Ухвала суду № 69677160, 18.10.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10256/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., при секретарі судового засідання Струтинська Н.Ю., за участю прокурора Ісак В.М., слідчого Гельжинський Р.Л., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, перекладача - ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12017070000000213 старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоровя особи СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вірменина, громадянина України, уроженця міста Єреван, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоровя особи СУ ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_4, за погодженням з прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5, звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070000000213 від 16.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1

Подане клопотання мотивує тим, що у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12017070000000213 встановлено, що 16 жовтня 2017 року, приблизно о 10.30 годині, ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні взуттєвої фабрики ТОВ «Апаран», яка розташована в м.Ужгород, вул. Мукачівська, 44, а саме на другому поверсі в кабінеті генерального директора вищевказаної фабрики ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 між якими виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 діючи умисно, з метою вбивства здійснив чотири постріли з пістолету типу «Чеська збройовка», калібру 7,65 мм., в ОСОБА_6, внаслідок чого останній помер на місці.

16.10.2017 року о 10 год. 40 хв. ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та за погодженням з процесуальним прокурором Товмасяну В.А. було повідомлено про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких, тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні знаходиться на початковій стадії, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; та приймаючи до уваги, що жоден більш мякий запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав наведених у клопотанні. Зокрема слідчий звернув увагу суду на те, що підозрюваний ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років , вбивство вчинено із застосуванням не зареєстрованої вогнепальної зброї , і більш мякий запобіжний захід, як тримання під вартою не може запобігти ризикам визначеним п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки прокурор не довів наявність ризиків. Просив врахувати поведінку підозрюваного опісля події, який не переховувався від органу досудового розслідування, а навпаки за його сприянням викликані працівники поліції та швидка медична допомога, що виключає наявність такого ризику як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім того вказав на недоведеність існування ризику можливості впливу на свідків, оскільки очевидців події не було, а з показами свідків , які допитані вже, сторона захисту погоджується. Окрім того вказав на наявність тілесних ушкоджень на тілі підозрюваного ОСОБА_1, що свідчить про наявність реального конфлікту між підозрюваним і потерпілим, а отже підозрюваний ОСОБА_1 змушений був захищатись і діяв в стані необхідної оборони.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні погодився з доводами захисника.

Заслухавши думку прокурора та слідчого про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Аналізуючи доцільність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Дослідивши матеріали судового провадження, приєднані прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбчених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики, на думку слідчого судді, доводяться вагомістю доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним.

При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів , що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не можуть запобігти ризикам вчинити підозрюваним спроби переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Дані про особу ОСОБА_1 : розлучений, має місце проживання та реєстрації, раніше не судимий, на утриманні неповнолітня дитина, слідчий суддя визнає такими, що не спростовують визнані доведеними вказані вище ризики.

Водночас слідчий суддя вважає, що вік та стан здоровя ОСОБА_1. дозволяють та не перешкоджають обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Доказів про те, що стан здоровя ОСОБА_1 перешкоджає обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надано.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Зокрема, судом враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об'єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об'єктивно зв'язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість обрання іншого більш мякого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчим суддею, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож слідчий суддя приходить до висновку про доцільність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був затриманий 16.10.2017 року о 10 год. 40 хв., а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаної дати.

Відповідно вимог ст.ст.177, 178, 183, 199 КПК України слідчий суддя враховує передбачені законом обставини та дійшов до висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, враховуються заявлені обвинуваченою стороною ризики, передбачені ст.177 КПК України, які виправдовують тримання особи під вартою.

Оцінюючи в сукупності всі вищевикладені обставини, наявні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України передбачені випадки, коли слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину,наслідком якого є загибель людини та перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від суду, щодо нього є наявність обґрунтованої підозри, існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, прихожу до переконання, про необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в силу ч.4 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12017070000000213 старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоровя особи СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1- задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.

Строк тримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання з 10 год. 40 хв. 16 жовтня 2017 року до 10 год. 40 хв. 15 грудня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено і підписано 20.10.2017 року о 14-10год.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_8