Ухвала суду № 69692991, 17.10.2017, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4304/17

Провадження №2/463/1730/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 жовтня 2017 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Шеремета Г.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб: Львівського комунального підприємства «503», Інспекції державно архітектурно-будівельного контролю в м.Львові Львівської міської ради про приведення горища багатоквартирного будинку до попереднього стану, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом немайнового характеру, просила зобовязати відповідачів за власні кошти привести до попереднього стану горище будинку №22 по вул.Туган Барановського у м.Львові шляхом демонтажу внутрішніх стін, перегородок на горищі, стіни дворового фасаду та балкон над квартирою ОСОБА_1 №5а, та забезпечити доступ мешканців будинку на все горище і зокрема над квартирою №5а.

Оглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру (фізичною особою) ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн.).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, однак при поданні позовної заяви позивачем не сплачено судового збору у розмірі встановленому чинним законодавством, який підлягає до сплати за заявлену позивачем вимогу. А як на підставу звільнення від сплати такого покликається на положення ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

З врахуванням змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22.05.2015 року, який набрав чинності з 01.09.2015 року, позивачі у справах про захист прав споживачів виключені із пільгової категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору.

Більше того, згідно правового висновку, висловленого Верховним Судом України в постанові від 30 листопада 2016 року у справі №6-1121цс16, зазначеного, що відповідно до частини другої статті 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». Наведені норми процесуального права дозволяють сформулювати загальне правило: процесуальні дії мають вчинятися за нормами процесуального закону, чинними на момент вчинення цих дій. Під час вчинення процесуальних дій, які вимагають сплати судового збору пільги зі сплати судового збору мають визначатися на момент вчинення певної процесуальної дії. З огляду на зазначене можна дійти висновку про те, що процесуальний закон визначає свою дію в часі саме за часом вчинення відповідних процесуальних дій.

У відповідності до положень ст.1-1 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Споживачем згідно ст.1 вказаного Закону є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Аналіз заявлених позивачем позовних вимог та положень законодавства про захист прав споживача свідчить про те, що на вказані вимоги не поширюються дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Зважаючи на вищенаведене, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 звільняється від сплати судового збору,

Крім того, на момент подачі позивачем позовної заяви (29.08.2017 року) споживачі не належали до пільгової категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях згідно вимог Закону України «Про судовий збір».

А тому позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 640,00 грн. (на рахунок Личаківського районного суду м.Львова (р/р31210206700006, ОдержувачУДКСУ у Личаківському р-ні м. Львова, ЄДРПОУ - 38007620, МФО - 825014, Код платежу - 22030001).

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119,121 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб: Львівського комунального підприємства «503», Інспекції державно архітектурно-будівельного контролю в м.Львові Львівської міської ради про приведення горища багатоквартирного будинку до попереднього стану залишити без руху, надавши позивачеві строк у пять днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Шеремета Г. І.