Ухвала суду № 69713027, 18.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1257/17 Справа № 201/14062/17 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А. Доповідач - Піскун О.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача Піскун О.П.

суддів: Слоквенка Г.П., Крот С.І.

при секретарі судового засідання Старовойтові Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Манжилея М.В. на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12017040650001565 від 28 квітня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п.6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю:

прокурора Манжилея М.В.

підозрюваного ОСОБА_3

захисника Зарубіна Є.М.

ВСТАНОВИЛА :

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою накласти арешт на вилучене майно за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_3

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Підюменка С.Ю., погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Манжилеєм М.В. про арешт майна, а саме: документація в поліетиленовому пакеті, папка жовтого кольору з документацією, портфель синього кольору з документацією, камера Go Pro, USB шнур до камери, повязка до камери, ноутбук марки Sаmsung серійний номер - AZHD93KB100197Z, зарядка до ноутбука, коробка чорного кольору, всередині котрої перебуває предмет за зовнішніми ознаками схожий на Ретранслятор (GPS трекер), камера спостереження та блок живлення до неї, ключ металевий Г образний, водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_7, зв'язка з ключима, з брелком «8», три металевих ключі, брелок імобілайзер, сейф пакет №0034266, всередині котрого перебував короб для сірників, всередині котрого перебували патрони калібру 5,6 мм. в кількості 8 штук, флеш носій чорного кольору, флеш носій сірого кольору, флеш носій зеленого кольору з надписом SP 32gb, перехідник чорного кольору, свідоцтво про шлюб на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_9, Lenovo Ideapad Z710, серійний номер АВ20532957, рушниця чорного кольоруARMSAN НОМЕР_1.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що прокурором не надано суду жодного аргументованого підтвердження того, що вилучене під час обшуку вищевказане майно є безпосереднім знаряддям чи предметом вчинення злочину або в них міститься інформація, яка вказує на безпосередню причетність підозрюваного до вчинення даного кримінального правопорушення. Окрім того, суду не надано обґрунтованого доказу того, яким саме чином вказані речі мають пряме відношення до даного кримінального провадження, яка саме важлива інформація в них міститься, і яким саме чином вона може вплинути на подальше розслідування по даному провадженню та може підтвердити намір, мету та мотив підозрюваного ОСОБА_3 Також не вказаний перелік документів, які містяться в поліетиленовому пакеті, в папці жовтого кольору та портфелі синього кольору, та яку саме інформацію вони містять. Окрім цього, копії документів, доданих до клопотання слідчого не можна вважати допустимим доказом, оскільки вони не засвідчені належним чином уповноваженою на це посадовою особою. Таким чином, суд прийшов до висновку про необґрунтованість клопотання слідчого, а тому не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не доведено розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на незаконність, невмотивованість та необґрунтованість ухвали слідчого судді. Зазначає, що вказана ухвала містить недостовірні відомості та не відповідає дійсності, оскільки участь у розгляді клопотання слідчого він не приймав, про дату та час судового засідання не був повідомлений, а тому в порушення вимог ч. 5 ст. 132 КПК України був позбавлений можливості подати слідчому судді докази обставин, на які посилався у клопотанні слідчий. Вважає, що судом порушено норми ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно є доказом злочину та наявна можлива конфіскація майна і, як наслідок, не виконано та порушено завдання арешту майна, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення перетворення, відчуження. Крім того, слідчим суддею всупереч вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна не враховано правової підстави для арешту майна, можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні і як наслідок порушено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України що до збереження речових доказів. Таким чином, вказане рішення слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В судовому засіданні прокурор змінив апеляційні вимоги, просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою накласти арешт на вилучене за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме: камера Go Pro; USB шнур до камери; ноутбук марки Sаmsung серійний номер - AZHD93KB100197Z, зарядка до ноутбука; сейф пакет №0034266, всередині котрого перебував короб для сірників, всередині котрого перебували патрони калібру 5,6 мм. в кількості 8 штук; флеш носій чорного кольору; флеш носій сірого кольору; флеш носій зеленого кольору з надписом SP 32gb; Lenovo Ideapad Z710, серійний номер АВ20532957.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги з урахуванням уточнених апеляційних вимог, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Згідно ч. 3 ст. 170, пунктів 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (ст. 170), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею не дотримано належним чином.

З наданих матеріалів вбачається, що 28 квітня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040650001565 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п.6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 22 вересня 2017 року поблизу будинку 143 по вул. Мандриківській у м. Дніпрі на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2017 року було затримано ОСОБА_3, про що складено протокол в порядку статті 208 КПК України та в подальшому застосовано щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою. Також 22.09.2017 року ОСОБА_3 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п.6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, яке виразилося в організації закінченого замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення. 22 вересня 2017 року у проміжок часу з 13.35 годин до 15.05 годин за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року. В ході обшуку було виявлено та вилучено вищевказане майно.

Постановою слідчого від 23 вересня 2017 року зазначене майно було визнано та залучено в якості речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Крім того, прокурором в судовому засіданні було надано постанову слідчого від 09 жовтня 2017 року про призначення комп'ютерно-технічної експертизи речових доказів, а саме: флеш носій чорного кольору; флеш носій сірого кольору; флеш носій зеленого кольору з надписом SP 32gb; камера Go Pro; ноутбук марки Sаmsung серійний номер - AZHD93KB100197Z.

Із матеріалів провадження вбачається, що вказане майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу.

Таким чином, апеляційний суд, при вирішенні питання про арешт майна, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, враховує, що дане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, що згідно п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підставою для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також відсутність тяжких наслідків такого арешту майна для осіб та приходить до висновку, що для досягнення дієвості цього провадження та інших цілей кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на зазначене прокурором майно.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні є обґрунтованими та підлягають задоволенню, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Манжилея М.В. - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12017040650001565 від 28 квітня 2017 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Підюменка С.Ю., погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Манжилеєм М.В. про арешт майна -задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучене за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме:

камера Go Pro;

USB шнур до камери;

ноутбук марки Sаmsung серійний номер - AZHD93KB100197Z, зарядка до ноутбука;

сейф пакет №0034266, всередині котрого перебував короб для сірників, всередині котрого перебували патрони калібру 5,6 мм. в кількості 8 штук;

флеш носій чорного кольору;

флеш носій сірого кольору;

флеш носій зеленого кольору з надписом SP 32gb;

Lenovo Ideapad Z710, серійний номер АВ20532957.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

О.П. Піскун Г.П. Слоквенко С.І. Крот