Постанова № 69698752, 18.10.2017, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1829/17

Провадження № 2-а/565/169/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року 14 год. 30 хв. м. Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області областi в складi:

головуючого суддi Мануляка Ю.В.,

з участю:

секретаря судових засідань Левадної О.А.,

позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кузнецовського міського суду Рівненської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Володмирецького об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області з вимогою зобов'язати призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 07.09.2017 р., знизивши пенсійний вік відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у вересні 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач в свою чергу відмовив у призначенні пенсії позивачу зі зниженням пенсійного віку, оскільки у позивача відсутні підстави для зниження пенсійного віку, передбачені ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 повністю підтримав позовні вимоги та пояснила, що він з народження та до 23 жовтня 1989 року проживав та був зареєстрований в с. Мала Осниця Великоосницької сільської ради Маневицького району Волинської області, а з 24 жовтня 1989 року, після одруження, переїхав до с. Троянівка Маневицького району Волинської області де проживав до 03 жовтня 1993 року. Дані населені пункти відносяться до переліку таких, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та відносяться до третьої зони - зони гарантованого добровільного відселення. Однак, відомості про період його проживання з 06 вересня 1963 року по 01 вересня 1986 року в сільській раді відсутні. В період з 1981 року по 1986 рік позивач навчався у Львівському сільськогосподарському інституті. В період з 1985 року по 1986 рік позивач готувався до випускних іспитів та займався написанням дипломної роботи, а тому переважно перебував у с. Мала Осниця, в інститут від'їжджав по мірі необхідності.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Згідно положень частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який проживає в с. Мала Осниця Маневицького району Волинської області, підтвердив наведені у позовній заяві обґрунтування, вказав що позивач ОСОБА_3 у 1986 року постійно проживав у с. Мала Осниця Маневицького району Волинської області.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що він та позивач ОСОБА_3 були сусідами в с. Мала Осниця Маневицького району Великоосницької сільської ради та підтвердив, що в 1986 році позивач постійно проживав в с. Мала Осниця Маневицького району Волинської області.

Суд, заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши інші докази у справі, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому суд встановив та врахував наступне.

Позивач ОСОБА_3 має статус громадянина, який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1988-1992 роках категорії 3, що підтверджується посвідченням серії Б № НОМЕР_1, виданим 11.12.1992 р. Волинською обласною державною адміністрацією.

З копії довідки Великоосницької сільської ради Маневицького району Волинської області № 1178 від 28.08.2017 р. вбачається, що ОСОБА_3 у період з 01.09.1986 р. по 12.10.1989 р. проживав в с. Мала Осниця Маневицького району Волинської області, яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.

Копією довідки, виданою 29.08.2017 року Троянівською сільською радою підтверджується, що ОСОБА_3, з 24.10.1989 р. по 03.10.1993 р. був прописаний та проживав у с. Троянівка Маневицького району Волинської області, яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.

З пояснень позивача судом встановлено, що саме у зв'язку з проживанням у цій зоні встановлений законодавством строк він набув статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії та отримав відповідне посвідчення.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

З аналізу вказаної норми вбачається, що максимальне зниження пенсійного віку для осіб, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю, складає шість років.

Відповідно до ст.26 Закону України"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Отже, вік, по досягненні якого ОСОБА_3 набуває право на пенсію із зменшенням пенсійного віку, за наявності належним чином підтвердженого пільгового стажу проживання (роботи) визначений час на території радіоактивного забруднення, складає: 60 років - 6 років = 54 роки.

З копії паспорта громадянина України серії СР № 013641, виданого 24.01.96 р. Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області, вбачається, що ОСОБА_3 народився 06 вересня 1963 року, отже, 06.09.17 року йому виповнилось повних 54 роки.

З копії заяви ОСОБА_3 та копії відповіді Володимирецького об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області № 2718/А-603 від 19.09.17 р. вбачається та підтверджується поясненнями сторін, що позивач звернувся до відповідача 14 вересня 2017 року із заявою про призначення пенсії. З даного документу вбачається також, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку у зв'язку з тим, що позивачем надано документи, які підтверджують період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, що становить 7 років 1 місяць 3 дні.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що ОСОБА_3 у 1986 року постійно проживав с. Мала Осниця Маневицького району Волинської області, та підтвердили пояснення позивача.

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991 року, с. Мала Осниця та с. Троянівка Маневицького району Волинської області відносяться до зони посиленого радіологічного контролю.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із зазначеного принципу покладення обов'язку доказування, відповідач не довів правомірності своїх дій.

Частиною 1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Керуючись ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.ст.71, 158-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком з 07 вересня 2017 року, знизивши йому пенсійний вік відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути з Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на користь ОСОБА_3 640 (шістсот сорок) гривень судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Довідка: повний текст судового рішення виготовлено 23.10.2017 року.

Суддя Мануляк Ю.В.