Ухвала суду № 69694137, 29.09.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

29.09.2017 Справа №607/12354/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду у м. Тернополі, кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12016210000000130 від 12 липня 2016 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Пащенка В.В., захисника-адвоката ОСОБА_4, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувають матеріали кримінального провадження № 12016210000000130 від 12 липня 2016 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про призначення обвинувального акта до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки дане процесуальне рішення відповідає вимогам КПК України.

Захисник обвинуваченихОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 та обвинувачені проти призначення обвинувального акта до судового розгляду заперечили, посилаючись на його невідповідність вимогам ст. 291 КПК Українив частині викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.

Суд, ознайомившись з обвинувальним актом, заслухавши думку сторін кримінального провадження вважає, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України та підлягає поверненню прокурору прокуратури Тернопільської області виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт це кримінальний процесуальний акт, в якому відображається рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового розслідування і переведення обвинувачення до суду. Він повинен бути складений із суворим дотриманням процесуального законодавства, щоб не допустити порушення прав та свобод обвинуваченої особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобовязані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Законодавством чітко закріпленооснову діяльності прокурора та слідчого, яким дозволено робити лише те, що чітко визначено законом. Проте всупереч положень даної статті, слідчий який склав обвинувальний акт і прокурор, який його затверджував, порушили вимоги ст. 291 КПК України.

Так, згідно ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором та повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи помякшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Згідно ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті даної статті має відображатися у обвинувальному акті відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

При складанні слідчим обвинувального акту стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, та його затверджені прокурором, в порушення положень п.5 ч.2 ст. 291 КПК України не повною мірою розкрита обєктивна сторонавчинених ними кримінальних правопорушень, а саме формулювання обвинувачення не відповідає кваліфікації кримінальних правопорушень відображених в акті, та створює перешкоди для належного здійснення захисту від предявленого обвинувачення, і, безперечно, порушує право обвинуваченого на захист, яке гарантується кожній особі приписами п.«с» ч.3 ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», положення якої імплементовані у ст. 20 КПК України.

Відповідно до п.п. 11, 12 Постанови Пленуму ВС України №3 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської),бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягаютьу володінні(незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченнямйогодіїбудь-якиміззазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці; незаконним придбаннямвогнепальноїзброї(крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем)всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого,одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.

Як вбачається із обвинувального акта обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 обвинувачуються «при невстановлених слідством обставинах» у придбанні та зберіганні вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Проте обвинувальний акт в частині формулювання обвинувачення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК Українита у відповідності до вимог Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 26 квітня 2002 року,не містить посилання, в якій саме формі виражалися незаконні придбання та зберігання, кожного із обвинувачених.

Крім цього, не розкрита обєктивна сторона правопорушення, оскільки ч.1 ст. 263 КК України, в частині, що передбачає порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, оскільки в процесуальному рішенні органу досудового розслідування відсутнє будь-яке посилання на вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, у порушення яких діяли обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тобто не зазначена обовязкова ознака складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Відтак, відсутність чіткого та конкретного формулювання обвинувачення із зазначенням всіх складових свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогамКПК України.

Згідно п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Враховуючи наведене, зазначені недоліки в обвинувальному акті на думку суду є суттєвими, порушують права обвинувачених на захист, перешкоджають суду повно та всебічно розглянути кримінальне провадження, що в подальшому може негативно вплинути на судовий розгляд, з урахуванням того, що відповідно до вимог ст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України,суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210000000130 від 12 липня 2016 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України - повернути прокурору, який направляв його до суду, у звязку з невідповідністю обвинувального акта вимогамКПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддяОСОБА_5