Постанова № 69708064, 19.10.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року Справа № 803/1310/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Нівчика А.В.,

представника відповідача Шевчука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Національного природного парку «Прип'ять-Стохід» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській (далі - Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області) звернулася в суд із позовом про стягнення з рахунків Національного природного парку «Прип'ять-Стохід» (далі - НПП «Прип'ять-Стохід») податкового боргу в сумі 828 744 грн 14 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником загальнодержавних податків та зборів, однак в порушення норм податкового законодавства за останнім рахується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 828 744 грн 14 коп. Відповідачем не погашено податковий борг у визначені законодавством терміни, тому позивач просить стягнути з рахунків НПП «Прип'ять-Стохід» податковий борг в сумі в 828 744 грн 14 коп. в примусовому порядку.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в поданих суду письмових запереченнях від 18 жовтня 2017 року та в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що відповідно до пункту 1.2 Положення про НПП «Прип'ять-Стохід», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08 жовтня 2007 року №514, парк є бюджетною, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Водночас, позивачем позов пред'явлено до НПП «Прип'ять-Стохід» як до суб'єкта підприємницької діяльності, чим порушено пункт 3 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, зазначає, що позивачем порушені строки звернення до адміністративного суду, передбачені пунктом 2 частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. З врахуванням наведеного, просив позовну заяву залишити без розгляду.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08 серпня 2017 року встановлено, що НПП «Прип'ять-Стохід» зареєстроване як юридична особа.\

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 828 744 грн 14 коп., що підтверджується зворотнім боком облікової картки по земельному податку з юридичних осіб, інформацією про наявність боргу у платника по Україні в цілому станом на 10 серпня 2017 року, розрахунком заборгованості.

Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб за період з 01 грудня 2016 року о 10 серпня 2017 року в розмірі 828 744 грн 14 коп. виник: внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань згідно податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, 2017 рік по Бірківській, Люб'язівській, Великококурінській, Ветлівській, Гірківській, Деревоцькій, Зарудчівській, Любешівсько-Волянській, Хоцунській, Суденській та Цирській сільських радах; внаслідок несплати відповідачем суми грошового зобов'язання згідно із податковими повідомленнями-рішеннями: від 20 грудня 2016 року №000797309, №000798309, №000801309, №000802309, №000803309, №000796309, №000806309, та від 06 липня 2017 року №0027571206, №0027661206, №0027631206, №0027611206, №0027691206, №0027651206, №0027681206, №0027581206, №0027621206, №0027701206, №0027671206; внаслідок нарахування пені по земельному податку в сумі 43 442 грн 87 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходи спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу від 03 лютого 2016 року №38830-03, яка залишилася без належного реагування.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, згідно підпункту 14.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд не бере до уваги твердження відповідача щодо порушень строків звернення до суду, встановленого пунктом 2 частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, з наступних підстав.

Пунктом 102,1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на викладене, оскільки відповідно до статті 102 Податкового кодексу України податковий борг може бути стягнуто в межах 1095 календарних днів з дня його виникнення, підлягає стягненню з відповідача заборгованість зі сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 828 744 грн 14 коп.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з рахунків НПП «Прип'ять-Стохід» податкового боргу в сумі 828 744 грн 14 коп. підлягають до задоволення.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Національного природного парку «Прип'ять-Стохід» (44200, Волинська область, Любешівський район, селище міського типу Любешів, вулиця Бондаренка, будинок 47, код ЄДРПОУ 35298106) у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід місцевих бюджетів Бірківської, Велико-Курінської, Ветлівської, Гірківської, Деревківської, Зарудчівської, Любешівсько-Волянської, Люб'язівської, Судченської, Хоцунської та Цирської сільських рад кошти в розмірі 828 744 (вісімсот двадцять вісім тисяч сімсот сорок чотири) гривень 14 копійок для погашення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 23 жовтня 2017 року.