Ухвала суду № 69693800, 03.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/1387/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.

Провадження № 22-ц/783/4453/17 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю: представника позивача - Жарського І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 10 травня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 10.05.2017 року позов публічного акціонерного товариства комерційного банку (далі-ПАТ КБ) «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» 1735,62 доларів США, що складається з: 1459,30 доларів США заборгованості за кредитом, 91,93 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом; 154,30 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом; 30,09 доларів США заборгованості по пені, що за курсом НБУ станом на 11.03.2016 року еквівалентно 44291 грн. 29 коп., а також 1378 грн. понесених судових витрат.

Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_3, просить його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким в позові банку відмовити.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором не можна визнати належним доказом на підтвердження факту наявної заборгованості за кредитним договором, оскільки він відрізняється за розміром заборгованості, вказаним у позовній заяві та у письмових вимогах-повідомленнях, які їй направлялись банком. Апелянту незрозуміло, яким чином визначена сума боргу і які методи розрахунку застосовані банком. Вважає, що на підтвердження факту існування заборгованості та її розміру, банк повинен був надати суду копії квитанцій по внесених нею платежах та інформацію про порядок зарахування внесених нею грошових коштів на погашення заборгованості за кредитним договором. Крім того, зазначає, що, починаючи з 25.11.2008 року, позивачем безпідставно збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами. Звертає увагу, що за її підрахунками, простроченої заборгованості по кредитному договору не повинно було б бути, оскільки кошти нею вносились у більшому, ніж щомісячний платіж, розмірі, і станом на 01.10.2016 року нею переплачено 730,61 доларів США. Вважає, що позов безпідставний, оскільки вона добросовісно погашала кредит.

В судове засідання відповідачі не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому засіданні, однак, на підтвердження цієї обставини жодних доказів надано не було, окрім того, згідно довіреності, яка є в матеріалах справи (а.с.40), відповідач ОСОБА_3 має ще одного представника ОСОБА_6, а тому у задоволенні даного клопотання було відмовлено, інших клопотань до суду не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України у відсутності сторони відповідачів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивача на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.03.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №CGZ0GA00000058, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 14300 доларів США на термін до 20.03.2017 року (а.с.15-17).

Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечено порукою відповідача ОСОБА_4 на підставі договору поруки №CGZ0GA00000058/1 від 20.03.2007 року (а.с.18).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.167-169), станом на 11.03.2016 року загальний розмір заборгованості становить 1735,62 доларів США, з яких: 1459,30 доларів США - заборгованість за тілом кредиту; 91,93 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 154,30 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 30,09 доларів США - заборгованість по пені.

З даного розрахунку встановлено, що відповідач допускала порушення умов кредитного договору щодо своєчасного та в повному обсязі внесення щомісячного платежу.

Пунктом 2.3.3 кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником умов кредитного договору банк має право на дострокове повернення кредиту, сплати процентів, винагороди та комісії за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором в повному обсязі.

В такому випадку строк виконання вважається таким, що настав у зазначену в повідомленні дату.

У письмовому повідомленні банку від 18.03.2016 року, яке було відправлено 29.03.2016 року позичальнику та поручителю (а.с.12-14), банк вимагав погашення простроченої заборгованості у п'ятиденний термін з дати одержання цього повідомлення, а у разі несплати заборгованості у вказаний термін - дострокового повернення всієї суми кредиту в повному обсязі, нарахованих процентів за користування кредитом та сплати штрафних санкцій.

Письмова вимога банку не була виконана позичальником, а тому банк правомірно звернувся до відповідачів у травні 2016 року (з дотриманням визначеного ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку пред'явлення вимоги (позову) до поручителя) з позовом про солідарне стягнення з них заборгованості за кредитним договором.

Доводи апелянта про неправильність та суперечливість наданих позивачем розрахунків заборгованості є безпідставними, оскільки позивачем було надано суду детальний розрахунок заборгованості (а.с.167-169), яким уточнено розмір заборгованості за кредитним договором з урахуванням здійснених відповідачем ОСОБА_3 щомісячних платежів на її погашення.

Доводи апелянта про збільшення процентної ставки за користування кредитом є теж безпідставними, оскільки з наданого банком розрахунку (а.с.167-169) встановлено, що проценти за користування кредитними коштами за весь період нараховані позичальникові за однією і тією ж процентною ставкою - 11,04% річних.

Доказів, які б спростовували правильність цих (остаточних) розрахунків банку по існуючій станом на 11.03.2016 року заборгованості за кредитним договором, стороною відповідача надано не було і клопотань про призначення судом бухгалтерської (економічної) експертизи для вирішення даного питання заявлено не було.

Отже, підстав для інших висновків по суті спору, ніж тих, яких дійшов суд першої інстанції, в колегії суддів немає.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, на які сторони посилались в обгрунтування своїх вимог та заперечень, не допустив порушення норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 10 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

Ніткевич А.В.