Ухвала суду № 69709735, 17.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа № 818/45/16Суддя-доповідач Тацій Л.В.УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 р.м. ХарківКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гайворонська І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву Прокуратури Сумської області про роз'яснення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016р. по справі № 818/45/16

за позовом ОСОБА_2

до Прокуратури Сумської області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області

про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до прокуратури Сумської області, третя особа: ГУ Державної казначейської служби в Сумській області, в якому просив скасувати наказ про звільнення, поновити його на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду, зобов'язання нарахувати та виплатити на його користь заборгованість по заробітній платі за липень-листопад 2015 року відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням індексу інфляції.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано прокуратуру Сумської області нарахувати та виплатити на користь позивача заборгованість по заробітній платі за липень-листопад 2015 року відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням індексу інфляції. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року змінено рішення суду першої інстанції та викладено абз. 2 резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Зобов'язати прокуратуру Сумської області (вул. Г. Кондратьєва, 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за період з 15 липня по 30 листопада відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням вже здійснених виплат за цей період". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.07.2017 року касаційні скарги ОСОБА_2 та Прокуратури Сумської області залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, - без змін.

Прокуратура Сумської області звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови, в якій просить роз'яснити постанову, а саме: в яких межах підлягає нарахуванню заробітна плата, за рахунок коштів яких фондів має бути здійснена виплата нарахованої позивачу заробітної плати, чи підлягають відрахуванню із нарахованої заробітної плати визначені законодавством податки, збори та інші обов'язкові платежі, та за які саме дні має бути здійснено відповідне нарахування та виплата заробітної плати.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 17.10.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про роз'яснення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016р. по справі № 818/45/16 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Отже, стаття 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню.

Виходячи із системного тлумачення положень статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зауважує, що роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду.

Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Згідно п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013р. "Про судове рішення в адміністративній справі", за правилами статті 170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Приймаючи рішення про зобов'язання нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період з 15 липня по 30 листопада відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням вже здійснених виплат за цей період", суд виходив з того, що у період з набрання чинності Закону України "Про прокуратуру" (15.07.2015р. в частині розміру заробітної плати) до набрання чинності змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012року №505 (15.12.2015), розмір посадового окладу працівника прокуратури повинен був обчислюватись відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, і позивач у вказаний період мав право на отримання заробітної плати за ст. 81 Закону України "Про прокуратуру".

В заяві про роз'яснення заявник фактично просить суд вказати, як йому виконувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016р. по справі № 818/45/16, а саме в частині в яких межах підлягає нарахуванню заробітна плата, за рахунок коштів яких фондів має бути здійснена виплата нарахованої позивачу заробітної плати, а за які саме дні має бути здійснено відповідне нарахування та виплата заробітної плати, що не є роз'ясненням її змісту в розумінні вимог ст.170 КАС України.

Вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, регулюється статтями 254 - 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо роз'яснення в частині, чи підлягають відрахуванню із нарахованої заробітної плати визначені законодавством податки, збори та інші обов'язкові платежі, колегія суддів зазначає наступне.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.

Зазначена позиція узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним в абз. 6 п. 6 постанови Пленуму від 24.12.1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним роз'яснити постанову суду в цій частині наступним чином - дана сума підлягає стягненню з відрахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що слід частково задовольнити заяву Прокуратури Сумської області про роз'яснення судового рішення.

Керуючись ст. 160, 167, 170, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву Прокуратури Сумської області про роз'яснення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016р. по справі № 818/45/16- задовольнити частково.

Роз'яснити постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016р. по справі № 818/45/16 в частині зобов'язання прокуратуру Сумської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період з 15 липня по 30 листопада відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням вже здійснених виплат за цей період наступним чином - дана сума підлягає стягненню з відрахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

В іншій частині в задоволенні заяви Прокуратури Сумської області - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 23.10.2017 р.