Ухвала суду № 69669777, 10.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 року м. Київ К/800/32073/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бухтіярової І.О., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Яремчому Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 рокуу справі №809/380/16 (876/5499/16) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1)

до Державної податкової інспекції у м. Яремчому Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у м. Яремчому)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Яремчому від 31.03.2016 року №0000534002 та від 31.03.2016 року №0000544002, а також рішення від 31.03.2016 року №000003/09-18-17-0/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій і прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ФОП ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні касаційної скарги контролюючого органу, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 року залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить позивачу, за результатами якої складено акт від 30.12.2015 року №163/09-19-21-11/1/НОМЕР_1, де зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п. 2, п. 5, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на: невидачу розрахункового документа встановленої форми при реалізації однієї пляшки пива «Туборг» за ціною 20,00 грн.; порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу товарів вартістю 9110,55 грн., які не обліковані в установленому порядку; зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

На підставі зазначеного акта перевірки 31.03.2016 року відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення №0000534002, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18221,10 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000544002, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн.; рішення №000003/09-18-17-0/НОМЕР_1, згідно з яким застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

При наданні оцінки правомірності прийняття названих податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування фінансових санкцій слід враховувати, що нормами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок, у тому числі фактичних. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки.

Наведене правозастосування відповідає позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 27.01.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантінвест-55» до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій.

Зокрема, п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як з'ясовано судами, посадовими особами контролюючого органу 24.12.2015 року фактично перевірку господарської одиниці, що належить ФОП ОСОБА_1, не проведено.

Зокрема, в наявних у матеріалах справи копіях направлень на перевірку від 23.12.2015 року №712 та від 23.12.2015 року №713 відсутні відповідні відмітки про вручення копії наказу та пред'явлення службових посвідчень і направлень.

При цьому акту про відмову платника податків розписатись у направленнях на перевірку посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, який у даному випадку був би підставою для початку проведення розглядуваного контрольного заходу, складено не було.

Невиконання, в свою чергу, вимог п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при проведенні перевірки призводить до визнання її незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції в податкового органу на прийняття відповідних рішень.

Така компетенція не виникає в силу лише факту вчинення суб'єктом господарської діяльності правопорушень, оскільки для прийняття податкових повідомлень-рішень (рішень) контролюючому органу необхідно дотриматись певних умов - спочатку провести перевірку.

Отже, у випадку незаконності перевірки, як у даній ситуації, прийняті за її результатами рішення суб'єкта владних повноважень автоматично підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Яремчому Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ І.О. Бухтіярова

____ Ю.І. Цвіркун