Постанова № 69708114, 12.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ12 вересня 2017 р. Справа № 804/3654/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняВоробйовій П.В. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача Панченко Ю.В. Дроздюк А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003674612 від 25.05.2017р.,-

ВСТАНОВИВ:

08.06.2017р. Публічне акціонерне товариство «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» звернулося з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0003674612 від 25.05.2017р. про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних у сумі 3070648,60 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача за результатами якої був складений акт №25/28-01-42-12-05393085 від 05.05.2017р. за висновками якого були встановлені порушення позивачем п.п.231.1, 231.5, 231.6 ст.231, ст.232 Податкового кодексу України, а саме: позивачем здійснено реалізацію бензолу сирого кам'яновугільного (код УКТЗЕД 2707 10 90 00) на території України ТОВ «Метахім» та ТОВ «Альтер Групп» без складання та реєстрації акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН). На підставі вказаного акту перевірки, за наведене вище порушення контролюючим органом було прийнято вищевказане оспорюване податкове повідомлення-рішення за яким до позивача було застосовано штраф у розмірі 3070648,60 грн. згідно п.120-2.2 ст.120-2 Податкового кодексу України. Позивач оспорює вказане податкове повідомлення-рішення, просить визнати його протиправним та скасувати посилаючись на те, що позивачем було здійснено реалізацію вказаного вище бензолу підприємствам - ТОВ «Метахім» та ТОВ «Альтер Групп», які згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2013р. №158 включено до Переліку підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України речовини, що використовують як компоненти моторних палив для використання як сировини під час виробництва в хімічній промисловості, у якому зазначені річні обсяги квот бензолу сирого кам'яновугільного, а тому позивач вважає, що у такому разі у позивача податкового зобов'язання не виникає у разі реалізації вказаного товару на внутрішньому ринку України з дотриманням п.229.6 ст.229 Податкового кодексу України, а саме: за нульовою ставкою акцизного податку вказаним покупцям. Також позивач зазначає, що Законом України від 21.12.2016р. №1797-УШ до Податкового кодексу України були внесені зміни за якими з 01.01.2017р. п.п.232.4.1 п.232.4 ст.232 Податкового кодексу України було викладено у новій редакції згідно з якою заявка на поповнення обсягу пального повинна містити суму акцизного податку по кожному коду товару підкатегорії згідно УКТЗЕД, розрахованою за ставкою акцизного податку, передбаченою п.п.215.3.4 п.215.3ст.215 Податкового кодексу України та обсягах пального в таких заявках (крім заявок на поповнення обсягу залишку пального, яке відвантажується на умовах, встановлених ст.229 Податкового кодексу України). З 01.01.2017р. позивач намагався неодноразово зареєструвати акцизні накладні у ЄРАН та заявку на поповнення електронного рахунку з урахуванням вказаних змін, але здійснити таку реєстрацію неможливо, так як система електронного адміністрування не налаштована на отримання та обробку таких електронних документів. За викладеного, позивач вважає, що ст.ст.231,232 Податкового кодексу України не містить обов'язку платника податку реєструвати податкове зобов'язання з акцизного податку з нульовою ставкою. Окрім того, позивач посилається і на те, що розрахунок штрафу згідно п.120-2.2, п.120-2.3 ст.120-2 ПК України здійснюється з урахуванням суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, проте нарахування штрафу за несвоєчасну сплату цього податку у сумі 3070648,60 грн. вважає безпідставним, так як перевіркою не було встановлено фактів невідповідностей обсягів реалізації пального за нульовою ставкою покупцям - ТОВ «Метахім», ТОВ Альтер Групп», оскільки податкового зобов'язання з акцизного податку у позивача не виникає з підстав, встановлених діючим законодавством. У додаткових поясненнях позивач вказує, що з 06.05.2016р. по 31.01.2017р. позивач на кожну операцію по реалізації пального - бензолу сирого кам'яновугільного були складені акцизні накладні у відповідності до Порядку № 218, проте технічної можливості з реєстрації акцизних накладних з нульовою ставкою не було, а складені акцизні накладні за яким позивач здійснював спроби зареєструвати їх у ЄРАН були відхилені системою з причини відсутності необхідних залишків пального за кодом УКТЗЕД 2707 10 90 00 про що свідчать відповідні квитанції та лише з 01.08.2017р. почала діяти оновлена версія 10.01.192 програмного продукту «М.Е.Doc», а тому тільки з цієї дати позивач має можливість здійснювати реєстрацію акцизних накладних по операціях з реалізації пального за нульовою ставкою у відповідності до вимог ст.ст.231,232 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в усних поясненнях та письмових запереченнях на позов просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі посилаючись на те, що висновки акту перевірки від 05.05.2017р. є об'єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а отже, складене податкове повідомлення-рішення №0003674612 від 25.05.2017р. про застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних у ЄРАН у розмірі 3070648,60 грн. також є обґрунтованим та правомірним, оскільки у період з 01.03.2016р. по 31.01.2017р. позивач здійснював реалізацію бензолу (код УКТЗЕД 2707 10 90 00) на внутрішньому ринку України з дотриманням норм п.229.6 ст.229 Податкового кодексу України за нульовою ставкою акцизного податку ТОВ «Метахім» та ТОВ «Альтер Групп» включених в Перелік підприємств, які отримують або ввозять на територію України речовини, що використовуються як компоненти моторних палив для використання як сировини під час виробництва в хімічній промисловості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2013р. №158 в межах встановлених квот, податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку не виникатиме. Водночас, так як позивач здійснює реалізацію пального, то така реалізація здійснюється з оформленням акцизних накладних відповідно до норм, встановлених ст.ст. 231,232 Податкового кодексу України, що також зазначено і у наданій ДФС податковій консультації від 22.09.2016р. Отже, при реалізації пального, особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені строки скласти акцизну накладну і зареєструвати її у ЄРАН. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального та акцизні накладні, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН, як це передбачено п.231.5 ст.231 ПК України у редакції як до 01.01.2017р., так і по теперішній час. На думку представника відповідача податкові зобов'язання з акцизного податку позивача за обсяги підакцизної продукції (бензолу код УКТЗЕД 2707 10 90 00) реалізованої за ставкою 0% (в межах встановлених річних квот) ТОВ «Метахім» та ТОВ «Альтер Групп» не виникають, але встановлено в порушення п.231.1, п.231.3, п.231.5, п.231.6 ст.231 та ст.232 Податкового кодексу України відсутність складання та реєстрації відповідних акцизних накладних в ЄРАН, що тягне за собою відповідальність у вигляді застосування штрафу згідно п.120-2.2 ст.120-2 ПК України. За викладеного, представник відповідача вважає, що висновки акту перевірки та застосування штрафу за оспорюваним рішенням є правомірним.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у даній справі.

Публічне акціонерне товариство «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Колеусівська, буд.1, перебуває на обліку у Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДФС, є платником акцизного податку з реалізації пального в Реєстрі від 01.03.2016р. за №132, що підтверджується відомостями, наведеними у акті перевірки від 05.05.2017р., які не оспорюються сторонами, а також і довідкою статистики від 20.12.2012р. (а.с.11-13,69).

05.05.2017р. контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог ст.ст. 231,232 Податкового кодексу України в частині складання та реєстрації акцизних накладних у ЄРАН та електронного адміністрування реалізації пального - бензолу сирого кам'яновугільного (код УКТЗЕД 2707 10 90 00) реалізованого ТОВ «Метахім» та ТОВ «Альтер Групп» за період з 01.03.2016р. по 31.01.2017р. за результатами якого був складений акт за №25/28-01-46-12-05393085 від 05.05.2017р. за висновками якого було встановлено порушення підприємством п.231.1, п.231.3, п.231.5, п.231.6 ст.231 та ст.232 Податкового кодексу України, а саме: позивачем здійснено реалізацію бензолу сирого кам'яновугільного (код УКТЗЕД 2707 10 90 00) на території України ТОВ «Метахім» та ТОВ «Альтер Групп» без складання та реєстрації акцизних накладних в ЄРАН у період з травня 2016р. по січень 2017р. (а.с.11-18).

На підставі вказаного вище акту перевірки, податковим органом 25.05.2017р. було складено податкове повідомлення-рішення №0003674612 за яким позивачеві за вищевказане порушення згідно п.120-2.2 ст.120-2 Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію у розмірі 3070648,60 грн. (а.с.9).

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, просить його визнати протиправним та скасувати з підстав того, що реалізація позивачем бензолу сирого кам'яновугільного на внутрішньому ринку України покупцям - ТОВ «Метахім» та ТОВ «Альтер Групп» за нульовою ставкою акцизного податку не спричинила у позивача грошового зобов'язання зі сплати цього податку; у період з травня 2016р. по січень 2017р. система адміністрування не була налаштована на прийняття у електронному вигляді акцизних накладних з нульовою ставкою, за якими не виникало грошового зобов'язання у продавця та всі спроби позивача зареєструвати такі акцизні накладні у ЄРАН призвели до відмови у такій реєстрації про що свідчать відповідні квитанції, з огляду на що позивач вважає, що вина позивача у не реєстрації акцизних накладних у ЄРАН у вказаний вище період відсутня, а тому застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних у ЄРАН до позивача вважає протиправним.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.141-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України - бензол сирий кам'яновугільний, який класифікується за кодом УКТЗЕД 2707 10 90 00 є пальним та згідно п.п.215.3.4 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України належить до підакцизного товару.

За приписами п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України реалізація пального для цілей розділу УІ ПК України - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення ( у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію) поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договору про виробництво із сировини замовника.

Відповідно до вимог п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Згідно п.п.229.6.1 п.229.6 ст.229 ПК України передбачено, що речовини, що використовуються як компоненти моторних палив (коди 2707 10 90 00, 2707 20 90 00, 2707 30 90 00, 2707 50 90 00, 2905 11 00 00, 2909 19 10 00, 2909 19 90 10, 2909 19 90 20, 2909 19 90 90 згідно з УКТЗЕД), можуть бути реалізовані як сировина для виробництва в хімічній промисловості за нульовою ставкою акцизного податку.

За приписами п.231.1 ст.231 ПК України встановлено, що платник податків при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Пунктом 231.6 ст.231 ПК України визначено, що платник податку має право зареєструвати акцизну накладну в ЄРАН, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений за формулою, зазначеною у п.232.3 ст.232 цього Кодексу.

При цьому, при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних у відповідності до вимог п.231.5 ст.231 ПК України.

У відповідності до вимог п.120-2.2 ст.120-2 ПК України відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов'язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування.

Аналізуючи вказані вище норми можна дійти висновку, що реєстрації у ЄРАН підлягають всі акцизні накладні, у тому числі і акцизні накладні за якими не виникає податкове зобов'язання зі сплати вказаного податку, виходячи з того, що вказані норми не містять будь-яких виключень щодо можливості не реєстрації таких акцизних накладних у ЄРАН у строки та у порядку, визначеному законом, при цьому, у разі не здійснення реєстрації таких акцизних накладних у ЄРАН з вини платника такого податку, на такого платника податку накладається штраф у розмірі, визначеному ст.120-2 ПК України.

Як встановлено в судовому засіданні із наданих сторонами документів, позивач є виробником бензолу сирого кам'яновугільного за кодом УКТЗЕД 2707 10 90 00, а відповідно, є платником акцизного податку у відповідності до вимог п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПК України та зареєстроване в Реєстрі від 01.03.2016р. за №132, що підтверджується відомостями, наведеними в акті перевірки від 05.05.2017р., які сторонами не оспорюються (а.с.11-13).

З 01.03.2016р. по 31.01.2017р. позивач згідно до вимог п.229.6 ст.229 ПК України здійснював реалізацію у межах встановлених квот бензолу сирого кам'яновугільного за кодом УКТЗЕД 2707 10 90 00 ТОВ «Метахім» та ТОВ «Альтер Групп», які включені до переліку підприємств, що отримують або ввозять на митну територію України речовини, що використовуються як компоненти моторних палив для використання як сировини під час виробництва в хімічній промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2013р. №158, за нульовою ставкою, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється позивачем (а.с.11-59).

Таким чином, із аналізу вказаних норм та обставин встановлених у даній справі, суд приходить до висновку про те, що акцизні накладні з реалізації позивачем бензолу за кодом УКТЗЕД 2707 10 90 00 ТОВ «Метахім» та ТОВ «Альтер Групп» за нульовою ставкою також підлягають реєстрації у ЄРАН у відповідності до вимог ст.ст.231,232 ПК України.

Зазначений висновок також підтверджується і Податковою консультацією з питань практичного застосування норм податкового законодавства при поповненні обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального для реєстрації акцизних накладних при реалізації підприємством бензолу сирого кам'яновугільного та внутрішній ринок України з дотриманням норм п.229.6 ст.229 Кодексу з нульовою ставкою акцизного податку від 22.09.2016р. №20647/6/99-99-12-03-03-15 (а.с.94-96).

Разом з тим, позивачем у ході реалізації вказаним підприємствам бензолу за нульовою ставкою акцизного податку акцизні накладні не були зареєстровані у строки та у порядку встановленому законодавством у ЄРАН, що не заперечувалося представником позивача у ході судового розгляду даної справи та відповідних доказів реєстрації таких накладних у ЄРАН суду не надано.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, і частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Представник позивача в судовому засіданні не навів жодних обгрунтованих підстав та не надав жодних доказів, які б свідчити про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням встановлених судом обставин та фактів не здійснення позивачем реєстрації акцизних накладних у ЄРАН, які не спростовані представником позивача, а навпаки, були підтверджені ним у ході судового розгляду справи.

Не можуть бути прийняті судом до уваги та покладені в основу даного судового рішення доводи представника позивача про те, що податкове зобов'язання у позивача зі сплати акцизного податку не виникає з реалізації бензолу за нульовою ставкою, з огляду на те, що вказані твердження є безпідставними, оскільки вказані позивачем обставини не звільняють позивача від обов'язку зареєструвати акцизні накладні з реалізації такого пального у ЄРАН у відповідності до вимог ст.ст.231,232 ПК України.

Також судом критично надається оцінка твердженням представника позивача відносно того, що позивач неодноразово здійснював спроби зареєструвати такі акцизні накладні у ЄРАН проте позивачеві було відмовлено у їх реєстрації через те, що система адміністрування не була налаштована на прийняття таких документів, оскільки вказане не відповідає дійсності, що підтверджується наданими копіями квитанцій у яких зазначено про інші причини неприйняття таких акцизних накладних, а саме: не у зв'язку з відсутністю можливості реєстрації таких накладних у ЄРАН, а з підстав порушення позивачем вимоги п.232.3 ст.232 ПК України, зокрема, обсяг пального за кодом 2707109000 товарної підкатегорії УКТЗЕД не може перевищувати залишок продавця (а.с.103-171).

Є безпідставними і посилання представника позивача на те, що Законом України від 21.12.2016р. №1797 були внесені зміни до п.п.232.4.1 п.232.4 ст.232 ПК України та з 01.01.2017р. позивач не зміг зареєструвати акцизні накладні у ЄРАН, так як вказані зміни не стосувалися змін порядку і строків здійснення реєстрації акцизних накладних у ЄРАН, встановлених ст. 231 ПК України.

При цьому, вказані твердження представника позивача щодо неможливості реєстрації вказаних накладних у системі адміністрування такого податку з підстав її не налаштування на отримання таких документів спростовуються і наданими позивачем відомостями із офіційного веб-порталу ДФС у якому зазначено, що на період доопрацювання програмного забезпечення акцизну накладну необхідно реєструвати за старою формою (а.с.175).

Є неспроможними і доводи представника позивача відносно того, що нарахування штрафу за несвоєчасну сплату акцизного податку є безпідставним, так як перевіркою не було встановлено фактів невідповідностей обсягів реалізації пального за нульовою ставкою, оскільки реалізація ТОВ «Метахім» та ТОВ «Альтер Групп» не спричиняє грошового зобов'язання з акцизного податку, з огляду на те, що до позивача застосовано штрафну санкцію не за несвоєчасну сплату податку, а за не здійснення реєстрації податкових накладних з реалізації пального за нульовою ставкою у ЄРАН, відповідальність за яке покладено на позивача згідно п.120-2.2 ст.120-2 ПК України.

Судом також не приймаються до уваги і посилання представника позивача на лист ДФС від 27.02.2017р. №4056/6/99-99-12-03-03-15 «Про надання податкової консультації щодо процедури повернення надміру сплачених коштів на окремий електронний рахунок платника акцизного податку» та Скрин-копії з офіційного сайту ДФС щодо виправлення деяких колізій у роботі СЕАРП, так як вказаний лист і Скрин-копія не є належними доказами правомірності не здійснення позивачем реєстрації акцизних накладних у ЄРАН з реалізації пального покупцям - ТОВ «Метахім», ТОВ «Альтер-Групп» за нульовою ставкою, виходячи з вимог ст.ст.231,232 ПК України.

Разом з тим, представником відповідача у ході судового розгляду справи доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оспорюваного рішення, з урахуванням обставин встановлених у даній справі.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене та перевіривши дії відповідача з приводу правомірності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про те, що оспорюване рішення прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Статтями 8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

За викладеного, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що у разі ухвалення рішення на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003674612 від 25.05.2017р. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 18.09.2017р.

Суддя С.О. Конєва