Постанова № 69708139, 17.10.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 рокуСправа № 803/1182/17

Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

суддів Ксензюка А.Я., Костюкевича С.Ф.,

при секретарі Головатій І.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів Лясковця В.Ф., Боберського І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Волинського обласного військового комісаріату про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач1, МО України), Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач2, Адміністрація ДПС України), Волинського обласного військового комісаріату (далі - відповідач3, Волинський ОВК), в якому просить:

- визнати протиправним рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо відмови в розгляді питання нарахування та виплати старшому лейтенанту запасу, учаснику бойових дій в Афганістані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліду війни ІІ групи, одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби;

- зобов'язати Департамент фінансів Міністерства Оборони України прийняти рішення про направлення документів старшого лейтенанту запасу, учасника бойових дій в Афганістані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліду війни ІІ групи на розгляд Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги Міністерства оборони України про призначення ОСОБА_1 інваліду війни П групи одноразової грошової допомоги в зв'язку з пораненням, контузією, отриманими під час виконання обов'язків військової служби в розмірі 300-кратних прожиткових мінімумів;

- зобов'язати Волинський обласний військовий комісаріат направити пакет документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на адресу Міністерства Оборони України згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

- зобов'язати Міністерство Оборони України у місячний термін з дня набрання цим судовим рішенням законної сили, подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у період з 08.01.1982 по 31.05.1983 проходив службу в складі обмеженого контингенту радянських військ в Республіці Афганістан. Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією було встановлено ІІ групу інвалідності довічно, поранення (контузія), отримані при виконанні обов'язків військової служби. Вважає, що відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, в зв'язку з чим неодноразово звертався до відповідачів з відповідними заявами, які залишені без реалізації. Вважає, що нерозгляд заяви по суті саме МО України, до компетенції якого належить вирішення питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, порушує його право на отримання вказаної допомоги.

17.10.2017 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.74), відповідно до якої просив:

- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати суду документи щодо правонаступництва Державної прикордонної служби України та пояснення з приводу виконання нею вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори або для проходження служби у військовому резерві»;

- визнати за ОСОБА_1 право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності II групи внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби згідно з Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013№ 975;

- зобов'язати Міністерство оборони України згідно з Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013№ 975 прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 інваліду війни II групи одноразової грошової допомоги в зв'язку з пораненням, контузією, отриманими під час виконання обов'язків військової служби в розмірі 300-кратних прожиткових мінімумів.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про їх уточнення та просив позов задовольнити.

Представник відповідача1 МО України в письмових запереченнях (а.с.67-70) на адміністративний позов та в судовому засіданні позовних вимог не визнав, просив відмовити у їх задоволенні посилаючись на те, що Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 №975, визначено, що особам, звільненим з військової служби виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби. Таким чином, для осіб, які звільнювалися з прикордонних військ, виплату одноразової допомоги має здійснювати Державна прикордонна служба України. Норми діючого Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачають його поширення на військовослужбовців Збройних Сил України колишнього Союзу РСР. Відтак, МО України не вправі було приймати рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності. Крім того, інвалідність позивачу була встановлена 22.01.2002 року, а звернувся він до суду лише 2016 року, тобто після закінчення встановленого законом трирічного терміну. Оскільки пунктом 7 Умов державного обов'язкового особистого страхування… (діючих на момент встановлення позивачу інвалідності) визначено, що вимоги щодо виплати страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть пред'явити Національній акціонерній страховій компанії «ОРАНТА» протягом трьох років, а тому законного права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час звернення до суду) він не має.

У поданих запереченнях (а.с.54-58) та в судовому засіданні представник відповідача2 Адміністрації ДПС України вказав на те, що відповідно до пункту 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 №975, особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби. Позивач військову службу в Адміністрації чи в органах ДПС України ніколи не проходив, жодних розрахунків під час його звільнення з військової служби органами Державної прикордонної служби України не здійснювалось. Відсутні також і нормативні приписи, які зобов'язують або надають повноваження Адміністрації ДПС України виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям колишніх Прикордонних військ КДБ СРСР. При цьому на військовому обліку в органах ДПС України ОСОБА_1 не перебуває. Будь-які інші правовідносини між органами ДПС України та позивачем відсутні. Призов позивача на строкову військову службу та звільнення зі служби здійснювалися на підставі наказів Міністра оборони колишнього СРСР і згідно із законодавством він перебував на військовому обліку у відповідному військовому комісаріаті Міністерства оборони України. Крім того, причинний зв'язок поранення, отриманого ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України. У зв'язку з цим питання щодо виплати одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, повинно розглядатися Міністерством оборони України.

Представник відповідача3 Волинського ОВК в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що відповідно до норм чинного законодавства Волинським ОВК були отримані документи від позивача, опрацьовані та згідно з встановленим порядком надіслані комісії Міністерства оборони України. Вжиті всі заходи для можливої виплати заявнику одноразової допомоги відповідно до повноважень, якими наділений Волинський ОВК для вирішення такого роду питань, а тому підстав для задоволення позовних вимог щодо Волинського ОВК немає.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 08.01.1982 по 31.05.1983 проходив службу в складі обмеженого контингенту радянських військ в Республіці Афганістан та отримав поранення, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 (а.с.31-33), архівною довідкою від 14.11.2001 року (а.с.36), свідоцтвом про хворобу від 28.12.2001 №798 (а.с.37-38).

22.01.2002 року згідно з висновком Донецької обласної медико-соціальної експертизи позивачу була призначена третя група інвалідності (строкова) і статус інваліда війни у зв'язку з пораненням, контузією, захворюваннями, отриманими під час виконання інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан (а.с.35).

Донецька обласна медико-соціальна експертна комісія рішенням від 22.04.2014 року підтвердила ОСОБА_1 ІІІ групу інвалідності (а.с.34).

Позивач неодноразово звертався як безпосередньо до МО України, так і безпосередньо до Адміністрації ДПС України із заявами про виплату йому одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов'язків військової служби, на які отримував відповіді про відсутність компетенції щодо розгляду вказаного питання, внаслідок чого ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2017 року, яка набрала законної сили, у справі №158/1228/16-а в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Волинського обласного військового комісаріату про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії було відмовлено з тих підстав, що позивач не дотримав законодавчо визначеної процедури подання документів на виплату йому одноразової грошової допомоги. При цьому суд зазначив, що питання про виплату вказаної допомоги повинно вирішувати МО України (а.с.47-49).

Відповідно до довідки до акта огляду серії 12 ААА №744895 від 03.05.2017 медико-соціальною експертною комісією проведено повторний огляд інваліда і встановлено ОСОБА_1 ІІ-гу групу інвалідності довічно, переогляду не підлягає (а.с.13).

03.05.2017 року позивачу було видано безтермінове посвідчення інваліда ІІ-ї групи серії Є №048724 (а.с.11).

04.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Ківерцівського РВК з пакетом документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням, контузією, отриманими при виконанні інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан (а.с.28-50).

02.09.2017 року позивач отримав лист від Волинського ОВК від 28.08.2017 №826 про те, що документи щодо призначення вказаної допомоги ОСОБА_1 згідно з повідомленням Департамента фінансів Міністерства оборони України від 01.08.2017 №248/3/6/2647 повернуті без реалізації. Повідомлено, що останнім після опрацювання документів ОСОБА_1 встановлено, що підстав для подання на комісію немає, і вони повертаються, як такі, що надані не за належністю. Надіслані документи підтверджують проходження ОСОБА_1 військової служби та звільнення з Прикордонних військ Комітету державної безпеки СРСР, відповідно цього виплата одноразової грошової допомоги Міністерством оборони України не здійснюється (а.с.14-15).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до статті 41 Закону №2232-ХІІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-ХІІ).

Так, Законом №2011-ХІІ визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно зі статтею 1 вищевказаного Закону, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що він поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (підпункт 4 пункту 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ).

Відповідно до пункту 6 статті 16-3 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункту 9 статті 16-3 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Згідно з підпунктами 12, 13 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Крім того, процедура розгляду звернень осіб, які заявляють вимогу на виплату одноразової допомоги, визначається також наказами Міноборони.

Порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону №2011-ХІІ, врегульований наказом Міноборони від 14.08.2014 №530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» (далі - Наказ №530).

Відповідно до пункту 4.7 Наказу №530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з пунктом 4.8 Наказу №530 подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

В свою чергу, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 26.10.2016 №564 «Про затвердження Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум» (далі - Положення №564), в апараті Міністерства оборони України з метою виконання пункту 13 Порядку №975 утворюється Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Так, основними завданнями комісії, зокрема, є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов'язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, доводити прийняті рішення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для здійснення фінансування на виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення №564 Комісія приймає рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі документів, визначених Порядком та Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530.

У відповідності до пункту 11 вказаного розділу Положення №564 рішення Комісії про призначення (відмову у призначенні або повернення документів на доопрацювання) одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум доводиться до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до наказів.

Отже, відповідне рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги, відмову в такому призначенні чи поверненні на доопрацювання документів повинна прийняти саме постійно діюча Комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яка входить в апарат Міністерства оборони України.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку звернувся до МО України через Ківерцівський РВК із заявою та відповідним пакетом документів на виплату йому одноразової грошової допомоги. Вказані документи були скеровані на Волинський ОВК, який в свою чергу скерував їх до МО України, що повністю відповідає вимогам пункту 4.7 Наказу №530.

Однак, документи ОСОБА_1 всупереч вимог Положення №564 не були передані на розгляд Комісії, а листом Департаменту фінансів МО України від 01.08.2017 №248/3/6/2647 повернуті до Волинського ОВК як такі, що надіслані не за належністю (а.с.64).

Разом з тим, суд зазначає, що в силу вимог чинного законодавства України рішення щодо наявності чи відсутності права на отримання одноразової грошової допомоги приймає в МО України відповідна Комісія, а не Департамент фінансів, повноваження якого в даному випадку стосуються лише прийому документів та в подальшому після прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги доведення такого рішення до розпорядників коштів другого ступеня (пункти 4.7 та 4.10 Наказу №530). При цьому право Департаменту фінансів обмежувати доступ документів до розгляду Комісією законодавчо не визначено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки заява ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності МО України у встановлені законодавством порядку та строки не розглянута, тому відповідачем1 допущена протиправна бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача.

Водночас суд вважає необгрунтованим твердження МО України про те, що в даному випадку ОСОБА_1 повинен звертатись за отриманням одноразової грошової допомоги в ДПС України з врахуванням наступного.

Як встановлено судом, Департамент фінансів МО України як на відсутність підстав для подання документів на Комісію МО України вказує, що ОСОБА_1 проходив службу в Прикордонних військах Комітету державної безпеки СРСР, звідки і був звільнений, а тому виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватись згідно з наказом Адміністрації ДПС України від 20.05.2014 №51 «Про організацію в Державній прикордонній службі України роботи з призначення і виплати одноразової грошової допомоги».

Однак, суд зазначає, що вищезгаданий наказ Адміністрації ДПС України регулює питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям ДПС України, а не колишніх військовослужбовців прикордонної служби СРСР.

Крім того, в силу пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (далі - Порядок №393), особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Аналіз вищезазначених норм Порядку №393 дає підстави дійти висновку про те, що законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії, в тому числі і тих, які проходили службу в прикордонних військах колишнього СРСР, до військовослужбовців Збройних Сил України.

Відтак, саме на МО України лежить обов'язок щодо розгляду документів ОСОБА_1 на призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частини першої та другої статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що МО України безпідставно не розглянуло на Комісії документи ОСОБА_1 на виплату одноразової грошової допомоги, таким чином проявивши бездіяльність, а тому з метою повного та всебічного захисту інтересів позивача, виходячи з наданих суду повноважень, передбачених статтею 162 КАС України, таку бездіяльність відповідача1 слід визнати протиправною та зобов'язати МО України розглянути заяву ОСОБА_1 на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності згідно з Порядком №975.

Водночас вимога позивача про зобов'язання відповідача1 прийняти рішення про виплату йому як інваліду ІІ групи одноразової грошової допомоги в зв'язку з пораненням, контузією, отриманими під час виконання обов'язків військової служби в розмірі 300-кратних прожиткових мінімумів, до задоволення не підлягає, оскільки перевірка наявності підстав для виплати такої допомоги є виключною компетенцією відповідної комісії МО України, а тому підміна судом повноважень даного суб'єкта владних повноважень є формою втручання в його дискреційні повноваження.

Крім того, вимога позивача про визнання за ним права на отримання грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, також до задоволення не підлягає, оскільки МО України не було розглянуто у встановленому законодавством порядку документи на призначення такої допомоги та не прийнято рішення по суті вказаного питання, що є необхідною умовою для вирішення даної вимоги судом.

Разом з тим, вимога ОСОБА_1 до Адміністрації ДПС України про надання документів щодо правонаступництва прикордонної служби не є позовною вимогою в розумінні КАС України, а вимога до Волинського ОВК про скерування пакету документів на призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 до МО України є безпідставною з огляду на те, що комісаріат не допускав протиправної бездіяльності щодо ненаправлення вказаних документів на адресу відповідача1.

Щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання МО України подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статей 14, 255 КАС України щодо обов'язковості судових рішень, статті 181 КАС України щодо процесуальної можливості сторони виконавчого провадження оскаржити дії державного виконавця у процесі виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача1 подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду документів ОСОБА_1 на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Судді А.Я.Ксензюк

С.Ф.Костюкевич

Постанова в повному обсязі складена 23 жовтня 2017 року.