Ухвала суду № 69677364, 19.10.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/2059/16-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

19.10.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Стана І.В.,

суддів Мишинчук Н.С., Феєра І.С.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

та учасників судового розгляду : прокурора Цар І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп /777/549/17, відомості про кримінальне правопорушення в якому 15.10.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015070000000266, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_2 (далі прокурор),

ВСТАНОВИВ :

ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року обвинувальний акт, складений і затверджений щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, адвоката, не судимої,

за ч. 2 ст. 369-2 КК України, повернуто прокурору.

В ухвалі суду вказується на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, у зв'язку з тим що виклад фактичних обставин справи містить припущення, а саме, слідчим чітко та конкретно не встановлено подію кримінального правопорушення, зокрема, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, а також не зазначено, який саме корисливий злочин вчинила ОСОБА_3. Також, вказується й на те, що в обвинувальному акті відсутнє чітке формулювання обвинувачення, яке висунуте ОСОБА_3, а відображено лише виклад фактичних обставин справи. Крім того, вказується на те, що твердження слідчого про те, що ОСОБА_3 у період вересня-жовтня 2015 року вчинила кримінальне правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи та його правовій кваліфікації за ч. 2 ст. 369-2 КК України, оскільки, зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 одержала неправомірну вигоду 29.10.2015 о 14 год. 35 хв. навпроти приміщення готелю «Карпати», що знаходиться по вул. Духновича, 4 в м. Свалява, тобто в конкретний час та місці, а будь-яких інших фактів одержання нею неправомірної вигоди в період вересня-жовтня 2017 року обвинувальний акт не містить.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала суду є незаконною. Посилається на те, що обвинувальний акт у повній мірі відповідає вимогам ст. 291 КПК України, що у ньому детально викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та чітко викладено формулювання обвинувачення, у звязку із чим, твердження суду про те, що в обвинувальному акті чітко не викладено формулювання обвинувачення, яке висунуте ОСОБА_3 не встановлено фактичні обставини справи, є необґрунтованим. Крім того, посилається й на те, що, повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд не врахував, що передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України злочин є злочином із формальним складом і визнається закінченим у випадку одержання неправомірної вигоди з моменту фактичного отримання особою-посередником хоча б частини такої вигоди, а у випадку пропозиції здійснити вплив за таку вигоду з моменту надходження такої пропозиції, тобто доведення її змісту до відома особи, до якої звертається посередник, незалежно від того, чи погодилася особа, до якої він звернувся, з такою пропозицією. В обґрунтування доводів прокурор вказує і на те, що вплив, спосіб і форма його здійснення, діяння, що становлять його зміст, наслідки їх вчинення, характер рішення (законне чи незаконне), прийнятого чи не прийнятого особою, на яку здійснюється такий вплив, перебувають поза межами обєктивної сторони передбаченого ст. 369-2 КК України кримінального правопорушення. Також посилається й на те, що, повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд, у порушення вимог ч. 3 ст. 415 КПК України, не враховував, що в ухвалі Апеляційного суду Закарпатської області від 31.01.2017 констатовано, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у звязку із чим, такий був повернутий до Свалявського районного суду для виконання вимог ст. ст. 314-316 КПК України, а також закінчення підготовки та призначення судового розгляду кримінального провадження. Просить ухвалу скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути до Свалявського районного суду Закарпатської області для розгляду в іншому складі.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення учасників судового розгляду: прокурора Цар І.І., який підтримав апеляційну скаргу й просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника адвоката ОСОБА_4, неявка яких, з урахуванням положень ст. 405 КПК України не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що апеляційним судом

обвинуваченій ОСОБА_3 та адвокату ОСОБА_4, неодноразово надсилались повідомлення про час та місце розгляду справи, що, не з'явившись у судові засідання 04 та 12 жовтня 2017 року обвинувачена ОСОБА_3 подавала клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, які суд задовольняв. При прийнятті рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4

враховується, що вказаним особам повідомлення про час та місце розгляду справи надіслані відповідно до вимог КПК України ; що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченої, і що остання не подала клопотання про відкладення слухання справи на інший термін.

Згідно з п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Українисуд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 прокурору, а висновки суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України з наведених в ухвалі підстав,колегія суддів визнає такими, що не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору з огляду на наступне.

Відповідно дост. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи помякшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Як убачається зі змісту обвинувального акту, такийпідписаний слідчим і затверджений прокурором, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, і до нього додано всі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки (а. к. п. 2-13), у звязку із чим, доводи апеляційної скарги про те, що обвинувальний акт у повній мірі відповідає передбаченим ст. 291 КПК України вимогам, колегія суддів визнає такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, у звязку із чим, доводи апеляційної скарги про те, що в обвинувальному акті відсутнє чітке формулювання обвинувачення, яке висунуте ОСОБА_3, а відображено лише виклад фактичних обставин справи, відхиляються як такі, що спростовуються змістом обвинувального акту.

Приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору з інших зазначених в ухвалі підстав (виклад фактичних обставин справи містить припущення; слідчим чітко та конкретно не встановлено подію кримінального правопорушення, зокрема, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; не зазначено, який саме корисливий злочин вчинила ОСОБА_3; твердження слідчого про те, що у період вересня-жовтня 2015 року ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи та правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 369-2 КК України, суд вийшов за межі обсягу питань, які підлягають вирішенню під час проведення підготовчого засідання, чим порушив вимоги ст. 377 КПК України, і при цьому, не врахував те, що на даній стадії судового процесу суд вирішує лише питання про відповідність чи не відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, а зазначені в оскаржуваній ухвалі питання зясовуються під час судового розгляду кримінального провадження.

Такими, що знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду визнаються й доводи апеляційної скарги про те, що, повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд, у порушення вимог ч. 3 ст. 415 КПК України, не враховував те, що в ухвалі Апеляційного суду Закарпатської області від 31.01.2017 констатовано, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у звязку із чим, такий був повернутий до Свалявського районного суду для виконання вимог ст. ст. 314-316 КПК України, а також закінчення підготовки та призначення судового розгляду кримінального провадження. При цьому, апеляційний суд враховує положення ч. 3 ст. 415 КПК України, згідно з якими, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді, а також те, що, скасовуючи ухвалу Свалявського районного суду від 04.11.2016 про повернення обвинувального акту щодо ОСОБА_3 прокурору та направивши вказаний обвинувальний акт до цього ж суду для виконання вимог ст. ст. 314-316 КПК України, апеляційний суд в ухвалі від 31.01.2017 прийшов до висновку про те, що перешкоди для призначення даного обвинувального акту до судового розгляду відсутні. Однак, указаний висновок судом першої інстанції при проведенні підготовчого судового засідання 16-17.08.2017 врахований не був і обвинувальний акт безпідставно повторно був повернутий прокурору, що є неприпустимим.

Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що, повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд не врахував те, що передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України злочин є злочином із формальним складом, і визнається закінченим у випадку одержання неправомірної вигоди з моменту фактичного отримання особою-посередником хоча б частини такої вигоди, а у випадку пропозиції здійснити вплив за таку вигоду з моменту надходження такої пропозиції, тобто доведення її змісту до відома особи, до якої звертається посередник, незалежно від того, чи погодилася особа, до якої він звернувся, з такою пропозицією; що вплив, спосіб і форма його здійснення, діяння, що становлять його зміст, наслідки їх вчинення, характер рішення (законне чи незаконне), прийнятого чи не прийнятого особою, на яку здійснюється такий вплив, перебувають поза межами обєктивної сторони передбаченого ст. 369-2 КК України кримінального правопорушення, апеляційний суд визнає обґрунтованими, і при цьому, враховує те, що на такі вказував також суд апеляційної інстанції в ухвалі від 31.01.2017, що також не було враховано судом першої інстанції під час проведення підготовчого судового засідання 16-17.08.2017.

На будь-які інші порушення закону, які би давали підстави для повернення обвинувального акта в ухвалі суду не вказується й такі в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Тому, колегія суддів вважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в ухвалі підстав, призведе до затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду, у звязку із чим, доводи апеляційної скарги й у цій частині визнає обґрунтованими.

Водночас, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений уст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про обовязковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Отже, з наведеного вбачається, що судом першої інстанції порушені вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про повернення обвинувального акта прокурору, у звязку із чим, оскаржувана ухвала як незаконна та необґрунтована підлягає скасуванню із призначенням розгляду обвинувального акту в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Керуючись ст. ст. 291, 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_2, задовольнити.

Ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року, якою обвинувальний акт, складений і затверджений щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 369-2 КК України, повернуто прокурору, скасувати, призначивши новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: