Ухвала суду № 69682871, 18.10.2017, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 136/1389/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області у складі колегії: головуючого судді Саламахи О.В.

суддів Ковганича С.В.

ОСОБА_1

за участю: секретаря Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_2, за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 2, ч. 2 ст. 115 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Барановського О.Б.; обвинуваченої ОСОБА_3А; захисника ОСОБА_4; законного представника потерпілого ОСОБА_5, -

ВСТАНОВИВ:

До Тульчинського районного суду з Апеляційного суду Вінницької області 10.10.2016 надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_2, за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що вона 06.07.2016 близько 04.00 год. перебуваючи за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, на ґрунті емоційного стану, який згідно висновку судово-психіатричного експерта № 117 від 08.08.2016 обумовлений хворобливим переживаннями внаслідок психічного захворювання у вигляді рекурентного депресивного розладу, важкого поточного епізоду з психічними симптомами, не усвідомлюючи та не керуючи своїми діями, бажаючи настання смерті своєї малолітньої дитини ОСОБА_6, лезом від бритви для гоління марки «Рапіра» з маркуванням «Платинум люкс», яке вона тримала у руці, нанесла потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді різаних ран по передній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, які згідно висновку судово-медичного експерта № 198 від 18.08.2016 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоровя, виконавши таким чином всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, тобто спрямовані на умисне протиправне заподіяння смерті малолітньому ОСОБА_6.

Однак, свій злочинний умисел ОСОБА_3 не довела до кінця в звязку з тим, що до кімнати увійшов її чоловік ОСОБА_5, який припинив її злочинні діяння і надав першу медичну допомогу ОСОБА_6, внаслідок чого довести свій злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_3 не змогла з причин, які не залежали від її волі.

Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене щодо малолітньої дитини.

У ході розгляду зазначеного клопотання захисником заявлено клопотання щодо проведення додаткової судово-психіатричної експертизи.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання. Законний представник не заперечив щодо проведення експертизи.

З положень ст. 332 КПК України випливає, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, а також незалежно від наявності клопотання, в разі виникнення під час судового розгляду підстав, передбачених ч. 2 ст. 509 КПК України

Відповідно до ч. 2 ст. 509 КПК України питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

Згідно до вимог ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.

З метою усунення будь-яких сумнівів та протиріч, для всебічного та обєктивного розгляду даного клопотання колегія суддів вважає, що необхідно призначити додаткову стаціонарної судово-психіатричну експертизу, а тому клопотання захисника підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 242, 332, 350, 395, 509 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4, щодо проведення додаткової стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_7 задовольнити.

Направити, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 до Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. академіка ОСОБА_8, для додаткової стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

На вирішення експертам поставити наступні питання:

-Який психічний стан ОСОБА_3 в теперішній час ?

-З урахуванням психічного стану ОСОБА_3 на теперішній час визначити, які слід застосовувати до неї заходи примусового медичного характеру ?

Матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_3 та ухвалу направити до Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. академіка ОСОБА_8.

Про результати виконання ухвали повідомити суд.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.В. Саламаха

Суддя: Л.А. Штфурко

ОСОБА_9