Ухвала суду № 69683256, 20.10.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 2-775/2006 Провадження № 22-ц/772/2783/2017Головуючий в суді першої інстанції Білоус О.В.Категорія 59Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20 жовтня 2017 рокум. Вінниця

Суддя Апеляційного суду Вінницької області Зайцев А.Ю.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини А 0549 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 24.07.2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 0549 про стягнення компенсації за продовольче забезпечення, -

в с т а н о в и в :

До Апеляційного суду Вінницької області надійшла зазначена цивільна справа з апеляційною скаргою військової частини А 0549 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 24.07.2006 року. Крім цього, в поданій апеляційній скарзі містяться також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та про застосування положень ст. 82 ЦПК України до апеляційної скарги.

Ознайомившись із апеляційною скаргою, вважаю, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Згідно з ст. 13 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Наведені заявником в апеляційній скарзі причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а саме те, що при проголошенні рішення місцевим судом представника не було та в матеріалах справи відсутні докази про направлення відповідачу копії рішення суду, судова колегія не вважає поважними причинами пропуску одинадцятирічного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже зі справи вбачається, що заявник був обізнаний про розгляд цивільної справи в суді, участь в її розгляді приймала представник відповідача Анісімова О.М., згідно довіреності від 24.07.2006 року, яка була присутня у судовому засіданні 24.07.2006 року при розгляді справи і видаленні суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення у справі (а.с.15-17). Крім цього, більш як через два роки після ухвалення рішення у справі представник військової частини А 0549 звертався у місцевий суд для ознайомлення зі справою та отримання копії рішення суду, яку ним було отримано 18.12.2008 року (а.с.22).

За змістом ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Пономарьов проти України", заява N 3236/03, п.41, від 3 квітня 2008 року).

Ураховуючи зазначене вище, суд вважає наведені в апеляційній скарзі причини пропуску строку на оскарження рішення суду неповажними, адже заявником не надано доказів того, що строк на оскарження рішення ним пропущено з причин, що не залежали від його волі.

Згідно з ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Окрім цього, судова колегія вважає, що відсутні правові підстави також для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру та звільнення від оплати судового збору за подання апеляційної скарги заявнику на підставі ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у роз'ясненнях, викладених у п. 29 постанови № 10 від 17.10.2015 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» звертає увагу судів на те, що відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утримання непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Саме на особу, яка заявляє відповідне клопотання, покладається обов'язок надання доказів на підтвердження важкого матеріального становища (ст. 10 ЦПК України).

Зі справи слідує, при поданні позовної заяви позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від21.01.1993 року № 7-93 (далі - Декрет № 7-93), який був чинний на час подання позову.

Відповідно до п.п. а) п. 1 ст. 3 Декрету № 7-93, в редакції чинній на момент подання позову, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах із позовних заяв 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позову, від сплати якого позивач був звільнений, становив 137,48 грн (розрахунок 13747,93 (ціна позову) х 1 % = 137,48 грн.).

Заявляючи клопотання про застосування положень ст. 82 ЦПК України заявник не надає докази про важкий майновий стан військової частини А 0549, водночас згідно довідки доданої до апеляційної скарги від 05.10.2017 року № 2631, станом на 05.10.2017 року у військовій частині для оплати судового збору наявний залишок на рахунку в сумі 465 грн. 48 коп., тобто заявляючи клопотання про застосування положень ст. 82 ЦПК України заявник надає докази про наявність у нього коштів для оплати судового збору.

Виходячи з наведеного та враховуючи положення ст. 129 Конституції України, згідно якої однією із засад судочинства визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вважаю, що в задоволенні клопотання про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру та звільнення від оплати судового збору за подання апеляційної скарги заявнику слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року N 3674-VI (із змінами і доповненнями) (далі - Закон N 3674-VI).

За правилами п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону N 3674-VI, в редакції чинній на день подання апеляційної скарги, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, військовій частині А 0549 слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 151 грн. 23 коп. (13747,94 грн. ціна позову х 1 % (п.п. а) п. 1 ст. 3 Декрету № 7-93) = 137,48 х 110 % =151,23 грн.).

Згідно з ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, оскільки апеляційна скарга військової частини А 0549 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 24.07.2006 року не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, вважаю за необхідне надати заявнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме: надання доказу про сплату судового збору в оригіналі платіжного документа, оформлення апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 295 ЦПК України та надання копії нової редакції апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Реквізити для оплати судового збору: Отримувач: УК у м. Вінниці (м. Вінниця), 22030101 Код ЄДРПОУ: 38054707 Банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області МФО: 802015 № 31213206780002).

Керуючись ст. ст. 82, 121, 297, 319, 324 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», -

у х в а л и в :

Визнати неповажними зазначені в клопотанні військової частини А 0549 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 24.07.2006 року.

У задоволенні клопотання військової частини А 0549 про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру та звільнення від оплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 24.07.2006 року - відмовити.

Апеляційну скаргу військової частини А 0549 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 24.07.2006 року у даній справі - залишити без руху.

Роз'яснити заявнику, що протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали він має право звернутись до апеляційного суду із заявою, вказавши інші підстави для поновлення строку, а також протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали для надання доказу сплати судового збору та оформлення апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 295 ЦПК України.

У разі невиконання вимог ухвали, заявнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження або скарга буде вважатися неподаною і повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Підпис А. Ю. Зайцев

Згідно з оригіналом

Суддя А. Ю. Зайцев