Рішення № 6971281, 23.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

23.11.2009Справа №2-23/5544-2009 За позовом Фізичної особи - підприємця Хохлової Ірини Василівни, м. Ялта

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Улибка ЮБК", м. Ялта

Про розірвання договору оренди та стягнення 32 762,00 грн.

                                         Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Хохлова І.В., паспорт

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про розірвання договору оренди від 01.07.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, та стягнення з відповідача понесених збитків у сумі 32762,00грн., у тому числі: 12280,00грн. вартості орендованого майна, 9522,00грн. неодержаного прибутку, 960,00грн. боргу за орендну плату та 10000,00грн. моральної шкоди. Також просить судові витрати покласти на відповідача.

          Позивач у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду докази проходження лікування.

Представник відповідача у судові засідання 09.11.2009р. та 23.11.2009р. не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз.3,4,6 п.3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення його представника відповідача за викликом господарського суду суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, суд

Встановив :

01.06.2007р. Фізичної особи - підприємця Хохлової Ірини Василівни (орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Улибка ЮБК" (орендар) уклали договір оренди обладнання.

Пунктом 1.1, договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння та користування обладнання для приготування кави.

Термін оренди встановлений до 31.10.2007р. з моменту прийняття майна, що орендується, за актом приймання (п.4.2 договору).

Згідно акту приймання-передачі від 01.06.2007р. відповідач прийняв у строкове користування обладнання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 224 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розмір орендних платежів складає 96,00грн. у місяць.

Однак, в порушення п.7.1 договору, який визначає обов’язок відповідача своєчасно сплачувати орендну плату, з моменту укладення договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Улибка ЮБК" орендну плату не сплачувало.

Відповідно до ч.4 ст.284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, за період з 01.06.2007р. по 01.04.2008р. заборгованість з орендної плати складає 960,00грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Також, згідно п.9.1 договору орендар сплачує вартість обладнання, вказану у п.1.2 договору в разі неповернення майна, що орендується, після 14 діб з моменту закінчення або розірвання цього договору.

Як вбачається з п.1.1 договору вартість обладнання для приготування кави, переданого відповідачу, складає 11500,00грн.

Крім того, згідно акту приймання-передачі від 01.06.2007р. відповідачу був переданий у оренду посуд, на суму 780,00грн.

Тобто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Улибка ЮБК" підлягає стягненню 12280,00грн. вартості переданого в оренду майна.

Також позивач просить стягнути 9522,00грн. неодержаного прибутку, розрахунок якого (а.с.8,9) є обґрунтованим та вказана сума також підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно позовних вимог про стягнення 10000,00грн. моральної шкоди суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обґрунтовуючи моральну шкоду, позивач посилається на те, що замість того, щоб підвищувати свій престиж як підприємця, займатися розвитком своєї діяльності, йому доводилося займати свій особистий та робочий час розшуком представників відповідача, на протязі тривалого часу принижати свою гідність проханнями про повернення власного майна, що призвело до погіршення здоров’я. Позивач був вимушений звернутися до лікаря та йому був призначений курс лікування.

Вищевказані обставини підтверджені матеріалами справи, а саме: листами вих.№3 від 14.05.2008р., №9 від 17.07.2008р., претензією вих. №8 від 01.06.2009р., актом про виїзд на місце встановлення обладнання по договору оренди від 01.06.2007р., копією медичної картки, копією санаторно-курортної книжки та копією квитанції до прибутково-касового ордеру.

Однак, суд вважає значно завищеним розмір моральної шкоди, заявлений позивачем до відшкодування та враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 2000,00грн. моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведене суд відзначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку. Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацем другим вищенаведеної норми закону. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття – “значної міри” позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не сплачував орендну плату, не повернув орендоване майно, позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

Згідно ч.1-4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

На підставі викладеного, позовна вимога щодо розірвання договору оренди б/н від 01.06.2007р., укладеного між сторонами, підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам згідно ст.49 ГПК України.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 23.11.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 30.11.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди обладнання від 01.06.2007р., укладений між Фізичною особою - підприємцем Хохловою Іриною Василівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Улибка ЮБК".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Улибка ЮБК" (юр. адреса: 98600, АР Крим, м.Ялта, вул.Свердлова, 3, літ.А; факт. адреса: 98600, АР Крим, м.Ялта, вул. Леніна, 31-А, код ЄДРПОУ 24693723) на користь Фізичної особи - підприємця Хохлової Ірини Василівни (98612, АР Крим, м.Ялта, вул.Весіння, б.9, кв.5, ід. №2938211942) 12280,00грн. вартості орендованого майна, 9522,00грн. неодержаного прибутку, 960,00грн. боргу за орендну плату, 2000,00грн. моральної шкоди, 236,28грн. держмита та 178,37грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. В частині стягнення 8000,00грн. моральної шкоди у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.