Ухвала суду № 69669660, 18.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року м. Київ К/800/5681/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року

у справі № 810/2755/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніком Груп»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування рішень, податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даніком Груп» (далі - позивач, Товариство) звернулось в суд з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, Інспекція), з урахуванням уточненних позовних вимог, просило: визнати протиправним та скасувати рішення №2353/10-02-15-01-20 від 18 березня 2016 року, яким уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань ПДВ за січень 2016 року від 17 березня 2016 року не визнано як податкову звітність; визнати протиправним та скасувати рішення №2764/10-02-15-01-20 від 01 квітня 2016 року, яким уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань ПДВ за січень 2016 року від 23 березня 2016 року не визнано як податкову звітність; визнати протиправним та скасувати рішення №3576/10-02-15-01-20 від 25 квітня 2016 року, яким уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань ПДВ за січень 2016 року від 21 квітня 2016 року не визнано як податкову звітність; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2016 року №0004501501; зобов'язати Інспекцію підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню Товариству з бюджету, в сумі 2 793 568,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення № 2764/10-02-15-01-20 від 01 квітня 2016 року щодо не визнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2016 року від 23 березня 2016 року податковою звітністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 31 березня 2016 року №0004501501; зобов'язано Інспекцію підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування Товариству суми податку на додану вартість у розмірі 2 793 568,00 грн. за січень 2016 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі № 810/2755/16 за апеляційною скаргою Інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року, оскільки відповідачем апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, передбаченого частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням в ній підстав для його поновлення не подано.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та направити справу для продовження розгляду до Київського апеляційного адміністративного суду.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанції - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року ухвалено у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача, повний текст виготовлено 05 жовтня 2016 року.

Копію рішення суду першої інстанції згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано представником відповідача 21 жовтня 2016 року.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час звернення з апеляційною скаргою) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційну скаргу подано відповідачем до суду першої інстанції 12 грудня 2016 року, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції суду першої інстанції, тобто з пропуском строку встановленого Кодексом адміністративного судочинства України на апеляційне оскарження. При цьому, клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження відповідачем подано не було.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому законом розмірі, а також з підстав невиконання вимог частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та зобов'язано скаржника надати суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку із доданням належних доказів, якими б підтверджувалась поважність причин пропуску процесуального строку та встановлено строк для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статті 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року отримана відповідачем 03 січня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0315117978606.

Проте, відповідачем не виконано вимоги вищевказаної ухвали суду апеляційної інстанції, а саме: не подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням в ній підстав для їх поновлення та документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції на підставі вищевказаних норм процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №810/1061/16 за апеляційною скаргою відповідача на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин касаційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді(підпис)О.А. Веденяпін (підпис)І.О. Бухтіярова (підпис) Ю.І. Цвіркун