Постанова № 69709936, 17.10.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 688/1123/17

Головуючий у 1-й інстанції: Огороднік І.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

17 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 серпня 2017 року позов в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

13 жовтня 2017 року від відповідача на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення до заперечення на апеляційну скаргу з проханням до суду апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, що позивач перебуває на обліку в Шепетівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області з 17.12.2014 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до постанови Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.11.2016 року, яка набрала законної сили, зобов'язано Шепетівське об'єднане управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 18 грудня 2014 року з врахуванням стажу його роботи на ВАТ «Пульсар» з 01.12.2005 року по 31.12.2010 року та провести обрахунок пенсії без врахування страхового стажу за період з 01.07.2000 року по 30.11.2005 року.

Шепетівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії з 18 грудня 2014 року з врахуванням стажу його роботи на ВАТ «Пульсар» з 01.12.2005 року по 31.12.2010 рік та проведено обрахунок пенсії без врахування страхового стажу за період з 01.07.2000 року по 30.11.2005 року.

На звернення ОСОБА_2 від 10 березня 2017 року відповідачем було надано відповідь, що дії Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо перерахунку пенсії є законними, оскільки перерахунок пенсії проведений відповідно до постанови Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області, яка набрала законної сили.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 серпня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд першої інстанції відмовляючи позивачу в задоволенні адміністративного позову послався в своєму рішенні на ч.1 ст.72 КАС України, оскільки вимоги позивача були предметом розгляду в адміністративній справі № 688/3515/16-а за наслідками якого Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області 08 листопада 2016 року прийнято рішення.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду безпідставним, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач звернувся до суду з вимогою про зарахування до загального страхового стажу період його роботи з 01.07. 2000 року по 30.11.2005 року, без врахування заробітної плати за вказаний період.

Колегія суддів вважає, що вказані правовідносини виникли вперше, не є ідентичними та виникли при виконанні рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2016 року.

Правовідносини пов'язані із загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N1058-IV (далі - Закон N1058-IV).

Стаття 1 цього Закону визначає наступні терміни: 1) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; 2) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону N1058-IV до страхового стажу для обчислення розміру пенсії зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

З аналізу положень цього Закону, вбачається, що основною підставою для зарахування страхового стажу для обчислення розміру пенсії особі, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, є щомісячна сплата страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 рок. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до зазначеної статті можливе врахування заробітної плати лише за 60 місяців до 30.06.2000 року при умові, що страховий стаж після 01.07.2000 року становить менше 60 календарних місяців.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_2 безперервно працював у ВАТ «Пульсар» з 17.11.1988 року по 01.07.2013 року, у тому числі і в період з 01.12.2000 року по 31.12.2005 року, отримував відповідну заробітну плату, з якої роботодавцем відраховувалися страхові внески відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується витягами із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості застрахованої особи позивача.

З 18 грудня 2014 року ОСОБА_2 отримує пенсію за віком. Згідно матеріалів пенсійної справи страховий стаж позивача становить 35 років 7 місяців 11 днів.

Однак, вважаючи дії відповідача неправомірними щодо не зарахування до страхового стажу роботи період з 01.12.2005 року по 31.12.2010 року позивач звернувся до суду.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 листопада 2016 року суд прийшов до висновку, що загальний страховий стаж позивача становить 35 років 7 місяців 11 днів та встановив, що відповідачем протиправно не було враховано до страхового стажу ОСОБА_2 період роботи з 01.12.2005 року по 31.12.2010 року. При цьому в резулятивній частині рішення Шепетівськи міськрайонним судом Хмельницької області було зобов'язано Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 18 грудня 2014 року з врахуванням стажу його роботи на ВАТ «Пульсар» з 01.12.2005 року по 31.12.2010 року та провести обрахунок пенсії без врахування страхового стажу за період з 01.07.2000 року по 30.11.2005 року.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції було досліджено матеріали пенсійної справи та трудову книжку позивача, з яких встановлено, що ОСОБА_2 з 2000 року по 2005 року працював у ВАТ «Пульсар» отримував відповідну заробітну плату, з якої роботодавцем відраховувалися страхові внески відповідно до вимог чинного законодавства.

Тому, на підставі вищезазначених обставин колегія суддів приходить до висновку, що період роботи ОСОБА_2 з 01.07.2000 року по 30.11.2005 року підлягає включенню до загального страхового стажу позивача, без врахування заробітної плати за вказаний період.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частинами 2, 3 даної статті встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У постанові пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року із змінами, вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Враховуючи, що позивач не зазначив у чому саме полягає моральна шкода, з яких міркувань він виходив при визначенні розміру, а також якими доказами він підтверджує ці обставини, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду всім обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям в нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову. якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов'язати Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати до загального страхового стажу роботи позивача період з 01.07.2000 по 30.11.2005 року та провести перерахунок його пенсії без врахування заробітної плати за вказаний період.

В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Граб Л.С.