Ухвала суду № 69670010, 19.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

19 жовтня 2017 року К/800/26877/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017

у справі № 803/1487/16

за позовом ОСОБА_1

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України 01.08.2017 (згідно штампу Укрпошти на конверті) надійшла касаційна скарга Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 у справі № 803/1487/16.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.08.2017 вказану касаційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником до касаційної скарги не додана належним чином оформлена копія оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (а лише додана ксерокопія декількох сторінок, яка не відтворює повного змісту вказаного документу); крім того, касаційна скарга подана з пропуском встановленого процесуального строку без клопотання про його поновлення.

Вказаною ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду належної копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та заяви про поновлення пропущеного строку із долученням відповідних доказів.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 08.08.2017 була направлена на адресу скаржника та отримана ним 16.08.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.08.2017 відповідачем надіслано копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2017 касаційну скаргу Луцької ОДПІ було залишено без руху у зв'язку з відсутністю документу про сплату судового збору; на виконання вказаної ухали Луцька ОДПІ 21.04.2017 направила платіжне доручення № 73 від 01.03.2017 на суму 606,33 грн.; однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2017 № К/800/6253/17 було повернуто касаційну скаргу у зв'язку із недостатньою сплатою судового збору; Луцька ОДПІ була обмежена у фінансуванні коштів для сплати судового збору, а також на адресу відповідача надходила велика кількість рішень у справах та готувались матеріали для звернення до суду стягнення податкового боргу; крім того, у справах, прийнятих не на користь податкового органу сплачений судовий збір неодноразово примусово стягувався шляхом пред'явлення виконавчих листів до Головного управління ДКСУ у Волинській області, що спричиняло неодноразове блокування рахунків та унеможливлювало сплату судового збору; також фінансування Луцької ОДПІ здійснюється не шляхом поділення коштів на календарний рік, а шляхом щомісячних асигнувань; отримані кошті Луцька ОДПІ була змушена використовувати для сплати судового збору по інших справах в порядку першочерговості.

Проте, наведені заявником обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Враховуючи наведене, вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами пропуску строку оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин (щодо відсутності фінансування чи безспірного списання коштів у відповідний період) відповідачем суду не надано.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

З огляду на те, що вказані скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження має бути відмовлено на підставі абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 у справі № 803/1487/16.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику, а касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко