Постанова № 69677999, 12.10.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Унікальний номер справи 333/4914/17

Номер провадження 2-а/333/276/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Запоріжжя 12 жовтня 2017 р.

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючий - суддя Фунжий О.А., за участю секретаря судового засідання Лященко В.А., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Ященка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач в період з 15 серпня 1980 р. до 19 січня 1981 р. під час проходження служби у Збройних силах перебував на території Республіки Афганістан. При виконанні обов'язків військової служби позивач отримав вогнепальні осколкові поранення та контузію. 12 жовтня 2016 р. він пройшов огляд обласної медико-соціальної експертної комісії, де згідно виписки з акту огляду МСЕК йому встановлено 3 групу інвалідності безстроково з причин поранення, контузії, їх наслідків та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Позивач подав заяву до Запорізького обласного військового комісаріату з проханням направити його документи до Міністерства оборони України, з метою нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975. 17 серпня 2017 р. позивач отримав витяг із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України №73 від 7 липня 2017 р., згідно якого позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Причиною відмови зазначено відсутність документа, який свідчить про обставини поранення. Вважаючи відмову незаконною, позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, скасувати Протокол засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги №73 від 7 липня 2017 р. в п.5 щодо не призначення одноразової грошової допомоги, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та провести виплату позивачеві одноразової грошової допомоги у розмірі 217 500 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 1 500 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягаючи на задоволені позову.

Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив, що позивач не надав документ, що свідчить про причини та обставини поранення, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Надання такого документа передбачено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 р. З цих підстав позивачеві відмовлено у призначені і виплаті одноразової грошової допомоги.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засідання належними документами встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в Збройних силах СРСР з 1 серпня 1970 р. до 29 березня 1994 р.; звільнений в запас 29 березня 1994 р. згідно наказу Міністерства оборони України від 4 березня 1994 р. в зв'язку із скороченням штатів. (а.с. 5-6, 12-13)

Згідно довідки Запорізького обласного військового комісаріату ОСОБА_3 в період з 15 серпня 1980 р. по 19 січня 1981 р. у складі військової частини неодноразово відкомандировувався та перетинав кордон територію Демократичної республіки Афганістан. (а.с. 9)

Випискою з наказу командира військової частини від 15 серпня 1980 р. встановлено, що командир батареї старший лейтенант ОСОБА_3 відряджений в ДРА. (а.с. 11)

Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, трав, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 13 вересня 2016 р. множинні вогнепальні осколкові поранення голови, правої руки, обох ніг (контузія головного мозку - 1980 р.), ОСОБА_3, наслідком яких є рубці шкіри в зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 9 вересня 2016 р., що в подальшому привело до захворювання. Поранення (контузія) та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 10)

Висновком МСЕК від 12 жовтня 2016 р. ОСОБА_3 вперше встановлено 3 групу інвалідності безстроково з причин поранення (контузії), та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с.14)

Позивач звернувся до військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про направлення документів до Міністерства оборони України з метою нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975.

Витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 7 липня 2017 р. №73 відповідач відмовив позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ним не подано документ, що свідчить про обставини поранення. (а.с. 18)

Відмову Міністерства оборони України в призначені ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги суд вважає протиправним з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно ч. 1 ст. 16 того ж Закону одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з ч. 1 ст. 16-2 того ж Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону; б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Аналогічні положення закріплені у п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року, № 975, за змістом якого одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 6 Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Таким чином, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, саме з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.

Вказаний висновок суду кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 18 листопада 2014 року №21-446а14, від 21 квітня 2015 року №21-135а15, від 10 березня 2015 року №21-563а14.

В судовому засіданні встановлено, що 3 група інвалідності внаслідок поранення (контузії), захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, позивачеві вперше встановлена висновком МСЕК від 12 жовтня 2016 р. (а.с. 14)

З огляду на вказане, на правовідносини, що розглядає суд, поширюється дія вищенаведеного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року, № 975, яка набрала чинності 24 січня 2014 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач як військовослужбовець, який отримав поранення, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 р.

З наведених вище підстав суд вважає, що дії відповідача щодо відмови в призначені та виплаті позивачеві одноразової грошової, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є протиправними.

Для поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне скасувати протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 73 від 7 липня 2017 р. в частині відмови у призначені ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги (п. 5 протоколу) та зобов'язати відповідача здійснити позивачеві нарахування та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975, у розмірі 217 500 грн. із розрахунку 1 450 грн. х 150.

Заперечення представника відповідача про те, що позивач не надав документ, що свідчить про причини та обставини поранення, суд не приймає до уваги з таких підстав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Право на отримання військовослужбовцями одноразової грошової допомоги у разі інвалідності встановлена ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до вказаної норми Закону одноразова грошова допомога - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги визначені ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зокрема п. 4 ч. 2 ст. 16 цього Закону передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги мають особи, звільнені з військової служби, яким встановлена інвалідність, що настала внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби.

В судовому засіданні встановлено, що позивачеві після звільнення з військової служби встановлена інвалідність, що настала внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов'язків військової служби, що безспірно є підставою для призначення йому одноразової допомоги.

Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року, № 975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

В судовому засіданні встановлено, що позивач додав до заяви про виплату одноразової грошової допомоги усі зазначені вище документи, окрім документа, що свідчить про причини та обставини поранення.

Представник позивача суду пояснив, що позивач звертався у відповідні архівні устави за отриманням такого документ, однак Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації повідомив, що в послужній карті ОСОБА_3 даних про отримання травм, поранень і захворювань не мається (а.с. 16), Центральний архів філіалу військово-медичних документів Міністерства оборони Російської Федерації повідомив, що в колекції історій хвороби воїнів-учасників локальних військових конфліктів історії хвороби ОСОБА_3 не мається. (а.с. 15)

Таким чином, позивач вжив заходів щодо надання документа, що свідчить про причини та обставини поранення, але не з його вини такий документ отримати не вдалось.

Очевидним є той факт, що позивач отримав поранення під час проходження військової служби, яке стало причиною встановлення інвалідності, тому має право на отримання гарантованої державою одноразової допомоги.

Позбавлення позивача права на отримання такої допомоги внаслідок ненадання документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, суд вважає порушенням його прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 94 КАС України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на правову допомогу в сумі 1 500 грн.

Керуючись ст. 159-163 КАС України, суд

П о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України У задоволені позову ОСОБА_3 до Запорізького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_3 в призначені одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності, що настала внаслідок травми, контузії та захворювання, отриманих під час виконання ним обов'язків військової служби, відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975.

Скасувати протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 73 від 7 липня 2017 р. в частині відмови у призначені ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги (п. 5 протоколу).

Зобовязати Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, здійснити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, нарахування та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975, у розмірі 217 500 грн.

Стягнути з Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, витрати на правову допомогу в сумі 1 500 грн.

Постанова може бути оскаржена в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.А.Фунжий