше півріччя 2016 року.

Пунктом 2.1 Договору купівлі-продажу №02/01/15 визначено, що загальною вартістю об'єкту на момент укладання цього договору являються грошові кошти в національній валюті України, в розмірі еквівалентному 52 640 доларам США 00 центів, за офіційним курсом долара США встановленому Національним банком України. Платежі проводяться покупцем у національній валюті у терміни, передбачені у п. 2.2.

Терміном внесення зазначених коштів сторонами було визначено 27.01.2015 року (п.2.2).

Як підтверджується матеріалами справи, а саме Додатком № 2 від 27.01. 2015 року до Договору купівлі-продажу № 02/01/15, підписаним ОСОБА_1 та директором ТзОВ «Континенталь» - ОСОБА_2 (а.с.14), Актом погодження сплаченої суми з курсом національної валюти України та долара США від 27.01.2015 року, підписаним ОСОБА_1 та директором ТОВ «Континенталь» ОСОБА_2 (а.с15), Довідкою від 27.01.2015 року, виданою ОСОБА_1 ТОВ «Континенталь» (а.с.16); Прибутковим касовим ордером № 02 від 27.01.2015 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру №02 від 27.01.2015 року (а.с. 17), - 27.01.2015 року ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Континенталь» 836 954 грн. 47 коп., що на день внесення суми становило 52 640 доларів США згідно офіційного курсу валют, встановлених Національним Банком України.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором між поручителем ОСОБА_2 та кредитором ОСОБА_1 укладено договір поруки від 27.01.2015 року (а.с.18-19), за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТзОВ «Континенталь», що виникають з договору купівлі-продажу №02/01/15. Строк виконання зобов'язання за основним договором - 30 березня 2016 року (п.2.2).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання згідно умов договору купівлі продажу майна, що буде створено у майбутньому, однак відповідач ТзОВ «Континенталь» у встановлений договором термін не передав позивачеві предмет купівлі-продажу.

З огляду на положення цивільного законодавства щодо належного виконання зобов'язань, умови договору купівлі-продажу майна, що буде створено у майбутньому та договору поруки, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для солідарного стягнення з ТОВ «Континенталь» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми попередньої оплати, пені а також штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч.2,3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормою матеріального права, що їх регулює та в частині вирішенння спору по суті прийняв обґрунтоване рішення.

Так, статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), (ст.530 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.626,629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.ст.655,656 ЦК України).

Судом встановлено, що згідно п.1.5 договору купівлі-продажу майна, що буде створено у майбутньому, строк виконання відповідачем ТзОВ «Континенталь» своїх зобов'язань за договором щодо передачі позивачеві нерухомого майна настав 01 липня 2016 року. Однак, на час розгляду спору обумовлена у договорі трикімнатна квартира загальною площею 112 кв.м., на першому поверсі у житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, у власність позивачеві не передана.

Наведена обставина відповідачами не спростована.

Відповідно до п.п.4.1; 4.2 договору за невиконання чи неналежне виконання сторонами зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у відповідності до законодавства України.

За порушення продавцем строку передачі об'єкта покупцю більш, ніж на три місяці, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості об'єкта, вказаної в п.2.1 даного договору за кожен день прострочення, та штраф у розмірі сто відсотків від загальної вартості об'єкта, вказаної в п.2.1 даного договору. Пеня та штраф оплачується продавцем на вказаний покупцем рахунок у національнісй валюті України по офіційному курсу гривні до долара США, встановленому НБУ України.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 29.03.2016 року прострочення відповідача ТзОВ «Континенталь» становить 279 календарних днів, що перевищує тримісячний строк. Відтак відповідно до п.4.2 договору купівлі-продажу позивач набув права вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1% від загальної вартості об'єкта за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 100% від загальної вартості об'єкта, що становить: 14 686,56 доларів США пені та 52 640 доларів США штрафу.

Окрім того, згідно ч.2 ст.612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як зазначено у ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

В силу дії ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведеними положеннями законодавства спростовуються посилання апелянта на відсутність у позивача права на односторонню відмову від договору та права на повернення попередньо сплачених грошових коштів без розірвання договору в порядку ч.2 ст.651 ЦК України.

Таким чином, з огляду на зміст ст.ст.615,693 ЦК України, підставною є і вимога ОСОБА_1 щодо повернення йому попередньо оплаченої за договором суми у розмірі 52 640 доларів США.

Як зазначено у ст.ст.553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.п.2.2; 3.1; 3.2; 4.1 договору поруки від 27.01.2015 року відповідач ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТзОВ «Континенталь», що виникають з договору купівлі-продажу №02/01/15. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п.4 цього договору. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в повному обсязі.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно основного договору у сумі, в національній валюті України, що на момент підписання договору еквівалентно 52 640 доларів США, а також за відшкодування кредитору збитків, сплату неустойки та штрафу (п.4.1).

Отже, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції обгрунтовано застосував норми цивільного законодавства щодо солідарної відповідальності боржника ТзОВ «Континенталь» та поручителя ОСОБА_2

Водночас при вирішенні питання розподілу судових витрат судом допущено порушення вимог процесуального закону.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як роз'яснив Пленум ВСУ у п.12 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ» від 12 червня 2009 року N 2, при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

Отже, судовий збір, у розмірі 6890,0 грн. слід стягнути з відповідачів пропорційно, а не солідарно, тобто по 3445 грн. з кожного.

Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, обґрунтовано виходив з доведеності позову та наявності передбачених нормами матеріального права підстав для стягнення суми боргу. Висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Разом з тим, враховуючи наведені обставини щодо порядку стягнення судового збору, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду в частині визначення порядку стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу директора ТзОВ «Континенталь» - ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 06 квітня 2017 року змінити в частині визначення порядку стягнення судового збору.

Стягнути з ТзОВ «Континенталь» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі по 3445 грн. з кожного.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: Василишин Л.В.

Судді: Максюта І.О.

Томин О.О.