Ухвала суду № 69669900, 19.10.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"19" жовтня 2017 р. Справа № 817/970/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (Березнівське відділення) на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" липня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (Березнівське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (Березнівське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12. 2016 року № 13.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те те, що податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням чинного законодавства України та з перевищенням повноважень, наданих відповідачу ст.ст. 19-1, 20 ПК України, та не у спосіб, закріплений в ст.ст. 58, 59, 86 ПК України.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Рівненської об"єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Рівненській області (Березнівське відділення) № 13 від 01.12. 2016 року.

Присуджено на користь а ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської об"єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Рівненській області (Березнівське відділення) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з постановою, Рівненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта станом на 01.12.2016 ОСОБА_3 належать на праві власності, нежитлові будівлі:

- свинарник, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1

- телятник, що розміщений за адресою: АДРЕСА_2

- телятник, що розміщений за адресою: АДРЕСА_3

У грудні 2016 року Рівненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - ПК України), прийняла податкове повідомлення-рішення від 01.12.2016 року № 13, згідно з яким визначила позивачу грошове зобов'язання за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" на загальну суму 21910,00 грн. за 2015 рік.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновків щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Пунктом 266.3 ст.266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Пунктом 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Приписами пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, немає у переліку загальнодержавних податків та зборів (стаття 9 Податкового кодексу). Поміж тим, відповідно до п. 9.4 ст. 9 ПК України установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

У статті 10 Податкового кодексу України, якою встановлено перелік місцевих податків, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прямо не вказаний. Натомість є податок на майно (пп. 10.1.1), який складається із 3 (трьох) різних податків, кожен із різними елементами податку, як їх визначено п. 7.1 ст. 7 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII, що діє з 01.01.2015 року), податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Таким чином, враховуючи наведені норми права, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з Податковим кодексом України є місцевим податком.

Водночас, особливість місцевих податків полягає в тому, що вони за законом не можуть бути встановлені безпосередньо рішенням Верховної Ради України.

Верховна Рада України може встановлювати тільки перелік дозволених до встановлення місцевими радами місцевих податків і дозволених граничних параметрів таких податків, а, власне, встановлення місцевих податків, із дотриманням встановлених Верховною Радою критеріїв - є компетенцією відповідних місцевих рад.

Згідно пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Податкового кодексу України Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Відповідно до п. 8.3 ст. 8 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення) до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Водночас, відповідно до п. 4.4 ст. 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Отже, безпосереднє встановлення місцевих податків (а, отже, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) віднесено Податковим кодексом України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 143 Конституції України.

Згідно п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПК України).

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

Окрім того, згідно з п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього кодексу.

Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Таким чином, 2015 - це плановий період, а 2016 рік - вже бюджетний період.

При цьому, пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України серед принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, закріплений принцип стабільності, який передбачає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Отже, будь-які зміни до елементів податків та зборів не можуть запроваджуватися раніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Враховуючи наведені норми права, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що для застосування рішення про встановлення місцевих податків у 2015 році, таке рішення мало бути прийнято та оприлюднене до 15 липня 2014 року.

Згідно матеріалів справи, що рішенням Голубненської сільської ради Березнівського району Рівненської області № 186 від 23.01.2015 року ставку податку на об'єкти нежитлової нерухомості на території сільської ради встановлено в розмірі 0,5 % мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01. 2015 року, за 1 кв. м. площі об'єкта (а.с. 6-8). Тобто, вказане рішення не може застосовуватися для встановлення місцевих податків у 2015 році, оскільки таке рішення мало бути прийнято та оприлюднено до 15 липня 2014 року, а не в січні 2015 року.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з огляду на наведені норми чинного законодавства та практику Європейського Суду з прав людини, у позивача не виникло у 2015 році обов'язку по сплаті податку на нерухоме майно, відмінене від земельної ділянки згідного рішення Голубненської сільської ради Березнівського району Рівненської області № 186 від 23.01.2015 року, оскільки позивач є платником вказаного податку виключно з 01.01.2016 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 13 від 01 грудня 2016 року.

З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга не підлягає до задоволення до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (Березнівське відділення) залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" липня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 с.Голубне,Березнівський район, Рівненська область,34632

3- відповідачу/відповідачам: Рівненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області (Березнівське відділення) вул.Київська,11,м.Березне,Березнівський район, Рівненська область,34600

- ,