Ухвала суду № 69700164, 19.10.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1693/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Кухаренко О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНовікова О. М.суддівБондаренка С. І., Храпка В. Д. при секретаріЧуйко А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк», Банк) до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулось з вказаним позовом до ОСОБА_7, посилаючись на те, що 12 березня 2007 року сторони уклали кредитний договір № 228, згідно умов якого позичальник отримав кредит в сумі 334 530 грн. 00 коп. у тимчасове користування зі сплатою процентів за ставкою 18% річних. Додатковим договором від 28.11.2008 року плата за користування кредитом встановлена на рівні 24% річних. Повернення кредиту здійснюється згідно встановленого графіку з кінцевим терміном 11.03.2027 року.

В забезпечення виконання грошового зобов'язання за договором кредиту 12.03.2007 року Банком укладено договір іпотеки та договір поруки з ОСОБА_8, за умовами якого вона зобов'язалась нести солідарну з боржником відповідальність за неналежне виконання останнім умов кредитного договору.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 26.07.2016 року до участі у справі залучено ОСОБА_8 в якості співвідповідача.

Банк свої зобов'язання виконав належним чином, кредитні кошти передав позичальнику.

Вважаючи, що ОСОБА_7 порушив свої зобов'язання за кредитним договором і на момент звернення з позовом (14.08.2015 року) існує заборгованість за кредитом в розмірі 42 978 грн. 84 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 35 779 грн. 76 коп., відсотки за користування кредитом - 5 999 грн. 23 коп., штраф за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) - 1 199 грн. 85 коп., Банк просив стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості.

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ВіЕйБі Банк» просить рішення суду скасувати як незаконне, необґрунтоване та таке, що не відповідає дійсним обставинам справи. Просить ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що згідно розрахунків, наведених Банком, відповідач ОСОБА_7 здійснював погашення кредиту добросовісно згідно встановленого графіку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 228 (а. с. 106).

Відповідно до пп. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору Банк надає позичальнику грошові кошти у сумі 334 530 гривень. Кредитні кошти надаються терміном до 11 березня 2027 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 18 процентів річних.

Додатковою угодою від 28.11.2008 року № 228 (а.с. 160) було збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 24%, що в свою чергу призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Сторонами також було підписано додаток №1 до договору - Графік погашення заборгованості по кредиту та відсоткам.

Згідно з п. 2.5.1 договору позичальник зобов'язується щомісячно до 10 числа наступного місяця, поповнювати свій рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перераховувати не менш суми чергового погашення відповідної частини Кредиту в розмірі 1393,88 грн., процентів та інших плат.

Положеннями п.п. 1.5 кредитного договору №228 від 12.03.2007 року, з подальшими змінами та доповненнями до нього, передбачено, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів за його користування, інших платежів, передбачених цим договором, а також можливих штрафних санкцій, позичальник укладає з банком у зазначені нижче строки іпотечний договір - квартири АДРЕСА_1 загальною площею 159,39 кв.м.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх боргових зобов'язань 12.03.2007 року Банком укладено договір поруки з ОСОБА_8 (а. с. 129), відповідно до положень якого ОСОБА_8 зобов'язалась нести солідарну відповідальність перед кредитором за виконання ОСОБА_7 зобов'язань за кредитним договором № 228 від 12.03.2007 року.

В матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження узгодження підвищеної процентної ставки з поручителем.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно із ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. При цьому виконання зобов'язань вимагається від обох сторін за договором.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо наявності заборгованості за кредитом, правильно визначив спірні правовідносини та обґрунтовано виходив із того, що прострочення боржника не настало. Тому районний суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з відсутністю правових підстав для дострокового стягнення заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості розмір щомісячних платежів має бути не менше 1393 грн. 88 коп. В розрахунковий період з 11.11.2010 - 10.12.2010 позичальник сплатив 1393 грн. 88 коп., 235 939 грн. 20 коп., 1241 грн. 11 коп., сума яких значно перевищує встановлені графіком щомісячні платежі за кредитом. Згідно того ж розрахунку, за період з 11.07.2015 року по 22.07.2015 року переплата за кредитом становила 159 362 грн. 20 коп. (а.с. 28-30).

Отже сума, яка підлягала до сплати у розмірі 35 779 грн. 76 коп., становить не простроченість за зобов'язанням, а залишок за кредитом, враховуючи, що кредитні кошти надані терміном до 11 березня 2027 року (п.п. 1.3. кредитного договору).

Згідно з п.п. 3.2.4 кредитного договору право вимагати дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування ним виникає у Банку у випадку невиконання або неналежного виконання позивальником та/або поручителем за зобов'язанням.

Позивачем не доведено факт невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, тому у Банку не виникло право на дострокове повернення кредиту.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з вимогами частин 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Що стосується доводів апеляційної скарги, то вони не конкретні, носять довільні висновки та міркування щодо порядку розгляду справи судом. У скарзі відсутній правовий аналіз рішення суду, не вказані підстави, чому це рішення підлягає скасуванню.

Отже, розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Підстав для скасування або зміни рішення районного суду не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - відхилити.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :