Постанова № 69699495, 20.10.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9124/17

Провадження № 2а/712/669/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Пироженко В.Д.

при секретарі - Жук О.М.

за участю адвоката Хомік С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсь до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.

Обгрунтовує свої вимоги тим, що наказом № 41 л/с від 19.02.1982 року УВС Черкаського облвиконкому від був призначений на посаду міліціонера роти патрульно-постової служби міліції. Наказом № 1 о/с від 04.01.2000 року УМВС України в Черкаській області його звільнено в запас за ст. 64 «Б» Положення (через хворобу). 17.01.2017 року СЕК. Йому встановлено 2 групу інвалідності безтерміново через захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС та встановлено 70% втрати професійної працездатності. 02.02.2017 року позивач звернувся до Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області з заявою про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку в встановленням 2 групи інвалідності та надав відповідні документи. В квітні 2017 року УМВС України в Черкаській області склало висновок про призначення йому одноразової грошової допомоги. Листом від 13.05.2017 року відповідач повернув позивачу його матеріали Управлінню міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, а 22.05.2017 року надіслав позивачу листа в якому повідомив про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги через невідповідність вимогам п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою КМУ від 21.10.2017 року № 850. Дана відмова мотивована тим, що 01.04.2001 року йому було встановлено 3 групу інвалідності , а 17.01.2017 року - 2 групу і з часу встановлення 3 групи до часу встановлення 2 групи минуло більше 2 років. Позивач вважає таку відмову незаконною та просить визнати таку відмову відповідача протиправною та зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою КМУ від 21.10.2017 року № 850.

Позивач ОСОБА_2 та адвокат Хомік С.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та поросили їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоч належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Надав суду заперечення в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача зазначивши, що проведення виплат одноразової грошової допомоги у випадках, коли після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою КМУ від 21.10.2017 року № 850 не передбачено. Враховуючи те, що первинний огляд позивача на МСЕК. (з установленням ІІІ групи інвалідності та відсотка втрати працездатності у розмірі 40%) відбувся у 2000 р., а повторний (з установленням відсотка втрати працездатності у розмірі 70% та встановлення ІІ групи інвалідності) - у 2017 р., що перевищує установлений Порядком термін, законних підстав для призначення йому грошової допомоги в більшому розмірі немає. Таким чином, висновок МВС України про те, що позивач втратив право на нарахування та отримання такої допомоги на підставі вказаного Порядку є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник третьої особи Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дії чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.

Судом встановлено, що наказом № 41 л/с від 19.02.1982 року УВС Черкаського облвиконкому позивач ОСОБА_2 був призначений на посаду міліціонера роти патрульно-постової служби міліції.

Наказом № 1 о/с від 04.01.2000 року УМВС України в Черкаській області позивача звільнено в запас за ст. 64 «Б» Положення (через хворобу).

17.01.2017 року МСЕК позивачу встановлено 2 групу інвалідності безтерміново через захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС та встановлено 70% втрати професійної працездатності.

02.02.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області з заявою про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку в встановленням 2 групи інвалідності та надав відповідні документи.

В квітні 2017 року УМВС України в Черкаській області склало висновок про призначення йому одноразової грошової допомоги (копія якого міститься в матеріалах справи).

Листом від 13.05.2017 року Міністерства внутрішніх справ України повернуло матеріали ОСОБА_2 Управлінню міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, а 22.05.2017 року надіслав позивачу листа в якому повідомив про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги через невідповідність вимогам п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою КМУ від 21.10.2017 року № 850. Дана відмова мотивована тим, що 01.04.2001 року йому було встановлено 3 групу інвалідності, а 17.01.2017 року - 2 групу і з часу встановлення 3 групи до часу встановлення 2 групи минуло більше 2 років.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію", що була чинною на час існування спірних правовідносин, було встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою №707 від 12 травня 2007 року затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №707).

Частиною 1 Порядку №707, що був чинним на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, було передбачено, що у разі виникнення у працівника міліції, податкової міліції або членів його сім'ї права на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми.

10.11.2015 набрав чинності Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року (далі по тексту - Порядок № 850).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи (п.п.2 п. 3 Порядку №850).

Згідно з пунктом 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Судом встановлено, що 17 січня 2017 року проведено повторний огляд позивача та встановлено ІІ групу інвалідності, пов'язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою серії 12ААА № 535823 від 17 січня 2017 року.

Тобто між первинним встановленням часткової втрати працездатності (01.04.2000) та повторним оглядом (17.01.2017) пройшло більше років.

При вирішенні справи, суд враховує, що Законом України "Про міліцію" не було встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку №850.

Таким чином позивач відноситься до категорії осіб яким передбачена виплата одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію».

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги. До заяви позивачем були надані всі необхідні документи.

Департаменту фінансово-облікової політики МВС України направило заяву та документи позивача до Міністерства внутрішніх справ України на затвердження для виплати одноразової грошової допомоги.

Згідно пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Міністерством внутрішніх справ України відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на п. 4 Порядку, що підтверджується листом від 13 травня 2017 року № 15/2-1604.

Згідно пункту 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 року якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 850 від 21.10.2015 року призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

-учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

-учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;

-навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

-подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Такі підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Жодна із таких підстав не може бути причиною у відмові позивачу в нарахуванні та отриманні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідачем, представником третьої особи не надані відповідні докази.

Відповідач внаслідок помилкового трактування змісту пункту 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 року порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Зі змісту пункту 4 Порядку № 850 вбачається, що у разі встановлення позивачу другої групи інвалідності протягом двох років після отримання у липні 2000 році одноразової грошової допомоги у період проходження служби, відповідно до пункту 1.3 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12 травня 2007 року, а також враховуючи встановлення позивачу другої групи інвалідності у січні 2017 року, сума одноразової грошової допомоги повинна бути розрахована і виплачена з урахуванням раніше виплаченої суми, тобто із зменшенням нової виплати на суму раніше виплаченої допомоги у разі якщо позивач має право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Вказана норма Порядку № 850 від 21.10.2015 року не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись 162,163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити

Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв»язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов»язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов»язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути повторно заяву ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги та прийняти рішення щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Головуючий