Ухвала суду № 69672938, 24.11.2014, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП№ 236/790/14-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2014г. Красный Лиман

Краснолиманський міській суд Донецької області, у складі:

головуючого судді Шавиріної Л.П.

при секретарі Снігирьовій О.Ю.

за участю прокурора Дилова Е.А.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красний Лиман кримінальне провадження по звинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м. Дружківка Донецької області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, раніше засуджуваного, який ніде не працює, та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч.3 ст.296 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В :

З 24.03.2014 року в провадженні Краснолиманського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження по звинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні правопорушень, передбачених ст.ст.296 ч.1,3 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 перебуває під вартою у Артемівському СІЗО УДПтСУ в Донецькій області.

У зв"язку з загостренням суспільно-політичної обстановки та проведенням на території Донецької області антитерористичної операції обвинувачений ОСОБА_2 в судове засідання не доставлявся конвоєм неодноразово.

Тому ухвалою суду від 29.04.2014 року прийнято рішення про розгляд провадження в режимі відеоконференції.

Однак, від обвинуваченого ОСОБА_2 надійшла заява про незгоду на розгляд провадження в режимі відеоконференції, в судове засідання він недоставлений конвоєм з вказаних вище поважних причин.

24.11.2014 року обвинувачений ОСОБА_2 в судове засідання доставлений конвоєм для продовження розгляду провадження по суті.

Але у зв»язку з необхідністю витребування додаткових доказів про час перебування обвинуваченого під вартою за попереднім вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13.09.2013 року, у відсутності яких суд позбавлений можливості вирішити питання про призначення остаточного покарання в разі визнання обвинуваченого винним, прокурор запропонував продовжити обвинуваченому раніше обраний йому запобіжний захід у вигляді перебування під вартою, а розгляд провадження відкласти.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали провадження і пояснення обвинуваченого свідчать про те, що в 2012 році відносно ОСОБА_2 СВ ЛВ на станції Основа УМВСУ на Південній залізниці закінчено досудове розслідування, почате за приписами норм

КПК України(в редакції 1960 року), по якому відповідним прокурором йому обирався запобіжний захід у вигляді перебування під вартою. Провадження по суті розглянуто Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 13.09.2013 року з обранням обвинуваченому покарання з застосуванням ст. 75 КК України. В цей же день Обвинуваченого звільнено з під варти. Однак у вироку відсутня інформація про те з якого часу до моменту звільнення ОСОБА_2 перебував під вартою.

Все це позбавляє можливості суд при розгляді даного кримінального провадження і в разі визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні інкримінованого правопорушення вирішити питання про обрання остаточної міри покарання за приписами ст.71 КК України.

Однак відповідно до ст.ст. 370,374 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому повинен містити відомості про остаточну міру покарання, обрану судом та початок строку відбування покарання.

Враховуючи те, що для витребування інформації, необхідної для обрання остаточного покарання в разі визнання обвинуваченого винним, неохідний певний час, розгляд провадження слід відкласти.

Крім того, під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 слідчим суддею обрано запобіжний захід - тримання під вартою, який не змінено до теперішнього часу.

Дослідивши наявні докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав які б дозволили змінити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід на інший з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду від 29.01.2014 року ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалами суду від 28.03.2014 року, 22.05.2014 року, 10.07.2014 року та 25.09.2014 року продовжено до 29.11.2014 року.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.3 ст.296 КК України, частина яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів седерньої тяжкості та передбачає покарання до 5 років позбавлення волі.

Обираючи ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суддя враховував як характер його злочинних діянь - скоєння діянь, які містять ознаки злочинів середньої тяжкості, існування обгрунтованої підозри, - так і існування інших ризиків, які унеможливлюють обрання йому іншого запобіжного заходу скоєння правопорушення в період відбування покарання.

Крім того, суд вважає, що можливий термін покарання за інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, свідчить про загрозу втечі обвинуваченого. При цьому суд вважає, що наслідки і ризик втечі для обвинуваченого можуть бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання.

Обвинувачений не працевлаштований, суспільно корисною діяльністю не займається, вчинив ряд кримінальних правопорушень, раніше вчиняв злочини, за які був засуджений, але після відбування покарання продовжив злочинну діяльність і 13.09.2013 року засуджений за скоєння правопорушення, після чого в період звільнення від відбування покарання з іспитовим строком 28.12.2013 року знову скоїв інкриміноване правопорушення, що не виключає можливості продовження ним злочинної діяльності.

Тому суд приходить до переконання про відсутність причин до висновку, що відпали ризики, які б були достатніми підставами вважати, що обвинувачений не може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому не має підстав для зміни або скасування обраного йому запобіжного заходу, у звязку з чим клопотання прокурора слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331,350 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Кримінальне провадження про звинувачення ОСОБА_2 у скоєнні правопорушень, передбачених ч.1,3 ст.296 КК України, відкласти розглядом на 10.12.2014 року на 11 годин 00 хвилин у зв»язку з витребуванням доказів.

Клопотання прокурора задовольнити викликати в судове засідання прокурора, представника потерпілого ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_1

Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Артемувському СІЗО УДПтСУ в Донецькій області залишити без змін.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,3 ст.296 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Артемівському СІЗО УДПтСУ в Донецькій області до 29 січня 2015 року.

Витребувати з Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, з Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері інформацію про те, з якого часу перебував під вартою ОСОБА_2, засуджений Ізюмським міськрайонним судом Харківської Області (КП № 2016/4581/2012) 13.09.2013 року за ст. ст.186 ч.2,395,70,75,76 КК України до 4 років позбавлення волі, від відбування покарання звільненого з випробуванням іспитовий строк 2 роки та звільнений з під варти у залі суду 13.09.2013 року, з наданням належно завірених копій документів, що підтверджують дату затримання ОСОБА_2 в 2012 році.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя -