Ухвала суду № 69709617, 19.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10586/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

19 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача Шелеста Ю.В.,

представника відповідача Лич С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аґея" до Київської міської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС України, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати Рішення Київської міської митниці ДФС України про коригування митної вартості №100250005/2016/000022/2 від 03.06.2016;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250005/2016/00039 від 03.06.2016 прийняту Київською міською митницею ДФС України;

визнати протиправною бездіяльність відповідача під час здійснення процедури розмитнення за електронною митною декларацією №100250000/2016 від 03.06.2016 та стягнути 576 грн. з відповідача в якості відшкодування завданих позивачу збитків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року позов задоволено частково.

На вказане судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник ставить питання про скасування названої постанови та прийняття нової - про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом установлено, що 15.12.2015 між "Elita Grupa Producentow Owocow", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аґея", як покупцем, укладено контракт №1512/15-1, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити за яблука свіжі, в кількості, асортименті, відповідної якості, по ціні, в строки та відповідно інших умов, вказаних в специфікаціях, які є невід'ємною частиною дійсного контракту і котрими оформлюється кожна поточна поставка товару. Відповідно до п.4.1 контракту №1512/15-1 орієнтована сума контракту 400 000 доларів США.

Згідно з інвойсом №FE/1/2016/06 до Контракту (з відміткою "Польської палати центру просування зовнішньої торгівлі" на підтвердження рівня цін, які вказані в даному Інвойсі рівню цін, які існували на той момент в Республіці Польща) ціна за один кілограм яблук 0,24 доларів США.

Запорізькою торгово-промисловою палатою проведено цінову експертизу зовнішньоекономічного контракту і підтвердження цін на яблуко свіже сорт "Ліголь", країни походження Польща, згідно якої мінімальна ціна за один кілограм 0,20 доларів США та максимальна 0, 25 доларів США.

03.06.2014 з метою митного оформлення товару по контракту та згідно з специфікацією №1 від 27.05.2016 та підтвердження його митної вартості, визначеної за першим методом, позивачем було надано до митниці: копія сертифікату походження товару №PL/MF/AK 0189177 від 01.06.2016; копія митної декларації країни відправлення від 01.06.2016 (в доларах США); копія митної декларації країни відправлення від 01.06.2016 року (в польських злотах); копія прайс-листа компанії "Elita Grupa Producentow Owocow" sp z.o.o. від 01.06.2016 (з відміткою "Польської палати центру просування зовнішньої торгівлі" на підтвердження рівня цін, які вказані в прайс-листі рівню цін, які існували на той момент в республіці Польща); копія цінової експертизи зовнішньоекономічного контракту і підтвердження рівня цін Запорізької Торгово-промислової палати за вих. №ОИ-457 від 02.06.2016; копія інвойсу №FE/1/2016/06 до Контракту (з відміткою "Польської палати центру просування зовнішньої торгівлі" на підтвердження рівня цін, які вказані в даному Інвойсі рівню цін, які існували на той момент в Республіці Польща); копія специфікації до інвойсу №FE/1/2016/06; копія договору на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполученні №21122015-1 від 21.12.2015; копія заявки №1Т від 30.05.2016 на перевезення автомобільним транспортом; копія довідки про транспортні витрати за вих. №01/06/16-1 від 01.06.2016; копія рахунку-фактури №Т-00000098 за транспортно-експедиційні послуги ТОВ "ТЕЛК" від 01.06.2016; копія контракту.

На виконання вимоги відповідача ТОВ "Аґея" було подано оригінал Сертифікату походження товару №PL/MF/AK 0189177 від 01.06.2016.

Проте, митним постом "Західний" Київської митниці ДФС України електронним зв'язком було повідомлено ТОВ "Аґея" про необхідність проведення митного огляду.

Крім того 03.06.2016 позивач надав відповідачу митну декларацію країни відправлення від 01.06.2016 року, копію митної декларації країни відправлення від 01.06.2016, копію прайс-листа компанії "Elita Grupa Producentow Owocow" sp z.o.o. від 01.06.2016 (з відміткою "Польської палати центру просування зовнішньої торгівлі" на підтвердження рівня цін, які вказані в прайс-листі рівню цін, які існували на той момент в республіці Польща), копію цінової експертизи зовнішньоекономічного контракту і підтвердження рівня цін Запорізької Торгово-промислової палати за вих. №ОИ-457 від 02.06.2016.

За результатами розгляду ЕМД та доданих документів посадовою особою відповідача прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2016/000022/2 від 03.06.2016, відповідно до якого митну вартість товару було визначено у сумі 4680 дол. США та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250005/2016/000022/2 від 03.06.2016.

Вказаним рішенням відповідач збільшив митну вартість товару з 125 009,70 грн. до 185 265,35 грн., водночас сума донарахованого мита складає 5 543,52 грн. донарахованого податку на додану вартість 13159, 83 грн.

Позивач, вважаючи прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення незаконними, звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом, відмовив у митному оформленні товару та прийняв оскаржувані рішення.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Положеннями статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначена правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 від 02.06.2015 справа №21-498а15.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, зазначений висновок Верховного Суду України є обов'язковим для митного органу, як суб'єкта владних повноважень який застосовує у своїй діяльності наведені правові норми.

У розглядуваному випадку виникнення сумніву у повноті та достовірності відомостей про митну вартість товарів відповідач обґрунтував тим, що до митного оформлення не було надано міжнародну автомобільну накладну № 059871 від 01.06.2016, яка зазначена в гр.. 44 митної декларації (а.с. 36 - зворот).

При цьому, з цих підстав митним органом було витребувано всі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що міжнародну автомобільну накладну №059871 та копію договору №П/ГР №300522016-1 транспортного перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполучені подано 03.06.2016 засобами електронного зв'язку до митного посту "Західний" Київської міської митниці ДФС України.

Подання позивачем та наявність у митного органу міжнародної автомобільної накладної (СМК) N959871 від 01.06.2016 підтверджується також і Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2016/00039 від 03.06.2016р. (надалі - Картка відмови), у якій зазначено про наявність згадуваної міжнародної автомобільної накладної.

Отже під час розгляду справи, не підтвердилося існування обставин, якими митний орган обґрунтовував наявність у нього сумніву у заявленій позивачем митній вартості та необхідність надання додаткових документів.

Крім іншого в оскаржуваному рішенні зазначено, що у відповідача наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої позивачем.

В той же час, як правильно звернув увагу суд, вказане рішення не містить будь-яких уточнень, які саме числові значення складових митної вартості товару дають підстави для сумніву у визначеній позивачем митній вартості товару за ціною договору.

Колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції з приводу того, що спрацювання профілів ризиків АСАУР та наявність інформації про те, що ідентичні та подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, якщо відсутні інші законні підстави для витребування додаткових документів, не може бути самостійною підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту.

Варто також звернути увагу на те, що наявність у митного органу інформації про те, що ідентичні та подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю обумовлює неможливість застосування митницею резервного методу, що мало місце у розглядуваному випадку, так як резервний метод застосовується виключно у разі якщо неможливо застосувати жоден із попередніх методів.

Дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких місяться у матеріалах справи, судова колегія погоджується із висновком суду попередньої інстанції про те, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документах або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані у межах даного спору рішення митниці, прийняті нею за відсутності для цього правових підстав та підлягають скасуванню.

У частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржене, тому апеляційний суд рішення у цій частині не переглядає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аґея" до Київської міської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 23 жовтня 2017 року