Вирок № 69693489, 20.10.2017, Миколаївський районний суд Львівської області

Справа № 447/373/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2017 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі головуючого - судді Бачун О. І.

при секретарі Крочак І.Ю.

з участю прокурора Петрушинського Н.О.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві Львівської області кримінальне провадження №12016140250001170 про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4, 30 жовтня 2016 року, о 20 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем марки «Volkswagen», моделі «Т-4», реєстраційний номер «ВС 6372 СВ», на 581км+651м автомобільної дороги «Київ-Чоп», поблизу с. Дроговиж, Миколаївського району Львівської області, будучи не уважним до дорожньої обстановки, порушив п.п.1.2, 12.1, 13.1 ПДР України, які виразилися в тому, що він не врахував, що в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; під час вибору швидкості руху не врахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу під час обгону, внаслідок чого зіткнувся із автомобілем марки «Ford», моделі «Mondeo», реєстраційний номер «ВС 2376 АТ», під керуванням ОСОБА_5, який їхав попереду нього у попутному напрямку, в результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху та вчинив лобове зіткнення із автомобілем марки «Nissan», моделі «Tida», реєстраційний номер «ВС 4678 СА» під керуванням ОСОБА_6, спричинивши пасажиру ОСОБА_7 перелом шиловидного паростка правої променевої кістки, що відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров»я, пасажирці ОСОБА_8 перелом і підвивих шийних хребців, що відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоровя, а пасажиру автомобіля «Фольксваген Т4» ОСОБА_9 відкритий перелом лівої великогомілкової кістки, який відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння, а також перелом лівої вертлюгової впадини, який відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров»я .

Таким чином, ОСОБА_4, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили потерпілим ОСОБА_7В, ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_9 середньої важкості та тяжкі тілесні ушкодження, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

В предявленому обвинуваченні за ч.2 ст. 286КК України обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, розкаявся у скоєному. Заявлені до нього цивільні позова потерпілими визнав в повному обсязі, просить застосувати до нього положення Закону України «Про амністію в 2016році».

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочині та беручи до уваги, що прокурор та потерпілі також не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим ОСОБА_7В, ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесне ушкодження та ОСОБА_9 середньої важкості та тяжкі тілесні ушкодження, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується типово, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину,має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_10, 03.12.2013р.н., як обставини, які помякшують покарання, обставин, які б обтяжували покарання не встановлено, тому суд вважає, що покарання ОСОБА_4 слід обрати в межах санкції статті за якою він обвинувачується у виді позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Щодо заявлено уточненого цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, то такий підлягає до задоволення виходячи із наступного. Згідно висновку експерта №150/16 від 08.11.2016р. ОСОБА_7 в наслідок ДТП, отримав тілесні ушкодження у виді перелому шиловидного паростка правої променевої кістки, які відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоровя. В результаті ДТП потерпілий ОСОБА_7 поніс моральні страждання, отримав фізичний біль, стрес, а тому суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_7 слід задоволитив повному обсязі, стягнути з ОСОБА_4 5 000 гривень моральної шкоди, проти чого не заперечує обвинувачений.

Щодо заявлено уточненого цивільного позову ОСОБА_6. до ОСОБА_4 то такий підлягає до задоволення виходячи із наступного. В наслідок ДТП, потерпілий отримав середньої тяжкості ушкодження, переніс моральні страждання, отримав фізичний біль, стрес, а тому суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_6. слід задоволити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_4 5 000 гривень моральної шкоди, проти чого не заперечує обвинувачений.

Щодо заявлено уточненого цивільного позову ОСОБА_8 та ОСОБА_11 до ОСОБА_4М, то такий підлягає до задоволення виходячи із наступного. Згідно висновку експерта №148/16 від 08.11.2016р. ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у виді перелому і підвивиху шийних хребців, які відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоровя. Відповідно до звіту про вартість автомобіля NissanTilda, 2008р.в., д.н.з. НОМЕР_1, VIN-кодJN1CC13C48TO15436, ринкова вартість аналогічного вищевказаного автомобіля становить 209499 грн. Страховою компанією АТ « АХА Страхування» ОСОБА_11 відшкодовано 50000 гривень. Суд вважає, що ОСОБА_8 та ОСОБА_11 в результаті ДТП отримала моральні страждання, фізичний біль, стрес, переживання, а тому суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_11М, та ОСОБА_8 слід задоволити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_4 5 000 гривень моральної шкоди в користь ОСОБА_8, проти чого не заперечує обвинувачений. Також стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_11 3000 гривень моральної шкоди та 120000 гривень майнової шкоди у звязку із пошкодженням автомобіля NissanTilda, 2008р.в., д.н.з. НОМЕР_1

Задовільняючи вказані позови суд виходив з положень ст..ст.1166,1167 ЦК України, а саме, відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ч.1 Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

На підставі ст.1 п.в Закону України Про амністію у 2016 році» ОСОБА_4 від основного покарання слід звільнити, так як він на момент набрання чинності Закону «Про амністію у 2016 році» мав неповнолітнього сина ОСОБА_10, 03.12.2013р.н., що стверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про встановлення батьківства.

Щодо покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в частині позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає, що до даного додаткового покарання не слід застосовувати Закону України «Про амністію у 2016році», оскільки з моменту вчиненні ДТП обвинувачений ОСОБА_4 не відшкодував завдану злочином шкоду потерпілим.

Речові докази по кримінальному провадженню відповідно до ст. 100 КПК України підлягають поверненню власникам.

З обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути витрати повязані із проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 175, 349,368-371, 373, 374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.1 п.в Закону України Про амністію у 2016 році» ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_8 5000 (пять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_11 3000 ( три тисячі) гривень моральної шкоди та 120000 (сто двадцять тисяч ) майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 5000 (пять тисяч) моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7 5000 (пять тисяч) моральної шкоди.

Речові докази: 1) автомобіль НОМЕР_2 передати ОСОБА_12

Автомобіль марки «NissanTilda», 2008р.в., д.н.з. НОМЕР_1, передати ОСОБА_11

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (одержувач УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, код ЄРДПОУ 38007594, р/р 31111115700003, МФО 825014) 6052 (шість тисяч пятдесят дві)гривні 75 копійок витрат за проведення експертиз.

Скасувати арешт накладений на автомобілі НОМЕР_3 та «NissanTilda», 2008р.в., д.н.з. НОМЕР_1, згідно ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 01.11.2016 року.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Бачун О. І.