Вирок № 69689730, 20.10.2017, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/2139/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2017 м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шаньшиної М.В.,

за участю:

секретаря Ковнєрової І.О.,

прокурора Косогова Є.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Прохватілова М.Ю.,

представника потерпілої особи ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Лиман кримінальне провадження (ЄРДР № 12016050420000909 від 25.08.2016 року) за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. А. Іваново, А. Іванівського району Одеської області, громадянина України, українця, який є головою фермерського господарства «Стимул 777», раніше не судимого, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, будучи засновником фермерського господарства «СТИМУЛ 777», ЄДРПОУ 32974022, зареєстрованого за адресою 92900, Луганська область, Кремінський район, м. Кремінна, вулиця Обушенко, 3 та обіймаючи посаду його голови, маючи відповідно до статуту ФГ «СТИМУЛ 777», ЄДРПОУ 32974022 повноваження по управлінню вказаним господарством, по представництву інтересів очолюваного господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами як на території України, так і за її межами, по організації роботи господарства, розпорядженню майном та коштами, прийманню та звільненню з роботи працівників, встановленню правил внутрішньої трудової та виробничої дисципліни, накладенню стягнень, розподіленню отриманого річного прибутку, у зв'язку із чим виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі обов'язки по управлінню вказаним господарством, тобто маючи повноваження службової особи юридичної особи приватного права 05.02.2016 року звернувся з письмовим клопотанням до Головного Управління Держгеокадастру в Донецькій області, за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул.. Калініна, 13 про передачу в оренду ФГ «Стимул 777» двох земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, розташованих за межами населеного пункту с.Торське, Лиманського району Донецької області на території колишньої Кіровської селищної Ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років.

За результатами розгляду вказаного клопотання посадовими особами Головного Управління Держгеокадастру в Донецькій області 18.03.2016 року ФГ «Стимул 777», ЄДРПОУ 32974022, в особі директора ОСОБА_1 було надано відповідь про неможливість передачі в оренду земельних ділянок без проведення обов'язкової процедури земельних торгів, передбачених ст. 134 Земельного Кодексу України.

В свою чергу, ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим збоку посадових осіб Головного Управління Держгеокадастру в Донецькій області про неможливість передачі вказаних земельних ділянок в оренду очолюваному ним фермерському господарству без проведення у встановленому порядку земельних торгів, передбачених ст. 134 Земельного Кодексу України, за відсутності вчиненого та зареєстрованого в установленому порядку правочину щодо вказаних земельних ділянок, діючи умисно, зловживаючи наданими повноваженнями голови фермерського господарства, всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення статей 93, 116-126 Земельного Кодексу України, статей 6, 13-20 Закону України «Про оренду землі» в травні 2016 року, точну дату та час встановити не представилось можливим, здійснив самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 49,0619 га, державної форми власності, віднесеної до земель категорії сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту с.Торське, Лиманського району Донецької області на території колишньої Кіровської селищної Ради на межі з територією Кремінського району Луганської області та її використання у господарських цілях ФГ «СТИМУЛ 777», а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - вирощування соняшника.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Так, ОСОБА_1 діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою реалізації злочинного наміру щодо отримання матеріального прибутку, в період з травня 2016 року по жовтень 2016 року, більш точної дати не встановлено, зловживаючи повноваженнями голови фермерського господарства, надавав усні протиправні доручення бригадиру тракторної бригади ФГ «СТИМУЛ 777» ОСОБА_4, а також трактористам тракторної бригади ФГ «СТИМУЛ 777» ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 проводити передпосівну обробку ґрунту зазначеної земельної ділянки - культивацію, посів соняшника на ній, внесення добрив та гербіцидів, а також оброблення міжрядь посівів культиваторами для знищення бур'янів і розпушування ґрунту, поліпшення водно-повітряного та харчового режимів, а ті в свою чергу будучи переконаними у законності розпоряджень директора ФГ «СТИМУЛ 777» та достовірно не знаючи про відсутність належних правових підстав ФГ «СТИМУЛ 777» використовувати зазначену земельну ділянку та здійснювати на ній сільськогосподарські роботи, виконували їх та використовуючи сільськогосподарську техніку ФГ «Стимул 777», проводили зазначені сільськогосподарські роботи.

Тим самим, ОСОБА_1 зловживаючи повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права, здійснив незаконне використання самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 49,0619 га.

Відповідно до розрахунку шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 49,0619 га, складеного за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства на вказаних земельних ділянках відділом з контролю за використанням та охороною земель у Бахмутському, Лиманському, Слов'янському районах та містах Бахмуті, Лимані, Слов'янську Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області розмір спричиненої матеріальної шкоди державі склав 78400,92 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364-1 КК України як самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю та зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним правам та інтересам.

11.10.2017 року між прокурором Лиманського відділу Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області Косоговим Є.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_1, за участю захисника Прохватілова М.Ю., в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364-1 КК України, який у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 197-1 КК України у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 5100 грн., за ч. 1 ст. 364-1 КК України у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 4250 грн. з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю: обіймати керівні посади в сфері господарської діяльності на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 5100 грн., з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю: обіймати керівні посади в сфері господарської діяльності на строк 1 рік. Отримана згода ОСОБА_1 на призначення остаточного покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_1

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364-1 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Захисник Прохватілов М.Ю. просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_1 узгоджену в ній міру покарання.

Представник потерпілої особи, якій було роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, також просила угоду затвердити, надала письмову згоду на її затвердження.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочинами невеликої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1. повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, особи обвинуваченого, який, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання.

Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання не встановлені.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 здійснив самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю та зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним правам та інтересам, а тому ці його дії кваліфікує за ч.1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364-1 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

В ході досудового розслідування по справі проведено судово-економічну експертизу № 967 від 16.06.2017 рокуфахівцями Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Витрати, пов'язані з проведенням експертного дослідження в сумі 2376 грн. 00 коп., на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід на стадії досудового розслідування до ОСОБА_1 не обирався, необхідності у його застосуванні у судовому провадженні не вбачається.

Інформація про наявність речових доказів у справі суду не надавалась.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374, 468, 469, 472-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 11.10.2017 року про визнання винуватості укладену між прокурором Лиманського відділу Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області Косоговим Є.В. та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364-1 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 11.10.2017 року покарання

за ч. 1 ст. 197-1 КК України у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 5100 (п'ять тисяч сто) грн.,

за ч. 1 ст. 364-1 КК України у виді штрафу в розмірі 250 (двохсот п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн. з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю: обіймати керівні посади в сфері господарської діяльності на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 5100 (п'ять тисяч сто) грн., з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю: обіймати керівні посади в сфері господарської діяльності на строк 1 рік.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-економічної експертизи в розмірі 2376 грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 473 КПК України.

Суддя -