Постанова № 69684400, 11.10.2017, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 11.10.2017

Справа № 501/2643/14-а

2-а/501/17/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пушкарського Д.В.,

при секретарі - Тимко М.Л.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача - Тудоран О.О.,

представника третьої особи - Карпун Є.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Іллічівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Одеської області (третя особа Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт») про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому (з урахуванням змін та уточнень в остаточній редакції) просить визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області №5686 від 14 листопада 2011 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1, та визнати право ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 27 вересня 2011 року за п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т.1 а.с.162-168, т.2 а.с.13-14).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в вересні 2011 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області з приводу призначення йому пільгової пенсії за віком за Списком №2. Рішенням №5686 від 14.11.2011 року Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області в призначенні вказаної пенсії ОСОБА_1 було відмовлено. Відмовляючи у призначенні пенсії відповідач виходив з того, що згідно з наданими документами пільговий стаж позивача за Списком №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах, складає лише 7 років 4 місяці, а право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі 25 років з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах. Вважаючи таку відмову протиправною, оскільки на час звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах позивач мав стаж роботи на посадах моториста 12 років і 7 місяців, позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вважаючи вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити в повному обсязі (т.1 а.с.20).

Представник третьої особи в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Надав письмові пояснення на позов з посиланням про необхідність залишення без руху на підставі ст.106 КАС України адміністративного позову ОСОБА_1 в частині вимог про визнання його права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 27 вересня 2011 р. за п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т.2 а.с.212-214).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Щодо пояснень представника третьої особи про необхідність, на підставі ст.106 КАС України, залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 в частині вимог про визнання його права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 27 вересня 2011 р. за п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з тим що така вимога не передбачена ч.4 ст.105 КАС України, яка містить вичерпний перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові, суд зазначає наступне.

Так, частиною четвертою ст.105 КАС України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про: 1)скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2)зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3)зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4)стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5)виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7)примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Зважаючи, що законодавець в ч.4 ст.105 КАС України вказав про можливий перелік позовних вимог, використавши слово «може», зазначений перелік не є вичерпним. Позивач в адміністративному процесі може обрати й інші вимоги на захист своїх прав, свобод і інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Тому думка третьої особи про залишення адміністративного позову в частині вимог ОСОБА_1 про визнання права на пільгову пенсію є такою, що не ґрунтується нормах права.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в вересні 2011 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області з приводу призначення йому пільгової пенсії за віком за Списком №2 (т.1 а.с.37).

Рішенням №5686 від 14.11.2011 року Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області в призначенні вказаної пенсії ОСОБА_1 було відмовлено (т.1 а.с.7, 34).

Відмовляючи в призначенні пенсії, відповідач виходив з того, що згідно наданим документам, пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах, підтверджується довідкою №70/24 від 24.10.2011р., виданою ДП «ІМТП», а також актом зустрічної перевірки, і складає 7 років 4 місяці, а право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах.

Суд вважає, що такий висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах та прийнятий з порушенням норм матеріального права з огляду на наступне.

Так, за п. «б» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок застосування).

Пунктом 10 Порядку застосування визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження).

За правилами пункту 20 Порядку підтвердження, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до статті 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Однак, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком, відповідач не перевірив обґрунтованість видачі ДП «ІМТП» уточнюючої довідки про підтвердження наявного трудового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.10.2011 №70/24-20 (т.1 а.с.45).

Так, на день звернення до управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виповнилося 55 років, що підтверджується даними паспорта позивача (т.1 а.с.8-9).

Позивач має кваліфікацію моториста, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв та підтверджень (т.1 а.с.11).

Професія моториста була передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зазначені Списки були затверджені постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10, Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162, Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.

Позивач працював в Державному підприємстві «Іллічівський морський торговельний порт» повний робочий день з 03.07.1982р. по 16.07.1982р, з 23.09.1982 р. по 17.09.1984р., з 18.08.1986р.. по 25.06.2013р. (по день звільнення) за професіями моториста ДЕ «Бравый», моториста-матроса МБ «Смелый», моториста-електрика ПК «Богатырь». Вказане підтверджується копією трудової книжки позивача (т.1 а.с.12-14).

За даними трудової книжки на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії за віком за Списком №2, загальний стаж роботи позивача становив більш ніж 40 років, з яких на посадах моториста в ДП «Іллічівський морський торговельний порт» становив 27 років 2 місяці 3 дні.

На час звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах позивач мав стаж роботи на посадах моториста, який повинен був враховуватися для призначення пільгової пенсії за віком за Списком №2, - 12 років 10 місяців і 21 день.

При цьому, для призначення пільгової пенсії за віком за Списком №2 повинні бути враховані періоди роботи ОСОБА_1 з 23.09.1982 р. по 17.09.1984 р. (1 рік 11 місяців 25 днів), з 18.08.1986 р. по 21.08.1992 р. (6 років 3 дні) та з 05.11.2006 р. по 29.09.2011 р. (4 роки 10 місяців 24 дні).

На день прийняття оскарженого рішення про відмову у призначені пенсії, тобто на 24.11.2011 р., пільговий стаж позивача становив 13 років.

Надаючи уточнюючу довідку щодо пільгового стажу позивача, ДП «ІМТП» безпідставно не включило до цієї уточнюючої довідки період роботи позивача з 31 грудня 1991 р. по 21 серпня 1992 р.

Управлінням ПФУ вказаний період роботи позивача з 31 грудня 1991 р. по 21 серпня 1992 р. також не був включений до підрахунку пільгового стажу.

Між тим за роз'ясненнями, що містяться в п.4.5. Порядку застосування Списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсії за віком на пільгових умовах, якщо ж атестація з 21.08.92 р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97 р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Атестація робочого місця моториста-електрика ПК «Богатырь» вперше була проведена лише 04.11.2011 р. (т.1 а.с.131-132), а тому враховуючи наведені Роз'яснення до пільгового стажу ОСОБА_1 повинен бути зарахований період роботи зі шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 р. включно.

Також державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт» безпідставно зменшений робочий час виконання позивачем роботи в шкідливих і важких умовах праці, що призвело до неврахування п'ятирічного річного періоду роботи ОСОБА_1 на даному підприємстві, який передував даті видання наказу про результати атестації №1605 від 04.11.2011 р. (т.1 а.с.131-132) на підставі п.4.4 Порядку застосування Списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до якого, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97 р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92 р., 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

На час звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах позивач мав стаж роботи на посадах моториста 12 років і 6 місяців, а висновок Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області про те, що такий стаж становить тільки 7 років 4 місяці - безпідставний.

Також, помилковим є посилання відповідача в оскарженому рішенні на пункт 9 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 р. №383, за яким пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, призначаються за Списком №2, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку №1, а інша в Списку №2.

Посада моториста-електрика не є суміщенням професій, оскільки моторист-електрик - це назва єдиної професії за кодом 8340.2 за Національним класифікатором України ДК 002:2005 «Класифікатор професій», яким вперше було внесено професійну назву робіт «моторист з ремонту та обслуговування суднових технічних засобів та електроустаткування (моторист-електрик)». У чинному Національному класифікаторі України ДК 003:2010 професія позивача прописана аналогічно з кодом 8340.

У відповідь на звернення позивача, Міністерство соціальної політики України листом від 02.04.2012 р. №24/13/156-12 (т.1 а.с.133), роз'яснило, що змінами та доповненнями №2 до Національного класифікатора України ДК 003:2005 «Класифікатор професій» вперше внесено професійну назву робіт «моторист з ремонту та обслуговування суднових технічних засобів та електроустаткування (моторист-електрик)» з кодом КП 8340.2. У чинному Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» зазначена професія виписана аналогічно з кодом КП 8340.

Слід зауважити, що окремі професійні назви робіт у КП записано з використанням дужок. У дужках, відповідно до прийнятої структури КП, може визначатися, зокрема, споріднена (однотипна) професійна назва роботи (як у даному випадку), яка може застосовуватись в межах даної кваліфікаційної групи. Тобто, на практиці можуть застосовуватись назви робіт як «моторист з ремонту та обслуговування суднових технічних засобів та електроустаткування» так і «моторист-електрик». Суміщення професій (посад) - це виконання робітником поряд зі своєю роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу за основною роботою. Передумовою суміщення професій (посад) є наявність штатної одиниці в штатному розписі за відповідною професією (посадою), яка повинна бути вакантною. За відсутності вакансії суміщення неможливе.

Враховуючи вищезазначене, робота за професією «моторист-електрик» не є суміщенням професій.

Крім того, та обставина, що професія моториста - електрика не може вважатися суміщенням професій підтверджується наступним.

Так, карта умов праці, характеристика праці і карта фотографії робочого часу щодо робочого місця позивача складені також відносно однієї посади - посади моториста-електрика (т.1 а.с.134-143, 206-208).

Як вбачається зі змісту направлення на роботу з Бюро працевлаштування 08 серпня 1986 р., позивач був направлений в ДП «ІМТП» для працевлаштування на посаду моториста-електрика (т.1 а.с.144, 191).

Із заяви ОСОБА_1 на ім'я начальника ІМТП про прийняття на роботу від 14 серпня 1986р. вбачається, що позивач просив прийняти його на постійну роботу саме мотористом-електриком (т.1 а.с.145).

Наказом №160/Л від 15 серпня 2014р. ОСОБА_1 зараховано мотористом 1 класу - електриком в портофлот з окладом згідно штатного розпису з тижневим випробувальним терміном (т.1 а.с.146).

В подальшому наказом начальника ІМТП від 24 вересня 1986р. № 188-ф ОСОБА_1 зараховано мотористом 1кл.-електриком на ПК «Богатырь» з 27.09.1986р. з оплатою згідно штатного розпису (т.1 а.с.148).

У трудовій книжці позивача вказано, що він прийнятий на посаду саме моториста-електрика (т.1 а.с.12-14).

За штатним розписом СПК «Богатырь», посада «моторист-електрик» є єдиною посадою, будь-яких записів про суміщення вказаних посад або про встановлення доплат за виконання додаткових функцій цей документ не містить (т.1 а.с.151).

Статтею 105 КЗпП України передбачено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

З листків про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 вбачається, що доплати позивачу за суміщення професій, відповідно до вимог ст.105 КЗпП України, відповідачем не нараховувались (т.1 а.с.203-205).

Будь-яких наказів по ДП «Іллічівський морський торговельний порт» про встановлення позивачу доплат за суміщення професій не надано.

Крім того, питання про наявність сумісництва розглядалось судом під час вирішення справи №501/1706/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання зарахувати пільговий стаж та призначити пільгову пенсію. Постановою суду, залишеним без змін Ухвалою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі (т.2 а.с.4-8).

Так, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р. у згаданій справі встановлено, що (т.2 а.с.7):

«професія мотористи та їх помічники, старші мотористи внесена до Списку №2 виробництв, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173. Наступними постановами Кабінету Міністрів України, якими затверджувалися Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, встановлено, що права на пільгову пенсію мають мотористи машинної команди суден службово-допоміжного флоту і суден портового флоту, що постійно працюють в акваторії порту.

Тобто, право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з названою позицією Списків, мають мотористи всіх найменувань машинної команди плавскладу за умови зайнятості на відповідних роботах повний робочий день…

Відповідно до п.3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Тобто, якщо під час отримання стажу відповідна робота не була передбачена у чинних на той час списках, а в подальшому її віднесено до категорії шкідливих, то такий стаж дає право на пільгову пенсію.

Згідно з роз'ясненнями Міністерства праці та соціальної політики України, професія «моторист - електрик» - це споріднена назва професії «моторист з ремонту та обслуговування суднових технічних засобів та електроустаткування», код 8340 Класифікатора професій ДК003:200.

Мінпраці та соціальної політики України вважає, що позиція Списків «мотористи всіх найменувань поширюється на працівників професій «моторист - електрик» і що всі мотористи плаваючого складу морського флоту об'єднані у класифікаторі за кодом 8340.

Як стверджував позивач, у спірний період він був членом команди плавскладу СПК «Богатир», працював повну робочу зміну в машинному відділенні, що підтверджується записами у машинному журналі.

Зазначене знайшло підтвердження і в акті перевірки УПФУ в м.Іллічівськ Одеської області від 08 листопада 2011 року.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що він не виконував роботи за сумісництвом, оскільки наказом Мінпраці України №58 від 29 липня 1993 року «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» не допускалося створення розширених назв професій через дефіс, або з приведенням уточнень, окрім тих, що знаходяться у Класифікаторі професій.

Як вище було вже зазначено, професія «моторист - електрик» присутня у державному класифікаторі за кодом 8340…».

Таким чином, судом було встановлено, що робота за професією «моторист-електрик» не є суміщенням професій і судом були обґрунтовано відхилені доводи Управління Пенсійного Фонду України в м.Іллічівськ про сумісництво професії моториста-електрика.

Суд зауважує, що за ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки обставини щодо відсутності сумісництва в професії моториста-електрика були встановлені вказаним судом рішенням, у якій брали участь ті ж самі особи, на підставі ч.1 ст.72 КАС України позивач звільнений від обов'язку їх доказування під час розгляду цієї справи.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р. в справі №501/1706/15-а, встановлено, що рішенням УПФУ в м.Іллічівськ від 16 вересня 2014 р. ОСОБА_1 була призначена пенсія з 28 вересня 2014 р., в тому числі із врахуванням пільгового стажу за Списком №2.

Відповідач, призначаючи у 2014 р. позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком №2 зі зменшенням пенсійного віку, тим самим визнав, що професія моториста-електрика є єдиною професією, а не є суміщенням професій.

Пояснення представника відповідача, надані в судовому засіданні, про те, що відсутність суміщення професії моториста-електрика відповідачем не визнавалась, а пенсія ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку як мотористу - електрику була призначена за рішенням суду, спростовується змістом постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 30 жовтня 2010 р., залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р., зі змісту якої вбачається, що пенсія зі зменшенням пенсійного віку за Списком №2 з урахуванням стажу роботи мотористом-електриком була призначена рішенням УПФ України в м.Іллічівську Одеської області 16 вересня 2014 р., виплачувалась деякий час, а потім рішенням того ж управління ПФУ в призначені пенсії позивачу було відмовлено. Останнє рішення відповідача було визнано протиправним та скасовано, зобов'язано Управління ПФУ в м.Іллічівську Одеської області відновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.02.2015 р. (т.2 а.с.4-8).

Зважаючи, що посада моториста з ремонту та обслуговування суднових технічних засобів та електроустаткування з подвійною професійною назвою «моторист-електрик» за кодом КП 8340 передбачена як єдина професія, без розділу її на моториста та електрика, Класифікаторами професій ДК 003:2005 та ДК 003:2010, штатним розписом ДП «ІМТП», а також враховуючи дані, зазначені в відповідних наказах підприємства, трудовій книжці позивача, приймаючи до уваги наведені роз'яснення Міністерства соціальної політики України та зміст ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 р., відсутні підстави вважати виконання ОСОБА_1 обов'язків на посаді моториста-електрика суміщенням двох професій: моториста і електрика.

Також, при відмові позивачу у призначенні пільгової пенсії за Списком №2, відповідачем не враховано, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді моториста-електрика, був зайнятий повний робочий день на роботі зі шкідливими і важкими умовами праці.

Актом зустрічної перевірки від 08 листопада 2011 р. встановлено, що позивач працював повний робочий день, виконуючи роботи по обслуговуванню і ремонту механізмів і пристроїв в машинному відділенні (т.1 а.с.49).

Річними балансами робочого часу ОСОБА_1, складеними ДП «ІМТП», підтверджується, що зайнятість позивача на роботі за професією моториста-електрика становила за 2007 р. - 83,21%, за 2008 р. - 84,88%, за 2009 р. - 82,83%, 2010 р. - 87,22%, 2011 р. - 86,37% (т.1 а.с.169-183).

За роз'ясненнями №01-3/406-02-2, наданими Міністерством соціального захисту населення і Міністерства праці від 10.05.1994 року «Про порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсії за віком на пільгових умовах», під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками №1 і №2, не менше 80% робочого часу з урахуванням проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій.

Відповідно до ст.56 КЗпП України неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом; оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованого часу або залежно від виробітку.

Будь-яких доказів, які б підтверджували встановлення ДП «Іллічівський морський торговельний порт» ОСОБА_1 неповного робочого дня, а також здійснення оплати його праці за неповний робочий день, суду не надано.

Шкідливість та важкість умов праці позивача підтверджується результатами атестації робочого місця моториста - електрика, проведеної в 2011 р. ДП «Іллічівський морський торговельних порт» (т.1 а.с.131).

За результатами цієї атестації складено карту умов праці робочого місця моториста - електрика СПК «Богатырь», код 8340, за якою згадане робоче місце віднесено до робочого місця зі шкідливими і важкими умовами праці (т.1 а.с.206-207).

Заперечення відповідача, висловлені в судовому засіданні, щодо наявності наказу ДП «ІМТП» №1605 від 04 листопада 2011 р., за яким затверджено результати атестації робочого місця моториста-електрика СПК «Богатирь» та встановлено пенсійне забезпечення на загальних підставах, суд не приймає до уваги з наступних підстав.

За правовою позицією, неодноразово висловленою під час розгляду аналогічних справ у спорах про право на пільгову пенсію з підстав, встановлених пунктом «б» статті 13 Закону №1788ХІІ, Верховний Суд України зазначає, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників? трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу (постанови Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року, справа №21183а13, від 19 травня 2015 року справа №21175а15, від 17 листопада 2015 р. справа2-а/679/187/2014, від 16 вересня 2015 р. справа №349/2144/13-а, від 02 червня 2015 р. справа №21-572а14, від 14 квітня 2015 р. справа №21-383а14, від 17 березня 2015 р. справа №21-585а14, від 10 березня 2015 р. справа №21-51а15, від 25 листопада 2014 р. справа №21-519а14, від 10 вересня 2013 справа 21-183а13, від 12 квітня 2016 р. справа 4772598/14-а.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої під час розгляду справи №6819687/14а, в постанові від 06 грудня 2016 р., право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону №1788-ХІІ має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду України, відсутність відповідного запису у трудовій книжці ОСОБА_1 про проведену на підприємстві атестацію робочого місця моториста - електрика, не може бути підставою для відмови позивачу в призначенні пільгової пенсії, оскільки картою умов праці, складеною під час атестації його робочого місця, балансами робочого часу посади моториста-електрика підтверджено шкідливість та важкість умов праці, в яких позивач працював повний робочий день.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні всі необхідні умови для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: позивачу на час звернення із заявою про призначення пільгової пенсії за віком за Списком №2 виповнилось 55 років, загальний стаж позивача на день звернення за призначенням пенсії становив більш ніж 40 років, з них - 12 років 10 місяців в умовах повного робочого дня на посаді моториста-електрика, яка передбачена Списком №2 та за результатами атестації віднесена до робочого місця зі шкідливими і важкими умовами праці.

Відсутність з боку Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області передбаченої ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» належної перевірки підстав видачі ДП «ІМТП» уточнюючої довідки, зміст якої не відповідає первинним документам, в тому числі й складеним по результатам атестації робочого місця позивача, призвело до безпідставного і незаконного позбавлення права ОСОБА_1 на зароблену пенсію на пільгових умовах за Списком №2.

Відтак, рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах №5686 від 14.11.2011 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи, що позивач за час розгляду даної справи судом, вже оформив собі пенсію з інших підстав, та з 16 вересня 2014 р. отримує пенсію за Списком №2 зі зменшенням віку, то суд вважає за можливе визнати його право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 27 вересня 2011 р. за п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Всупереч вказаної норми, відповідачем не надано суду жодних доказів правомірності оспорюваного рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Іллічівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Одеської області (нині Чорноморське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівську Одеської області №5686 від 14 листопада 2011 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1.

Визнати право ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 27 вересня 2011 року за п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Іллічівський міський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя