Рішення № 69691865, 11.10.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Унікальний номер справи 333/4459/16-ц

Номер провадження 2/333/163/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

м. Запоріжжя 11 жовтня 2017 р.

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючий суддя Фунжий О.А., при секретарі Лященко В.А., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою

Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 31 травня 2011 р. відповідач уклав з позивачем кредитний договір, за яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 14 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник зобовязався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Відповідач свої обовязки за договором не виконує, в звязку з чим станом на 2 серпня 2016 р. виникла заборгованість на суму 14749,37 грн. за кредитом, 49480,67 грн. за процентами, 2 350 грн. за пенею та комісією, 500,00 грн. фіксована частина штрафу за порушення строків платежів, 3329 грн. процентна складова штрафу за порушення строків платежів, усього 70409,04 грн., які позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору в сумі 1 378 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив позовні вимоги та їх обгрунтування, наполягаючи на задоволенні позову. Згідно наданим представником відповідача письмовим поясненням, 26 вересня 2007 р. банк відкрив позивачеві картковий рахунок та видав кредитну картку «Універсальна» 4149 **** **** 9710. Відповідач користувалась цією карткою, що підтверджується випискою з банківського рахунку. 31 травня 2011 р. відповідач підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. 8 червня 2011 р. відповідачеві перевипущено кредитну карту «Універсальна Gold» 5457 **** **** 9145. Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом відображається та враховується на перевипущеній картці. Відповідач користувалась перевипущеною карткою, що підтверджується випискою з банківського рахунку. 13 червня 2013 р. картка відповідача знову перевипускалась, відповідач користувалась кредитним коштами. Наданий суду розрахунок заборгованості зазначено з 8 червня 2011 р., коли відповідач отримала карту «Універсальна Gold» та вся сума заборгованості за кредитним лімітом була перенесена на перевипущену картку. У виписці з банківського рахунку відображено всі операції по виданим карткам, починаючи з 9 жовтня 2007 р.

Представник відповідача позов не визнала, суду пояснила, що 31 травня 2011 р. ОСОБА_3 дійсно уклала з позивачем кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, однак розмір ліміту в анкеті-заяві не вказано. Зазначений в позовній заяві ліміт у розмірі 14 300 грн. ніяким належним документом не доведено. Відповідач користувалась кредитними грошовими коштами до 21 червня 2014 р., своєчасно погашала заборгованість та відсотки. За підрахунком відповідача вона сплатила банку грошові кошти в сумі 44763 грн. та не має заборгованості.

Позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду: анкету-заяву ОСОБА_3 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанкі від 31 травня 2011 р. (а.с. 123); розрахунок заборгованості за договором від 31 травня 2011 р. станом на 2 серпня 2016 р. (а.с. 3-5); довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с. 7); витяг з Умов і Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 6 березня 2010 р. (а.с. 9-32); виписку з банківського рахунку карти 9992 **** 2651203 за період з 1 січня 1999 р. по 11 лютого 2017 р. (а.с. 62-64); заяву ОСОБА_4 про відкриття рахунку і надання послуг від 9 жовтня 2007 р. (а.с. 137); фотознімки (а.с. 138-140); виписку з банківського рахунку карти 5457 **** **** 9145 за період з 21 березня 2000 р. по 21 квітня 2017 р. (а.с. 141-148); довідку про видані ОСОБА_3 кредитні картки за кредитним договором від 26 вересня 2007 р. (а.с. 149)

Дослідженням в судовому засіданні зазначених документів встановлено наступне.

Згідно заяви ОСОБА_4 про відкриття рахунку і надання послуг від 9 жовтня 2007 р. із заявницею укладено кредитний договір увигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9% в місяць, строк дії якого співпадає зі строком дії платіжної картки. За цим договором заявникові видано карту № 4149 6053 5461 9710. (а.с. 137)

Згідно довідки банку між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 підписаний кредитний договір № б/н від 26 вересня 2007 р., за яким 26 вересня 2007 р. видано кредитна картка № 4149 6053 5461 9710 зі строком дії 09/11. (а.с. 149)

Між тим зазначений кредитний договір між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 від 26 вересня 2007 р. суду не надано; зазначений у довідці номер виданої ОСОБА_3 картки співпадає з номером карти, виданої за кредитним договором від 9 жовтня 2007 р. ОСОБА_4

На підтвердження заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 9 жовтня 2007 р. позивачем надано виписку з банківського рахунку карти № 9992 **** 2651203 за період з 1 січня 1999 р. по 11 лютого 2017 р. в якій дата укладення кредитного договору не зазначена. У цій виписці відображені операції за кредитною картою № 4149 6053 5461 9710, виданій ОСОБА_4 за кредитним договором від 9 жовтня 2007 р. Згідно вказаній виписці кредитний ліміт за цією картою складає 14300 грн., баланс на початок періоду 0, усього приход 88952,93 грн., розхід - 88952,93 грн., баланс на кінець періоду 0. (а.с. 62-64)

Дані, відображені у зазначеній виписці з банківського рахунку, не підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором від 9 жовтня 2007 р.

Згідно анкети-заяви ОСОБА_3 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанкі від 31 травня 2011 р. відповідач виявила бажання оформити на своє імя платіжну картку, однак вид картки та бажаний кредитний ліміт в заяві не зазначено. Підписанням анкети-заяви відповідач погодилась, що дана заява разом з Памяткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг; позичальник ознайомилась та згодна з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді, зобовязалась виконувати вимоги Умов і Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті Приватбанку. (а.с. 123)

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердила підписання відповідачем вказаної анкети-заяви.

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» з відповідачем укладено кредитний договір у вигляді відновлювальної кредитної лінії з пільговим періодом до 55 днів, з базовою процентною ставкою 2,5% в місяць (30% на рік) на залишок заборгованості, зі строком внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, зі сплатою пені за несвоєчасне погашення заборгованості та штрафів в сумі 500 грн. + 5% від суми позову. (а.с. 7)

Позивачем також надано суду витяг з Умов і Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 6 березня 2010 р. (а.с. 9-32), що є складовими частинами договору про надання банківських послуг; з якими позичальник ознайомилась та погодилась.

Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В судовому засідання встановлено, що 31 травня 2011 р. позивач та відповідач відповідно до положень ст. 634, 1054-1055 ЦК України уклали кредитний договір, за яким банк надав відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом, а позичальник зобовязався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором; якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач надав суду розрахунок заборгованості за договором від 31 травня 2011 р. станом на 2 серпня 2016 р., згідно якому заборгованість становить: 14749,37 грн. за кредитом, 49480,67 грн. за процентами, 2 350 грн. за пенею та комісією, 500,00 грн. фіксована частина штрафу за порушення строків платежів, 3329 грн. процентна складова штрафу за порушення строків платежів, усього 70409,04 грн. (а.с. 3-5)

Дослідивши в судовому засіданні вказаний розрахунок, суд приходить до переконання, що він не підтверджую заявлену позивачем заборгованість як в цілому, так й за її видами.

Так, в розрахунку заборгованості зазначено, що станом на 8 червня 2011 р. (дата отримання відповідачем кредитної карти за договором) сальдо, на яке в цьому періоді проценти не нараховуються (пільговий період), становить 14201,86 грн., однак в позовній заяві та виписці з банківського рахунку вказано кредитний ліміт в сумі 14300 грн.

Пояснити зазначене протиріччя представник позивача в судовому засіданні не зміг.

В наданому розрахунку зазначено, що заборгованість за кредитом становить 14749,37 грн. (а.с. 5-зв.), однак ця сума даними таблиці не підтверджена. Також не підтверджені даними таблиці несплачені проценти на поточну заборгованість в сумі 908,07 грн., несплачені проценти на прострочену заборгованість в сумі 48572,60 грн., заборгованість по судовим штрафам в сумі 3829,00 грн. (а.с 5-зв)

Походження вказаних заборгованостей представник позивача в судовому засіданні не пояснив.

Дослідивши в судовому засіданні надані позивачем виписки с карткового рахунку за вказаним кредитним договором (а.с. 141-148), судом підраховано, що за період з 8 червня 2011 р. до 2 серпня 2016 р. (період заборгованості, заявлений позивачем) відповідач використала кредитні грошові кошти на загальну суму 46489,43 грн., сплатила на погашення заборгованості за кредитом 32661,02 грн., залишок заборгованості станом на 2 серпня 2016 р. складає 13328,41 грн., однак в розрахунку заборгованості, наданому позивачем, зазначено заборгованість за кредитом на суму 14749,37 грн.

В розрахунку заборгованості зазначено, що за період з 8 червня 2011 р. до 25 липня 2014 р. сальдо простроченої заборгованості за кредитом (колонка 5) та нараховані на прострочену заборгованість за кредитом проценти (колонка 10) становлять 0, тобто прострочена заборгованість відсутня. Згідно умовам кредитування в пільговий період діє процентна ставка в розмірі 0,01% річних (а.с. 7), однак згідно розрахунку в цей період позивачем застосовувалась процентна ставка в розмірі 30% річних.

Представник позивача в судовому засіданні пояснити вказані протиріччя не зміг.

Таким чином, дослідженням в судовому засіданні наданих позивачем доказів, заявлена ним заборгованість за кредитним договором безспірно не підтверджена, що є підставою для відмови у задоволені позову в повному обсязі.

Оскільки в задоволені позову про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовляється, витрати позивача на сплату судового збору компенсації відповідно до ст. 88 ЦПК України не підлягають.

Керуючись ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А. Фунжий