Постанова № 69691634, 20.10.2017, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/525/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2017 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі головуючого судді: Вільямовської Н.О.,

при секретарі судового засідання: Рябухи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

У позові зазначено, що 06.04.2017 року Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято постанову №9 про накладення адміністративного стягнення. Вказаною постановою позивача ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП, п. 8, п. 12 ст. 19 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» абз. 6, п. 3 Розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у вигляді штрафу в розмірі 2920,00 грн..

Зазначена вище постанова винесена на підставі протоколу № 14 від 31.03.2017 року про адміністративне правопорушення.

Позивач просить суд скасувати постанову № 9 від 06.04.2017 Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2920,00 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за її відсутності, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без участі представника Дніпропетровського управління ОВПП ДФС. Згідно письмових заперечень, просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи зазначене, суд вирішує справу на підставі доводів позивача, що викладені в позові та матеріалів, доданих до нього.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Судом встановлені наступні обставини справи.

Відповідно до постанови №9 від 06.04.2017 року, суть правопорушення ОСОБА_1 полягало в тому, що вона допустила повторну, протягом року несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за: граничний термін сплати - 20.01.2017 р., а сплачено до бюджету в повному обсязі - 07.02.2017 р..

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

У відповідності з частинами 11, 12 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом та єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку закономпередбачено адміністративну відповідальність (частина 1 статті 9 КУпАП).

Диспозицією частини 5 статті 165-1 КУпАП передбачена відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Позивачка у поданій заяві наполягає на тому, що насправді за грудень 2016 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було сплачено у визначені законом строки (до 20.01.2017 року) і у повному обсязі. На підтвердження цієї обставини нею додано копії платіжних доручень: № 221889 від 02.12.2016 р. на суму 5000,00 грн.; №221937 від 05.12.2016 р. на суму 10000 грн.; № 222157 від 06.12.2016 р. на суму 52000,00 грн.; № 223381 від 07.12.2016 р. на суму 5000,00 грн.; № 237363 від 21.12.2016 р. на суму 10100,00 грн.; № 239290 від 22.12.2016 р. на суму 830000,00 грн.; № 230353 від 09.12.2016 р. на суму 29000,00 грн.; № 229559 від 08.12.2016 р. на суму 26000,00 грн.; № 229560 від 08.12.2016 р. на суму 3000,00 грн.; № 230548 від 12.12.2016 р. на суму 6500,00 грн.; № 230547 від 12.12.2016 р. на суму 18000,00 грн.; № 230476 від 13.12.2016 р. на суму 3500,00 грн.; № 232397 від 14.12.2016 р. на суму 5000 грн., № 230476 від 13.12.2016 р. на суму 3500,00 грн.; № 233058 від 15.12.2016 р. на суму 800,00 грн.; № 234116 від 19.12.2016 р. на суму 14000,00 грн.; № 234267 від 20.12.2016 р. на суму 4100,00 грн.; № 234268 від 20.12.2016 р. на суму 5800,00 грн.; № 235439 від 23.12.2016 р. на суму 122200,00 грн.; № 235440 від 23.12.2016 р. на суму 31000,00 грн.; № 235441 від 23.12.2016 р. на суму 36300,00 грн.; № 235438 від 23.12.2016 р. на суму 147000,00 грн.; № 244853 від 28.12.2016 р. на суму 12000,00 грн.; № 240615 від 26.12.2016 р. на суму 1400,00 грн.; № 245004 від 29.12.2016 р. на суму 23000,00 грн.; № 245003 від 29.12.2016 р. на суму 12500,00 грн.; № 245005 від 29.12.2016 р. на суму 20000,00 грн.; № 244852 від 28.12.2016 р. на суму 1500,00 грн.; № 250037 від 06.01.2017 р. на суму 1400000,00 грн.; № 250038 від 06.01.2017 р. на суму 31000,00 грн.; № 250031 від 06.01.2017 р. на суму 14567,05 грн.; № 250032 від 06.01.2017 р. на суму 1771,00 грн.; де платником зазначено ДТЕК Запорізька ТЕС код 38024583, ініціював переказ безготівкових коштів до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області з призначенням - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціально страхування за відповідний період грудень 2016 року (а.с.7-25).

Вирішуючи питання чи є Відокремлений підрозділ «Запорізька теплова електрична станція» платником єдиного внеску суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (ч. 2 ст. 95 ЦК України).

Відповідачем документально не доведено, що Відокремлений підрозділ «ЗАПОРІЗЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» має окремий баланс і самостійно веде розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Частиною 2 ст.254 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як зазначено з позові особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, порушено порядок вручення протоколу ОСОБА_1, бо остання не отримала його під розписку, протокол їй був направлений поштою, але не за місцем проживання, а на адресу підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, наявність адміністративного правопорушення в діях позивача встановлена на підставі рішення №0001954613 від 27.03.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску.

Однак, згідно із ч.56.2 ст.56 ПК України у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в особі ВП «ЗАПОРІЗЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії та постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2017 року позовні вимоги задоволені, визнано протиправними та скасовано рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС № 0001194613 від 28.02.2017 р. та № 0001954613 від 27.03.2017 року, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Зобов'язано Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС зарахувати платежі ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» згідно платіжних доручень в рахунок сплати ВП «ЗАПОРІЗЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» єдиного внеску відповідно до призначення платежу за грудень 2016 року та січень 2017 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС № 0001954613 від 27.03.2017 року, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, на якому ґрунтуються протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення відносно позивача, оскаржені, а отже податкові зобов'язання є неузгодженими, факт допущення порушень ведення податкового обліку не можна вважати встановленим, а відповідні твердження податкового органу, які відображають лише позицію однієї із сторін спору, не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях платника податків вини у порушенні встановленого порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності і, відповідно, не може бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому суд вважає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням встановленого законодавством порядку, а тому такі дії відповідача є протиправними, а постанова є незаконною і підлягає скасуванню.

Отже, дії відповідача щодо винесення уповноваженою посадовою особою останнього рішеня про притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 5 ст. 164-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2920,00 грн. є протиправними.

За таких обставин, з урахуванням встановленої неправомірності ухваленого відповідачем рішеня про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд визнає, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими і з цих підстав, ухвалює рішення про їх повне задоволення.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити повністю.

Постанову № 9 від 06.04.2017 Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 5 ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2920,00 грн. скасувати.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Енергодарський міський суд Запорізької області.

Суддя Н. О. Вільямовська