Ухвала суду № 69680179, 06.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/4274/16-к Головуючий у 1 інстанції- Котельва К.О.

Провадження № 11-кп/783/600/17 Доповідач - Калиняк О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2017 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Калиняк О.М.

суддів Ревера В.В., Танечника І.І.,

розглянувши кримінальне провадження № 461/4274/16-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 125 КК України,

з участю секретаря Василевської В.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Детинича П.І.

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

прокурора Горин У.І.

за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_3, прокурора на вирок Галицького районного суду м. Львова від 16 березня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 16 березня 2017 року ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст.122 КК України на один рік обмеження волі; за ч.1 ст.125 КК України до штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

На підставі ч. 3 ст.72 КК України призначені за даним вироком покарання у виді штрафу та обмеження волі постановлено виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у виді одного року обмеження волі, призначеного за ч.1 ст. 122 КК України, з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладено обов'язки, передбачені п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 10000 (десять тисяч) грн. відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 01 червня 2016 року близько 18 год. 15 хв. у квартирі АДРЕСА_1 умисно наніс ОСОБА_3 удари металевим зубилом в область правої руки, волосистої частини голови, задньої поверхні шиї, правого надпліччя, правого плечового суглобу лівого плеча, третього, четвертого пальців лівої кисті, заподіявши потерпілій перелом човноподібної кістки правої кисті, що відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я.

03 жовтня 2016 року близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 умисно, на ґрунті особистих неприязних стосунків наніс ОСОБА_3 удар долонею руки по правій щоці, штовхав у груди, шарпав за руки та одяг, чим заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи справа та синця на правій руці, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_3 просить вирок змінити та призначити ОСОБА_1 більш суворе покарання в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України, в частині призначення покарання за ч.1 ст. 125 КК України - залишити без зміни. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_1 був неодноразово судимий за заподіяння їй тілесних ушкоджень, на шлях виправлення не став, після вироку погрожує їй побиттям, не працює, постійного місця проживання не має, не зареєстрований, самовільно без її згоди в її квартирі з невідомими особами розпиває спиртні напої та не дає можливості нормально проживати; не взяв до уваги її доводи та прохання прокурора.

В апеляційній скарзі прокурор Львівської місцевої прокуратури № 1 Грицишин В.С., який брав участь у судовому розгляді в суді першої інстанції, просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ч.1 ст.122 КК України - один рік обмеження волі, за ч.1 ст.125 КК України - штраф у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.; на підставі ч.3 ст. 72 КК України призначені покарання виконувати самостійно; цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задоволити та стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 10000 грн. компенсації за завдану моральну шкоду. Вважає вирок незаконним через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого. ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий і кожного разу потерпілою була ОСОБА_3, що свідчить про те, що застосування до засудженого покарань, не пов'язаних з обмеженням або позбавленням волі, не забезпечить належне виправлення його поведінки.

Під час апеляційного розгляду прокурор, потерпіла ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 апеляційні скарги підтримали, покликаючись на викладені в них мотиви.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Детинич П.І. апеляційні скарги заперечили та просять вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, сторону обвинувачення та сторону захисту, обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи й дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.

Вирок суду слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції з таких підстав.

При прийнятті рішення суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 є підставою для скасування судового рішення.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Зміст вироку повинен відповідати вимогам ст. 374 КПК України, зокрема, в мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, та докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Однак вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані не були.

Так у мотивувальній частині вироку, зазначивши формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд першої інстанції не навів жодного з доказів на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У вироку суду міститься лише вказівка на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та дав пояснення, які в повній мірі відповідають обставинам, викладеним в описовій частині вироку (а.с.167).

Така вказівка є лише покликанням на показання обвинуваченого як на джерело доказів, однак не містить фактичних даних, на підставі яких суд встановив наявність фактів та обставин, викладених у формулюванні обвинувачення.

Суд у вироку також зазначив, що крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина у вчиненні інкримінованих злочинів повністю та об'єктивно стверджується іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються (а.с.167-168).

Проте судом першої інстанції не враховано, що покликання у вироку на докази, які судом не досліджувались, є недопустимим.

Щодо доводів апелянтів про неправильне застосування кримінального закону (ст. 75 КК України) колегія суддів вважає, що за умови підтвердження обсягу обвинувачення ОСОБА_1 та за відсутності інших обставин, які відповідно до вимог закону можуть істотно вплинути на висновок суду про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням слід вважати таким, що не відповідає вимогам кримінального закону.

Оскільки допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, вирок відповідно до ст.ст. 412, 415 КПК України підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження призначенню до нового судового розгляду в суді першої інстанції.

При розгляді справи суд першої інстанції повинен повно й всебічно дослідити обставини справи та ухвалити в справі законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_3 задоволити частково.

Вирок Галицького районного суду м. Львова від 16 березня 2017 рокущодо ОСОБА_1 скасувати.

Призначити в Галицькому районному суді м. Львова новий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 125 КК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

Калиняк О.М. Ревер В.В. Танечник І.І.