
Справа № 694/264/17 Провадження №1-кп/694/80/17
В и р о к
Іменем України
20.10.2017 року Звенигородка
Звенигородський районний суд у складі
головуючого судді: Дудніченко В.М.
при секретарі: Літвін Н.М.
з участю прокурора: Гончар Р.В.
захисників: ОСОБА_1,
обвинуваченого: ОСОБА_2
потерпілого: ОСОБА_3
представника потерпілого: ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Звенигородка, Черкаської області в приміщені Звенигородського районного суду кримінальне провадження №12015250140000080 по обвинуваченню:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, Казахстан, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, не одружений, не працює, має сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-
в с т а н о в и в:
обвинувачений ОСОБА_2 03.01.2015 року близько 11.00 год., перебуваючи поряд із будинковолодінням ОСОБА_3, що по вулиці Марка Вовчка, 13, с. Шевченкове, Звенигородського району, Черкаської області, умисно, на ґрунті особистих неприязнених стосунків із ОСОБА_3, наніс йому один удар рукою у праву скроню, від чого ОСОБА_3 упав на землю на витягнуту праву руку та декілька ударів ногами у голову потерпілого, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді порушення цілісності правої ліктьової колатеральної звязки, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоровя, закритої черепно - мозкової травми із струсом головного мозку, саден на голові, забою мяких тканин голови, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину за ч.1 ст. 122 КК України не визнав повністю, пояснив:03.01.2015 року близько 10.00-11.00 годин він на власному автомобілі «БМВ» разом із друзями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приїхали в с. Шевченкове, Звенигородського району Черкаської області до домоволодіння ОСОБА_3 з метою привітати сина ОСОБА_5 зі святами. На вулиці до нього підійшов ОСОБА_3 який став ображати його лаятись на його адресу. Він бачу чи, що можливо виникне конфлікт розвернувся пішов від ОСОБА_3 сів в автомобіль і поїхав від будинковолодіння ОСОБА_3. Під час зустрічі з ОСОБА_3 він ударів та тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не наносив. ОСОБА_3 його оговорив з неприязних відносин.
Вина обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєні злочину доведена:
- показами потерпілого ОСОБА_3 про те, що 03.01.2015 року в близько 10.00 до його будинковолодіння в с. Шевченкове вулиці Марка Вовчка, 13 на автомобілі «БМВ» приїхав бувший його зять ОСОБА_2 який разом із ОСОБА_6 зайшли у двір його будинковолодіння де він зустрівся з ними. Між ними виникла розмова відносно сина ОСОБА_2,- ОСОБА_8. Коли він сказав, зо ОСОБА_8 тут немає, ОСОБА_2 наніс йому удар з правого боку в голову, від удару він упав не землю на праву руку. Коли він лежав на землі йому наносив удари ногами в різні частини тіла ОСОБА_2
- показами свідка ОСОБА_9 про те, що 03.01.2015 року в с. Шевченкове, Звенигородського району в межах 10-11 годин вона знаходилась в подвір»ї свого будинку який знаходиться по сусідству з будинком ОСОБА_3, коли зачиняла ворота то бачила, що на подвір»ї будинковолодіння ОСОБА_3 стояли та розмовляли ОСОБА_10 зять ОСОБА_3 чоловік по імені ОСОБА_10 та невідомий їй чоловік. В якийсь момент почула людський лемент, побачила лежачого не землі ОСОБА_3 біля нього знаходився зять ОСОБА_3,- чоловік по імені ОСОБА_10 і ще один невідомий їй чоловік які ногами наносили удари по тулубу ОСОБА_3, вона побігла звати свого сина та зателефонувала своєму чоловікові;
- показами свідка ОСОБА_11 про те, що 03.01.2015 року в с. Шевченкове, Звенигородського району Черкаської області близько 11 години вона разом із сином ОСОБА_5, матір»ю ОСОБА_12 та племінниками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в будинку свого батька ОСОБА_13. Через вікно будинку вона бачила, що в дворі батькового будинковолодіння стояв ОСОБА_2, ОСОБА_6 які розмовляли з батьком ОСОБА_3. Вона стала розмовляти в будинку з мамою ОСОБА_12 і через деякий час знову подивилась у вікно то побачила, що батько ОСОБА_3 лежить на землі а ОСОБА_14 та ОСОБА_6 наносили удари ногами по тулубу ОСОБА_3. Мама ОСОБА_12 побігла на вулицю, вони її побачили, залишили батька побігли до автомобіля яким поїхали від будинковолодіння. Після побиття батька вона бачила в нього синці та гематоми та лиці та голові. Батько скаржився на болі в руці. Після чого його відвезли до лікарні;
- показами свідка ОСОБА_15 про те, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 по сусідству зі своїми батьками ОСОБА_3 та матір»ю ОСОБА_12. 03.01.2015 року близько 11 годин 45 хвилин їй зателефонувала сестра ОСОБА_11 та розповіла, що до будинку батьків приїхав її колишній співмешканець ОСОБА_2, затіяв сварку з батьком та побив його. Вона відразу прийшла до батьків та бачила, що в батька ОСОБА_3 було припухле лице він скаржився на біль в лікті руки та головні болі. Батько був доставлений до Звенигородської центральної лікарні. Батько ОСОБА_3 розповів її, що ОСОБА_2 побив його на подвірї власного будинку;
- показами свідка ОСОБА_12 про те, що 03.01.2015 року в с. Шевченкове, Звенигородського району до неї та ОСОБА_3 приїхала в гості дочка ОСОБА_11 разом із малолітнім сином ОСОБА_5 в будинку також находились малолітні внуки ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Ліза повідомила, що приїхав дядько ОСОБА_2 разом із ще одним чоловіком. Вона подивилась у вікно та побачила, що ОСОБА_2 наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_3 який від удару впав на землю. Лежачому на землі ОСОБА_3 стали наносити удари ногами в різні частини тіла ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Вона вибігла з будинку у двір стала кричати. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перестали наносити удари ОСОБА_3 вибігли з двору сіли в автомобіль і поїхали. ОСОБА_3 скаржився на болі в руці, голові. Була викликана карета швидкої допомоги яка доставила його до Звенигородського центральної районної лікарні;
- показами свідка ОСОБА_16 про те, що 03.01.2015 року в с. Шевченкове, Звенигородського району він зранку вирішив поїхати на рибалку. Коли автомобілем виїжджав з двору то бачив, що на вулиці біля будинковолодіння ОСОБА_3 стояв автомобіль «БМВ» з якого вийшов бувший зять ОСОБА_3,- ОСОБА_14 та ще один йому невідомий чоловік. Він знав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 між собою знаходяться в неприязних стосунках. Біля двору їх зустрів ОСОБА_3, він проїхав мимо їх привітався. Приблизно за 10-15 хвилин йому зателефонувала дружина і сказала, щоб він повертався додому так як ОСОБА_2 побив ОСОБА_3. Він повернувся додому то автомобіля «БМВ» та ОСОБА_2 не було. Він підійшов до ОСОБА_3 який скаржився на болі в руці. Обличчя ОСОБА_3 було все в гематомах. ОСОБА_3 розповів, що під час розмови ним із ОСОБА_2 останні наніс удар кулаком в обличчя, від удару він упав на землю, при цьому сильно забив руку. Коли він лежав на землі то ОСОБА_2 наніс йому декілька ударів ногою по різних частинах тіла в том числі і по голові. Була викликана карета швидкої дороги яка доставила ОСОБА_3 до лікарні;
- заявою ОСОБА_3 до поліції, про те, що 03.01.2015 року близько 11 години в с. Шевченкове, вулиця М.Вовчка,13 ОСОБА_2 наніс йому тілесні ушкодження; т.1 а.п.6;
- рапортом працівника поліції про те, що 03.01.2015 року в 11 годин 35 хвилин до чергової частини Звенигородського відділу поліції від ОСОБА_11 надійшло повідомлення, про те, що 03.01.2015 року ОСОБА_2 вчинив з її батьком ОСОБА_3 сварку та бійку; т.1.а.п.13;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту та переглянутого в судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту під час якого ОСОБА_3 розповів та показав при яких обставинах ОСОБА_2 наніс йому тілесні ушкодження; т.1 а.п.30-31;
- даними висновку судово медичної експертизи №141 відповідно до якої в ОСОБА_3 виявлено середньої тяжкості тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я; т1 а.п.37-38;
- даними висновку комісійної судово медичної експертизи №04-01/34 від 06.09.2017 року відповідно до якої в ОСОБА_3 тілесні ушкодження: травма правого ліктьового суглобу з розривом ліктьової колатеральної звязки; травма голови зі струсом головного мозку, крововиливами, травматичним набряком мяких тканин голови.
Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу вказаному в медичних документах на імя ОСОБА_3 та відносяться:
1.травма правого ліктьового суглобу з розривом ліктьової колатеральної звязки до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя;
2.травма голови зі струсом головного мозку, крововиливами, травматичним набряком мяких тканин голови до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.
3/2/. Травма голови зі струсом головного мозку, крововиливами, травматичним набряком мяких тканин голови могли виникнути від удар рукою та взутою ногою.
4/3/. Травма правого ліктьового суглобу з розривом ліктьової колатеральної звязки могла виникнути, як від падіння потерпілого на виправлену руку, так і при ударах в область правого ліктьового суглобу взутою ногою, можливо під час самозахисту; т.2 а.с.119-126
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, про те, що 03.01.2015 року близько 11 години він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_6 приїхали в с. Шевченкове, Звенигородського району так як ОСОБА_2 хотів привітати свого сина з Новорічними святами. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з подарунками підійшли до воріт будинковолодіння ОСОБА_3 який вийшов зі двору до них та став кричати. Суть розмови він не чув так як знаходився у салоні автомобіля. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відійшли від ОСОБА_3 сіли в автомобіль і поїхали від двору ОСОБА_3. Він бачив, що бійки між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, ОСОБА_2 не було.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 03.01.2015 року близько 11 години він разом з ОСОБА_2, та ОСОБА_7 автомобілем «БМВ» приїхали в с. Шевченкове, Звенигородського району з метою привітати з Новорічними святами малолітнього сина ОСОБА_2,- ОСОБА_8 який проживав в будинку ОСОБА_3. Коли підійшли до двору будинковолодіння до них вийшов ОСОБА_3, якій відразу в грубій формі відмовив ОСОБА_2 побачити сина. Вони побачили, що ОСОБА_3 провокує їх на бійку, відійшли від ОСОБА_3 сіли в автомобіль та поїхали із села. Ні ОСОБА_2 ні він,- ОСОБА_3 ударів та тілесних ушкоджуй не наносили.
Суд ставиться критично до показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в частині нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 так як вони не відповідають фактичним обставинам які відбувалися 03.01.2015 року в с. Шевченкове Звенигородського району між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Оцінюючи докази в їх сукупності та повного об»єктивного розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 винний у вчинені кримінального правопорушення за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.
Обираючи міру покарання, у відповідності до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який законодавцем віднесено до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно.
Помякшуючі вину обставин судом не встановлено.
Обтяжуючі вину обставини не встановлено.
Суд рахує, що до обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно вибрати покарання у вигляді обмеження волі, міру покарання у вигляді виправних робіт застосовувати не доцільно так як ОСОБА_2 офіційне ніде не працює. Міру покарання у вигляді позбавлення волі застосовувати недоцільно так як ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, скоїв злочин середньої тяжкості. Міра покарання у вигляді обмеження волі буде сприяти виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_2
Обвинувачений ОСОБА_2 має сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, відносно якого не позбавлений батьківських прав, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно на підставі ст.ст. 1,10 Закону України «Про амністію у 2016 році», Закону України «Про застосування амністії в Україні» звільнити від відбування призначеного покарання, про не заперечує обвинувачений ОСОБА_2 який з письмовим з клопотання звернувся до суду про застосування до нього Закон України «Про амністію у 2016 році».
Речові докази: відсутні.
Заявлений цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 458,63 грн. нанесеної матеріальної шкодита моральної шкоди на суму 864000 грн. підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що від отаманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 пройшов курс лікування та поніс витрати на придбання ліків на загальну суму 458.63 грн., що підтверджується довідкою лікуючого лікаря, товарними чеками, касовими чеками на придбання ліків, дану суму необхідно стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3. Судом також встановлено, що ОСОБА_3 поніс моральні страждання, які полягають в тому, що ОСОБА_3 поніс фізичну біль, було порушено її звичайний спосіб життя, тривалий час мала дискомфорт в зв»язку з отриманими тілесними ушкодженнями, нанесена моральна шкода знаходиться в причинному зв»язку з противоправними діями ОСОБА_2.
При визначені розміру моральної шкоди суд виходить з наступного:
- відповідно до п.9 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» від 31 березня 1995 року №4 та постановою Пленуму Верховного суду України N 5 від 25.05.2001року «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)». Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості;
- моральна шкода, що не спосіб отримання матеріальних благ з метою нажива;
Суд оцінює моральну шкоду в сумі 20000 грн..
Судові витрати які поніс ОСОБА_3 за надану правову допомогу в сумі 8000 грн. підлягають до задоволення оскільки в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_3 оплатив витрати за надану правову допомогу в сумі 8000 грн., яка відповідає Закону України «Про граничний розмір компенсацій витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
На підставі ст.ст. 1,10 Закону України «Про амністію у 2016 році», Закону України «Про застосування амністії в Україні». Керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України,-
з а с у д и в :
визнати ОСОБА_2 винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити покарання один рік обмеження волі.
На підставі ст.ст.1,10 Закону України «Про амністію у 2016 році», Закону України «Про застосування амністії в Україні» обвинуваченого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді одного року обмеження волі.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 458 грн.63 коп. завданої матеріальної шкоди, 20000 грн. завданої моральної шкоди від злочину та 8000 грн. судових витрат за надану правову допомогу В іншій частині позову цивільного позову ОСОБА_3 відмовити.
Речові докази: відсутні.
На вирок може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області на протязі 30 діб з дня проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя
Судове рішення № 69698918, Звенигородський районний суд Черкаської області було прийнято 20.10.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 694/264/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: