Постанова № 69708847, 17.10.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1397/17

17 жовтня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

при секретарі судового засідання Заблоцька І.І.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Стукало М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (надалі відповідач, ГУНП в Тернопільській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області № 2088 від 01 серпня 2017 року про грубі порушення законності та службової дисципліни, допущені старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, та покарання винних в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України за п.6 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області №187 о/с від 01 серпня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України за п.6 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію».

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Борщівського відділення поліції Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 02 серпня 2017 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити його у повному обсязі. Зазначили, що факти, викладені в повідомленні про підозру нічим не доведені, є особистою думкою представників сторони обвинувачення, у матеріалах службового розслідування відсутні дані, які б підтверджували факти, що викладені в ньому. Наголосили, що у ході службового розслідування, позивач був позбавлений права давати пояснення з приводу вчиненого позивачем, на думку відповідача, дисциплінарного проступку. Пояснив, що усі проступки, які позивач наче б то вчинив, згідно наказу та висновку, мали місце до 14 вересня 2016 року, тобто з дня їх вчинення, на час видання відповідного наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, пройшло більше 10-ти місяців. У відповідності до ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС України, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку кримінального провадження, дисциплінарне стягнення може бути накладене не пізніше одного місяця з дня закінчення кримінального провадження. До того ж, у відповідності до ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, одним із видів дисциплінарного стягнення є «звільнення з органів внутрішніх справ», а згідно наказу ГУНП в Тернопільській області №2060 від 28 липня 2017 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «звільнення зі служби в Національній поліції України за п.6 ст.77 Закону України «Про національну поліцію», тобто до ОСОБА_1 застосовано стягнення, яке не передбачене чинними нормативно-правовими актами.

Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Вказала, що ГУНП при звільненні ОСОБА_1 діяло в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, до того ж при ознайомленні позивача з повідомленням та наказом про його звільнення, він особисто здійснив запис «ознайомлений та згідний», що підтверджує факт його визнання дисциплінарного проступку та прийняття мір реагування. Зазначила, що позивача було звільнено за порушення службової дисципліни внаслідок позаслужбових стосунків, що призвело до надзвичайної події, а не у зв'яку із засудженням. Звернула увагу суду, що перед накладенням стягнення було також отримано письмову згоду Тернопільської обласної профспілкової організації працівників ОВС України на звільнення позивача з Національної поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. Відтак, вважає, що звільнення позивача проведено у суворому дотриманні вимог відомчого законодавства, а стягнення застосовано в межах наданих повноважень начальнику ГУНП у Тернопільській області.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступні факти.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 07 листопада 2015 року по 01 серпня 2017 року проходив службу в Головному управлінні Національній поліції в Тернопільській області, що підтверджується записами № 3 та № 4 у трудовій книжці позивача. У відповідності до Наказу №187 о/с від 01 серпня 2017 року «По особовому складу», старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (№0104818) інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Борщівського відділення поліції Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, з 01 серпня 2017 року звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію». До того ж, при звільненні позивача отримано письмову згоду Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України (Тернопільська обласна організація).

У відповідності до п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №230 від 12 березня 2013 року затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (надалі - Інструкція).

Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом ГУНП в Тернопільській області № 2086 від 31 липня 2017 року «Про призначення службового розслідування», у зв'язку із надходженням подання про те, що прокуратурою Тернопільської області в рамках кримінального провадження від 25 травня 2016 року № 42016210000000045 повідомлено про підозру інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, призначено службове розслідування за фактами, викладеними у зазначеному поданні. За результатами проведення службового розслідування уповноваженими працівниками ГУНП складено висновок службового розслідування за фактом повідомлення про підозру старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, затверджений начальником ГУНП в Тернопільській області, полковником поліції ОСОБА_5 31 липня 2017 року. Вказаним висновком уповноважені особи вважають, що за грубе порушення службової дисципліни, свідоме ігнорування вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, вимог ГУНП та Національної поліції України щодо необхідності неухильного дотримання законності та службової дисципліни, інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції України за п.6 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

В ході проведення розслідування встановлено, що службові особи ГУНП в Тернопільській області інспектор Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в області старший лейтенант поліції ОСОБА_1, інспектор Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 та колишній співробітник поліції ОСОБА_6 організували збут громадянам незаконно виготовлених алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку на території Борщівського району Тернопільської області по ціні 25-35 грн за одну пляшку об'ємом 0,5 л, про що свідчать зафіксовані в ході досудового розслідування факти збуту вказаними особами незаконно виготовлених алкогольних напоїв. Слідчим відділу прокуратури Тернопільської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016210000000045 від 25 травня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365, ч.1 ст.199, ч.1 ст.204 Кримінального кодексу України, за фактом перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, збуду незаконно виготовлених алкогольних напоїв, маркованих підробленими марками акцизного податку.

ГУНП в Тернопільській видано Наказ №2088 від 01 серпня 2017 року «Про грубі порушення законності та службової дисципліни, допущені старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та покарання винних», у відповідності до якого за грубе порушення службової дисципліни, свідоме ігнорування вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, вимог ГУНП та Національної поліції України щодо необхідності неухильного дотримання законності та службової дисципліни, інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції за п.6 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

Крім цього встановлено, що в ході документування багато чисельних фактів незаконного збуту працівниками сурогатних алкогольних напоїв було встановлено причетність до протиправної діяльності двох цивільних осіб - ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та задокументовано 3 цехи виготовлення фальсифікованої алкогольної продукції.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 4 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-УІІІ (надалі Закон №580) визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. За приписами п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини першої ст. 18 Закону № 580, поліцейський серед іншого зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Водночас, пунктом 2 Розділу ІІ Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.04.2016 № 326, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за № 778/28908 (далі - Правила № 326) визначено, що поліцейський зобов'язаний не допускати, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.

Як випливає з матеріалів справи, в тому числі із матеріалів службового розслідування від 31.07.2017, що зазначену норму Правил № 326 позивач порушив внаслідок встановлення позаслужбових стосунків із громадянами, що в подальшому призвело до виникнення надзвичайної події, яка негативно вплинула на авторитет органів поліції, а відповідно до частини третьої ст. 11 Закону № 580-VIII рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Таким чином, позивач здійснив порушення, яке негативно вплинуло на репутацію органів поліції, образ працівника поліції в громадському суспільстві піддався засудженню та обговоренню в засобах масової інформації, репутація отримала неприємну характеристику, що підтверджується відповідними документами які знаходяться у матеріалах справи.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не було затверджено, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України № 3460-IV від 22.02.2006 року (надалі - Дисциплінарний статут), який не втратив чинність і продовжує діяти як станом на момент вчинення проступку позивачем, так і на момент накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини першої ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Частиною першою ст. 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з частиною 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

Згідно з пунктом 8 частини першої ст. 12 Закону Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Як визначено частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Водночас, суд звертає увагу на те, що визначення виду дисциплінарного стягнення є виключно компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. До того ж закон не встановлює необхідність послідовного призначення стягнень від менш суворого до більш суворого, а тому виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник може застосувати до нього будь - яке стягнення на власний розсуд.

Враховуючи те, що позивач здійснив порушення яке негативно вплинуло на репутацію органів поліції, а також те, що образ працівника поліції, тобто позивача, в громадському суспільстві піддався засудженню та обговоренню в засобах масової інформації, внаслідок чого репутація отримала неприємну характеристику, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно видав оскаржені накази, згідно яких позивача звільнено зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 частини першої ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Відтак, з огляду на зазначене вище, на думку суду, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ. При цьому, звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв'язку з порушенням позивачем службової дисципліни, що підтверджено результатами службового розслідування. Проведення такого розслідування та встановлення обставин законодавцем віднесено до компетенції відповідача.

Допущене позивачем грубе порушення службової дисципліни, яке виразилося у підтриманні позаслужбових та неділових стосунків з цивільними особами, що призвело до надзвичайної події, є несумісним з можливістю подальшого проходження позивачем служби в органах Національної поліції України.

Визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Відтак, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник може застосувати до нього будь-яке стягнення на власний розсуд.

При прийнятті рішення по суті суд не приймає до уваги до твердження позивача про те, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку, оскільки у відповідності до ст. 219 Кримінального процесуального кодексу України, перебіг строку у зазначеному провадженні розпочався 31 липня 2017 з дня повідомлення позивачу про підозру, що підтверджується особистим підписом позивача у цьому повідомленні, а оскаржені накази відповідач видав 01 серпня 2017 року, тобто в межах строку визначеним Законом № 3460-IV.

Суд також не приймає до уваги, твердження позивача про те, що на момент прийняття оскаржуваних наказів не було вироку суду про визнання його винним кримінальному правопорушенні, а отже і не було підстав для його звільнення з посади, оскільки, як зазначалося вище він звільнений за порушення службової дисципліни внаслідок позаслужбових та неділових стосунків з цивільними особами, що призвело до надзвичайної події, а не у зв'язку із засудженням за кримінальне правопорушення. Кваліфікація дій позивача у рамках кримінального провадження, на думку суду, не має відношення до встановлення вини позивача у порушенні службової дисципліни.

Також судом не береться до уваги твердження позивача про те, що він був позбавлений права надати пояснення про проведенні службового розслідування, чи здійснити інші дії для запобігання дисциплінарного звільнення, оскільки ОСОБА_1 у повідомленні про звільнення від 01 серпня 2017 року зазначено, що він ознайомився та погодився із зазначеною інформацією, що підтверджується його підписом.

Відповідно до статей 11, 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач видав оскаржені накази у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.