Ухвала суду № 69671017, 19.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 жовтня 2017 року м. Київ К/800/33774/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості з пенсійних виплат,

встановив:

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007 рік, що складає 1197,91 грн та зобов'язано відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком, починаючи з 29 липня 2016 року згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначити розмір пенсії із застосуванням показників середньої заробітної плати в Україні за три календарних роки, що передують року призначення пенсії, тобто за 2013, 2014, 2015 роки та здійснити відповідні виплати з урахування раніше виплачених сум.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 01 травня 1995 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

29 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проте розпорядженням від 04 серпня 2016 року № 87451 позивачу призначено пенсію за віком у розмірі 3846,64 грн із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн, про що зазначено у листі Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 18 листопада 2016 року № 104/Д-01.

Судові рішення мотивовані тим, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Разом з цим, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він звернувся вперше.

Тобто, в цьому випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", у подальшому при розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 09 червня 2015 року № 21-550а14.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії, починаючи з 29 липня 2016 року з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014,2015 роки.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень, в яких надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у судах попередніх інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості з пенсійних виплат.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак