Ухвала суду № 69669745, 19.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 жовтня 2017 року м. Київ К/800/33691/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Управління з експлуатації майнового комплексу" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на вказані судові рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 5 якої передбачено, що до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч приписам даної статті, позивачем не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору, водночас заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Так, приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" в силу положень частин 1 та 2 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, виходячи з наведеного, клопотання Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про застосування статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтоване посиланням на те, що Фонд фінансується з державного бюджету й, при цьому, таке фінансування є нерегулярним та недостатнім (обмежене фінансування), в зв'язку з чим він позбавлене можливості за даних обставин сплатити судовий збір, не підлягає задоволенню.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII) передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позовна заява подана у травні 2016 року.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1378,0 грн.)

Отже, сплачена сума судового збору за подання даної касаційної скарги повинна узгоджуватися з приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Судовий збір сплачується за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".

Крім того, згідно частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, остання була постановлена за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції у відкритому судовому засіданні й повний її текст виготовлено 13 вересня 2017 року, а отже, враховуючи приписи статей 103, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг двадцятиденного строку починається з наступного дня після складення ухвали в повному обсязі, тобто з 14 вересня 2017 року, та закінчується 03 жовтня 2017 року; касаційну ж скаргу позивачем подано 13 жовтня 2017 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті).

Порушуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, скаржник зазначав, що строк пропущено у зв'язку з відмовою Вищого адміністративного суду України у розгляді касаційної скарги Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на вказані судові рішення, проте будь-яких обгрунтувань щодо зазначеної обставини як такої що унеможливила звернення до суду в законодавчо визначений процесуальний строк, як і відповідних доказів в підтвердження наведеного не надав.

Згідно із частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а :

Відмовити в задоволенні клопотання Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Управління з експлуатації майнового комплексу" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишити без руху.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.