Ухвала суду № 69680256, 10.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 460/1761/17 Головуючий у 1 інстанції: Карпин І.М.

Провадження № 22-ц/783/5211/17 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:50

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні відповідача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 23 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 23 червня 2017 року позов задоволено частково. Зобов'язано стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, в користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, в твердій грошовій сумі по 900 (дев'ятсот) гривень на кожну дитину, починаючи з моменту пред'явлення позову - з 16.05.2017 року. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2

В своїй апеляційній скарзі просить рішення змінити, яким стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення повноліття. Вважає рішення незаконним та таким, що порушує права гарантовані Конституцією. Зазначає, що судом не було враховано матеріальне становище позивачки, яка постійно працює за кордоном в Польщі, матеріально забезпечена, не хворіє і обов'язок утримувати дітей лежить, також, і на ній. Крім цього, зазначає, що судом не враховано стан здоров'я платника аліментів, а саме те, що він постійно хворіє гепатитом і потребує постійного лікування. Крім цього, судом не враховано матеріального становища відповідача, те що на його утриманні є ще одна дитина.

В судове засідання позивач не з'явилася, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за її відсутності, зважаючи на те, що така повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України та те, що її інтереси в судовому засіданні захищав представник.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача на підтримання апеляційної скарги, представника позивача - в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 180, 182, 184 Сімейного кодексу України, Закон України "Про державний бюджет України на 2017 рік" тазадовольняючи позов частково, - виходив з того, що згідно свідоцтва про шлюб сторони з 15 жовтня 2004 року перебувають в шлюбі зареєстрованому Виконавчим комітетом Угнівської міської ради Сокальського району Львівської області, актовий запис 9. Згідно актового запису про народження батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 є відповідач ОСОБА_2, що не оспорюється ним. Неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_7 проживають разом з матір'ю ОСОБА_3 та перебувають на її утриманні, що стверджується довідкою виконавчого комітету Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області №838 від 25.04.2017 року, а, також, в судовому засіданні підтвердив відповідач. Оцінивши зібрані в сукупності докази по справі, суд дійшов висновку про підставність часткового задоволення позову, що зумовлюється тим, що відповідач ОСОБА_3 не має постійного місця праці, у нього мінливий заробіток, проте він є здоровою, працездатною особою, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8, інших аліментних зобов'язань не має, а тому, з врахуванням визначеного розміру прожиткового мінімуму на дітей, суд вважав, що ОСОБА_2 матеріально спроможний сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн. на кожну дитину, починаючи з моменту пред'явлення позову - 16.05.2017 року.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж апеляційної скарги вірних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Із змісту чинних на час ухвалення рішення суду норм матеріального закону та їх роз'яснень вбачається таке.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно із ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Ст.ст. 183 та 184 СК України передбачено способи стягнення аліментів: у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів.

Так, згідно ст. 184 СК якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, аліменти стягуються відповідно до вимог частин 5 - 7 ст. 181 СК. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону "Про виконавче провадження", а також у статтях 194 - 197, 274 СК.

Окрім цього, відповідно до змісту чинної на даний час редакції ст. 182 СК України (з 8.07.2017 року) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як вбачається із пояснень осіб, що беруть участь у справі, матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорювалось та не спростовано, - сторони є батьками двох малолітніх дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4, які народились у сторін під час їх шлюбу, що зареєстрований 15.10.2004 року, про розірвання якого 5.09.2017 року Яворівським районним судом Львівської області ухвалено рішення. (свідоцтва про народження дітей, свідоцтво про шлюб сторін, рішення про розірвання шлюбу а.с.5-7, 62).

Сторони спільно не проживають. Діти сторін проживають із позивачем та перебувають на її повному утриманні. Відповідач частково, не у належному обсязі надає матеріальну допомогу на утримання дітей.

Сторони офіційно не працюють.

У відповідача з іншою жінкою народилась дитина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідач визнав можливість сплати ним аліментів на утримання дітей сторін у розмірі по 500 грн. на кожну дитину, вказавши, що отримані ним періодичні, мінливі доходи від робіт на будівництві не дозволяють сплачувати аліменти у більшому розмірі. На даний час його видатки на утримання житла, іншої жінки, з якою він проживає та дитини ОСОБА_8 складають біля 4 - 5 тис. грн. на місяць.

Зважаючи на наведене, а саме те, що позивачка, самостійно утримує двох спільних дітей сторін; те, що сторони спільно не проживають та відповідач доказів про надання належної допомоги та утримання спільних дітей сторін не надав; те, що сторони офіційних місць праці не мають; доходи, зокрема, відповідача складають заробітки від тимчасових періодичних робіт на будівництві; витрати, які він несе щомісячно, про що сам заявив; те, що відповідач позов визнав частково та погоджується на сплату аліментів на утримання дітей сторін у розмірі, про який він вказав; те, що на утриманні відповідача є інша малолітня дитина; розмір прожиткового мінімуму на утримання дітей, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» складає для дітей віком до 6 років - 1426 грн., з 1 грудня такий становитиме 1492 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років - 1777 грн., з 1 грудня такий становитиме 1860 грн.; те, що обов'язок утримання дітей покладено на обох батьків, - колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно визначено розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання дітей сторін, що на даний час складає практично мінімальний розмір аліментів, що підлягає до стягнення на утримання дітей такого віку.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід вважати безпідставними, а саму скаргу слід відхилити, рішення ж суду як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 23 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк